Справа 760/5213/25
Провадження №3-2609/25
16 червня 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Криворот О.О., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КпАП України, -
встановив:
згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №241266 від 07.02.2025, ОСОБА_1 07.02.2025 о 21 год. 20 хв. в м. Києві по пр. Берестейському, 47, керував автомобілем марки «Hyndai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зиниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога, у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру №476813, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, вчинене повторно протягом року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, поводив себе неадекватно, голосно кричав, виражався нецензурною лайкой. На питання суду з приводу даного правопорушення не надав вмотивованої відповіді.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР України), передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вчинення дій передбачених ч. 2 ст.130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Так, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, вчинене неоднарозово протягом року.
Відповідно до положень абзацу 3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року, позбавлення права керування транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст. 121, ч.4 ст. 122, ст. 122-2, ч.3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст. 121, ч.2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено.
Згідно ст. 41 Конституції України (норми прямої дії) кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судом встановлено, що транспортний засіб «Hyndai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначено в протоколі, картці обліку адміністративного правопорушення та у витягу «АРМОР».
Дослідивши матеріали адміністративної справи, направлення на огляд, пояснення, копію постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2024, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, копію постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 18.12.2024, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, постанову серії ЕАН № 4028123 від 07.02.2025 згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто за вчиненне адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, переглянувши долучений працівниками поліції відеозапис, з якого вбачається неадекватна поведінка правопорушника, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю,дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення, згідно з вимогами ст.33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , відсутності обставин, що пом'якшують його відповідальність, чітко сформований спосіб його протиправної поведінки та нехтування встановленим правопорядком, що значно посилює його суспільну небезпеку, а також те, що він неодноразово вже вчиняв тотожні правопорушення, однак не зважаючи на накладення адміністративного стягнення у виді штрафів та позбавлення права керування, знов вчинив таке правопорушення, суд дійшов висновку, що застосування більш м'яких адміністративних стягнень, передбачених санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, ніж адміністративний арешт, буде недостатнім для його виховання в дусі додержання законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, а тому на нього необхідно накласти основне адміністративне стягнення саме у виді адміністративного арешту на строк десять діб.
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, зважаючи на те, що санкцією ч.2 ст.130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді адміністративного арешту на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 130 ч. 2 КУпАП та на підставі ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилученням транспортного засобу.
Виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту покласти на Солом'янське УП ГУНП у м. Києві.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., що підлягає сплаті на одержувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача 37993783, Р/Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001,Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: *;101; ідентифікаційний номер;Судовий збір стягнутий з ПІБ на користь держави за рішенням суду 760/ /25 (номер справи).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення до виконання 3(три) місяці.
Суддя О.О.Криворот