Справа № 761/24407/25
Провадження № 1-кс/761/16301/2025
17 червня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024000000000645 від 15.07.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111-1, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024000000000645 від 15.07.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111-1, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000645 від 15.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 111-1,ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, та за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурором Офісу Генерального прокурора.
За обставин викладених у клопотанні, 23.04.2025 о 19 год. 31 хв. громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленому КПК України порядку вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
24.04.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва застосовано стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, тобто до 21.06.2025.
05.06.2025 постановою заступника Генерального прокурора строки досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 23.07.2025 включно.
Вищевказані обставини у своїй сукупності дають підстави підозрювати
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2
ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, та підтверджуються зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема копії яких долучено до матеріалів клопотання.
У клопотанні слідчий зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримала в повному обсязі, зазначила, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які залишились незмінні та продовжують існувати, просила клопотання задовольнити та продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованим, зазначив, що ризики на які посилається прокурор необґрунтовані, просив відмовити в задоволенні клопотання, водночас в разі задоволення клопотання просив визначити помірний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, зазначив, що ризики наведені стороною обвинувачення є необґрунтованими.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000645 від 15.07.2025.
З наданих матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111-1, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України, та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
05.06.2025 постановою виконувача обов'язків Генерального прокурора ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 23.07.2025.
Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих дій, свідчать долучені до клопотання та досліджені матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи наведене, слідча суддя вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111-1, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження, що спростовує доводи сторони захисту щодо обґрунтованості підозри.
Прокурор зазначив, що наразі попередньо встановлені ризики, з урахуванням яких щодо підозрюваного було застосовано найсуворіший запобіжний захід не змінилися та продовжують існувати.
Відповідно до ст.177 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою даної статті.
Висновки щодо обґрунтованості підозри, наведені вище.
Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
Прокурор, просив продовжити тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, вважаючи, що існують ризики, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у якому підозрюється, які не зменшилися.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, які не зменшилися слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_4 .
Слідча суддя переконана, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років, відтак тяжкість покарання, саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Разом з тим, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даному етапі провадження та такий ризик не зменшився, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих.
Щодо ризику знищення, спотворення будь-якої з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідча суддя бере до уваги дані про особу ОСОБА_4 , та те що на даний час не встановлено всі фактичні обставини, досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, що свідчить, про те що підозрюваним можуть бути умисно створені та спотворені будь-які документи, які він може в подальшому надавати органу досудового розслідування та суду на підтвердження своєї невинуватості.
З огляду на це, слідча суддя вважає, що ОСОБА_4 ймовірно може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження речі або документи, які на цій стадії кримінального провадження, ще не були одержані та належним чином зафіксовані органом досудового слідства.
Твердження прокурора та посилання слідчого у клопотанні про ймовірне існування ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення не є безпідставними, з огляду на мету та спосіб, вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, як перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, на думку слідчого судді, такій ризик є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Наявність у підозрюваного ОСОБА_4 місця проживання, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та інших даних про особу підозрюваного не переважають існуючих ризиків.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
З огляду на кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, а саме вчинення зокрема особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 буде виправданим та таким, що буде відповідати завданням кримінального провадження.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідча суддя виходить з того, що слідчим в клопотанні доведено та прокурором в суді обґрунтовано існування потреби у подальшому проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
У зв'язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об'єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню, постановою виконувача обов'язків Генерального прокурора ОСОБА_11 від 05.06.2025 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців, що учасниками не оспорювалось.
Враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчим обставини дійсно об'єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Разом з тим, при вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України; пред'явлення йому підозри у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, у разі визнання винним, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років; підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий; вік підозрюваного; наявність хронічних хвороб у підозрюваного, які несумісні з триманням під вартою, відсутні; особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, який має місце реєстрації та проживання; одружений; відомостей про застосування до підозрюваного раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Враховуючи обставини, які перешкоджали закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідча суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились та є такими, що виправдовують тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки існує нагальна потреба у проведенні слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні, які забезпечать повне та неупереджене досудове розслідування усіх обставин, які підлягають доказуванню.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК).
Водночас, вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то слідча суддя вважає зазначити таке. За наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин кримінального правопорушення, зазначених вище, застосування домашнього арешту, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Інші доводи сторони захисту щодо суті підозри, слід перевірити під час подальшого проведення досудового розслідування, докази щодо обґрунтованості підозри на їх належність та допустимість мають бути перевірені в судовому засіданні складом суду під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка, з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні та досудове розслідування продовжено.
Крім того доводи сторони захисту: щодо кваліфікації вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, мають бути перевірені за наслідками подальшого проведення досудового розслідування.
За викладених вище обставин слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідча суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , зокрема у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
На переконання слідчої судді, застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.
Слідча суддя також враховує, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
Враховуючи наявні ризики, слідча суддя приходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваного на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Таким чином, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 22 липня 2025 року.
Також слідчою суддею враховано і високий ступінь небезпеки злочинів, у вчиненні яких підозрюється особа, а тому такі обставини дають підстави не визначати розмір застави, що узгоджується із приписами ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331, 323,140, 372 КПК України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, терміном до 22 липня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити 20 червня 2025 року о 08 годині 50 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1