Справа № 761/13703/25
Провадження № 2/761/6278/2025
23 червня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Клюс В.В.
розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та моральної шкоди
В квітні 2025 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою, з послідуючими уточненнями ( 08 квітня2025 року), в якій просив суд:
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його ( ОСОБА_2 ) користь інфляційні збитки за період часу з 01 квітня 2019 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 391 817, 24 грн.;
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його ( ОСОБА_2 ) користь 3% річних за період часу з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2024 року у розмірі 82 295, 97 грн.;
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його ( ОСОБА_2 ) користь моральну шкоду у розмірі 189 645, 28 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, вищезазначені суми він просить суд стягнути саме внаслідок тривалого невиконання рішень судів, а саме: Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року справа №640/4149/19, Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2022 року справа №640/11846/21, Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року справа №320/3351/23.
Позивач в судове засідання не з'явився надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; причину неявки суду не сповістив; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направив свого представника для прийняття участі у розгляді справи.
Суд, дослідив надані матеріали справи, прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України дійшла до висновку про те, що зобов?язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог у одній справі не є обов?язковим.
Законом України ?Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати?, також передбачено проведення компенсаційних виплат відповідно до коефіцієнту проросту споживчих цін за порушення термінів виплати доходів громадян, передбачених цим законом. Правова природа такої відповідальності не відрізняється від правової природи відповідальності, яка виникає на підставі статті 625 Цивільного кодексу України в частині її акцесорного характеру та похідної правової природи спору.
Таким чином, враховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 Цивільного кодексу України та Законом України ?Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати? зобов'язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.
Вказане також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2023 року, справа №420/2411/19.
Позовна вимога в частині стягнення моральної шкоди, також є похідною вимогою від основного спору, оскільки, як зазначає позивач, моральна шкода полягає у надмірно тривалому невиконанні остаточного рішення, тобто, внаслідок бездіяльності відповідача має місце несвоєчасного виконання вищезазначених рішень судів, що в свою чергу і призвело до спричинення моральних страждань позивачу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, оскільки, заявлені позовні вимоги є похідними від основного спору щодо перерахунку соціальних виплат (пенсії), який розглядався за правилами адміністративного судочинства, то позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та моральної шкоди повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, за правилами якого був розглянутий основний спір, а тому, суд прийшов до висновку про закриття провадження у даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 352, 353, 354 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та моральної шкоди - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: