Справа № 761/24067/25
Провадження № 1-кс/761/16031/2025
12 червня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42015000000000362 від 10.03.2015,
до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42015000000000362 від 10.03.2015.
Вивчивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне повернути її особі, що подала, виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно з висновками, викладеними в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 648/3629/17, повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги).
Окремо також слід відзначити правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, відповідно до якої системний аналіз положень статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема, в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога", з огляду на що вказав, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема конкретного суду
При цьому до скарги адвокатом ОСОБА_4 , долучено копію ордеру, датовану 15.04.2023 , про надання правової допомоги ОСОБА_3 у « судах всіх інстанцій, у Верховному суді України, поліції, прокуратурі, СБУ, ДБР, НАБУ, ВРП, всіх без вийнятку органів державної влади, всіх установах, у державних реєстраторів».
Враховуючи наведене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки адвокатом належним чином не підтверджено слідчому судді повноваження щодо представлення інтересів ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, зокрема, у Шевченківському районному суді м. Києва, у тому числі і на звернення з клопотанням до слідчого судді, то у даному випадку слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу подано особою, яка не має права на її подання, що є належною підставою для її повернення.
Разом з цим слідчий суддя роз'яснює, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42015000000000362 від 10.03.2015, повернути особі, що її подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії в частині відмови у відкритті провадження, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя