Справа № 161/9660/25 Провадження №33/802/400/25 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І. Б.
Доповідач: Подолюк В. А.
23 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Полетила Павла Сергійовича на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 30 квітня 2025 року о 00:34 год. на вул.Рівненській в м.Луцьку керував автомобілем марки «Хюндай Соляріс», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Полетило П.С. подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що вона є необґрунтованою та незаконною через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає про те, що одним із найважливіших доказів, який підтверджує чи спростовує вину особи за ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис. З відеозапису, який міститься в матеріалах справи вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 слугувало не порушення ПДР України, а на думку поліцейських, виключно порушення комендантської години. Однак, ст.35 Закону України «Про національну поліції» не передбачено такої підстави для зупинки транспортного засобу як порушення комендантської години, а відтак відповідно причина була цілком безпідставною. Такому факту місцевий суд не надав належної оцінки. У зв'язку з тим, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була безпідставною, то усі складені працівниками поліції процесуальні документи є неналежними і недопустимими доказами його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за доктриною плодів «отруйного дерева», у тому числі й проведений огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Тому захисник вважає, що матеріали справи не містять належних у допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні такого проступку. Посилаючись на викладене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження у справі щодо нього на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Полетило П.С., будучи належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду справи, до суду не з'явилися. Враховуючи це, а також відсутність будь-яких заяв чи клопотань цих осіб про відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає, що розгляд справи можливо провести у їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд доходить наступного висновку.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Апеляційний суд вважає, що судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання і, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі сторона захисту вказує про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки такий не підтверджується належними і допустимими доказами.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими та перевіреними місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №315658 від 30.04.2025, за змістом якого ОСОБА_1 30 квітня 2025 року о 00:34 год. на вул.Рівненській в м.Луцьку керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який він підписав та отримав копію;
- роздруківкою із спеціального технічного приладу «Drager 6820» від 30.04.2025 (тест №4060), наряду з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 як водій маючи ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) проходив огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, і за його результатом перебував в стані алкогольного сп'яніння - 1,48 проміле, і це, як вбачається з матеріалів справи фіксувалось на боді-камеру, відеозапис чого міститься в матеріалах справи. Роздруківка та акт підписані ОСОБА_1 , де зазначено, що він з результатом згідний;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.04.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) не доставлявся в медичний заклад і це, як вбачається з матеріалів справи, фіксувалось на боді-камеру, згідно з яким медичний огляд не проводився, так як будучи згідним з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, не виявив бажання проходити медичний огляд;
- рапортом працівника поліції від 30.04.2025, де фактично викладено ті ж обставини, що й в протоколі про адміністративне правопорушення;
- відеозаписами з боді-камери працівника поліції, на яких зафіксовано події, що викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано факт зупинки транспортного засобу за кермом якого перебував ОСОБА_1 під час дії комендантської години і в якого в ході спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, на що він добровільно погодився. Результат огляду був позитивний - 1,48 % проміле алкоголю, з яким ОСОБА_1 погодився та не виявив бажання проходити медичний огляд в медичній установі. Після цього, працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який ОСОБА_1 підписав та отримав його копію. Зафіксованим є також факт ознайомлення його з правами, передбаченими чинним законодавством.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, що містяться в матеріалах справи і, які суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, безпідставними є доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки повністю спростовується вищенаведеним.
Твердження апелянта про безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що на його думку тягне недопустимість в якості належних доказів усіх складених щодо нього документів, до уваги не приймаються, оскільки він був зупинений під час комендантської години, і це як вбачається з відеозапису було озвучено йому. З цього приводу суд першої інстанції обґрунтував своє рішення відповідними мотивами із посиланням на чинне законодавство, яке дозволяє зупиняти транспортні засоби під час руху в комендантську годину, з якими повністю погоджується апеляційний суд. При цьому, слід зазначити, що ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 були виявлені під час спілкування з працівниками поліції, у зв'язку з чим і було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, апеляційний суд перевіривши у порядку ст.294 КУпАП в межах апеляційної скарги усі доводи апелянта щодо незаконності судового рішення, вважає, що вони жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі, з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді щодо ОСОБА_1 , - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Полетила Павла Сергійовича залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2025 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк