Справа № 161/6384/25 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П.
Провадження № 22-ц/802/728/25 Доповідач: Здрилюк О. І.
16 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Власюк О. С.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2025 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що вона з 13 березня 2019 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
Підставою розірвання шлюбу є різні погляди на життя, несумісність характерів та відсутність взаєморозуміння.
Вони з відповідачем разом не проживають, спільного бюджету не мають та не ведуть спільного господарства. Шлюб існує формально, примирення, подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і таким, що суперечить її інтересам.
Примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність. Ураховуючи наведене, просила розірвати шлюб, зареєстрований Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області 13 березня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2025 року позов задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , зареєстрований 13 березня 2019 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 298.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові. Надати сторонами 5-місячний строк для примирення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав і просить її задовольнити.
Позивач апеляційну скаргу заперечила і просить залишити її без задоволення.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 13.03.2019 Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області зареєстровано шлюб сторін, про що складено відповідний актовий запис № 298 і у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 (а.с.5, 14).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджувала про неможливість збереження сім'ї з підстав їх з відповідачем різних поглядів на життя, несумісності характерів, відсутності взаєморозуміння.
Судом встановлено,що сторони припинили шлюбно-сімейні стосунки не несуть взаємних прав та не виконують взаємних обов'язків подружжя.
Посилання в апеляційній скарзі на швидкий розгляд справи судом першої інстанції, що унеможливило надати відповідачу відзив на позовну заяву - відхиляються апеляційним судом, оскільки справу розглянуто з дотриманням строків, визначених процесуальним законодавством, а свій відзив відповідач фактично виразив у поданій суду до судового засідання заяві від 15.04.2025 про надання строку на примирення.
Крім того, відповідач брав участь у судовому засіданні 16.04.2025 і давав свої пояснення та заперечення по суті позовних вимог.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права при ненаданні терміну на примирення - відхиляються апеляційним судом, оскільки такий термін суд надавати може, а не зобов'язаний.
Прохання відповідача надати термін на примирення категорично заперечувалося позивачем як в суді першої інстанції, так заперечується і в суді апеляційної інстанції.
Крім того, відповідач в суді апеляційної інстанції так і не зміг пояснити, що йому перешкоджало протягом двох місяців після ухвалення судом оскарженого ним рішення суду вжити самостійно будь-яких заходів до примирення із позивачем.
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що розірвання шлюбу суперечить інтересам дітей - відхиляються апеляційним судом, оскільки обов'язок батьків щодо виховання та утримання дітей не залежить від перебування батьків у шлюбі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину, що у більшості випадків непорозуміння у їх сім'ї виникають через тимчасове проживання з матір'ю позивача - відхиляються апеляційним судом, оскільки відповідач не надав доказів про наявність у сторін свого окремого місця проживання чи забезпечення відповідачем своєї сім'ї таким місцем проживання і бажанням позивача там проживати.
Виходячи з наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, враховуючи особливий характер сімейних відносин, які склалися у сім'ї та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, беручи до уваги категоричне заперечення позивача щодо збереження сім'ї, з урахуванням вимог ст. ст. 24, 55, 56 СК України суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді