СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24473/24
пр. № 2/759/1413/25
23 червня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., представника позивача - адвоката Лозинської О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Позивач 15.11.2024 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що 23.12.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики.
Згідно умов Договору Позивач передав ОСОБА_3 у власність грошові кошті в сумі 341 532 (триста сорок одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн.. 00 коп., що на дату укладання Договору було еквівалентно 14 560 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) доларів США 00 центів за середнім курсом продажу долара США комерційними банками,а ОСОБА_3 зобов'язався повернути отримані кошти до 23.06.2020 включно.
24.06.2020 у зв'язку із збільшенням суми позики і строку її повернення Позивач і ОСОБА_3 уклали договір про внесення змін № 1 до договору позики від 23.12.2019 відповідно до якого кінцевий строк повернення позики перенесено на 23.12.2020, а загальна сума позики, яка підлягала поверненню станом на дату укладання договору про внесення змін № 1 становила суму, еквівалентну 19 013 доларів США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками.
Всього за період з 23.12.2019 по 06.03.2024 ОСОБА_3 повернуто еквівалент 2 540 доларів США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками, а саме:
21.05.2020 - еквівалент 1 355 доларів США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками,
22.09.2020 - еквівалент 1 185 доларів США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками.
07.03.2024 у зв'язку із збільшенням суми позики, зміною валюти і строків її повернення Позивач і ОСОБА_3 уклали договір про внесення змін № 2 до договору позики від 23.12.2019 відповідно до якого сторони погодили, що станом на 07.03.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед Позивачем за Договором позики становить 25 026 (двадцять п'ять тисяч двадцять шість) доларів США, а кінцевий строк повернення позики перенесено на 23.05.2024.
ОСОБА_3 порушив умови Договору та не повернув суму позики в повному обсязі у встановлений строк.
Сума неповернутої заборгованості станом на дату подання цього позову становить 25 026 (двадцять п'ять тисяч двадцять шість) доларів США.
Згідно п. 2.2. Договору позика повертається у строки та порядку, визначеному пунктом 2.6. договору, у гривнях за середнім курсом продажу долара США комерційними банками на день кожної передачі грошових коштів в рахунок повернення позики.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що про кожен факт повернення позики або її частини в готівковій формі Позивач або уповноважена ним особа надає позичальнику власноручно підписану ним розписку про отримання грошових коштів.
Умовами Договору позики, а саме в п. 2.2. передбачено, що позика повертається у строки та в порядку, визначеному пунктом 2.6. договору, у гривнях за середнім курсом продажу долара США комерційними банками на день кожної передачі грошових коштів в рахунок повернення позики.
З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача за Договором позики 23.12.2019 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - Відповідач) та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченком В.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 6429 (надалі Договір іпотеки).
Згідно з умовами Договору іпотеки, в іпотеку Позивачу передано:
машиномісце № 6, що знаходиться в автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 . Машиномісце має загальну площу 20 кв.м. та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. 31.01.2006 за реєстр. № 679 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 01.06.2010 за реєстровим номером 30574448, номер запису 42160 в книзі 213-234,
машиномісце № НОМЕР_1 , що знаходиться в автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 .Машиномісцемає загальну площу 19,7 кв.м. та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. 31.01.2006 за реєстр. № 682 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 07.03.2006 за реєстровим номером 42157, та записано в реєстровій книзі 213.
Положеннями п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного договору Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в Договорі іпотеки. Визначений в Договорі іпотеки спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає Іпотекодержателю застосувати інші встановлені Законом України «Про іпотеку» способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зобов'язання ОСОБА_3 за Договором позики з повернення заборгованості не виконані, отже вимоги Позивача про звернення стягнення на Предмет іпотеки за Договором іпотеки, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Договором позики, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, викладені в цьому позові, є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позивач просив задовольнити його позов.
Ухвалою суду від 21.11.2024 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 67).
10.01.2025 року, 03.03.2025 року та 02.04.2025 року до суду надійшло клопотання від третьої особи ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі в зв'язку з проходженням військової служби.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо зупинення провадження у справі посилаючись на те, що третя особа не позбавлена права брати участь у справі через свого представника, а підстав для зупинення провадження у розумінні ст. 251 ЦПК України немає, так як ОСОБА_3 не є третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено (а.с.120-122).
Ухвалою суду від 13.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд (а.с. 151).
У судовому засіданні представник позивача адвокат Лозинська О.Л. позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 23.12.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики (а.с. 10-11).
Згідно умов Договору Позивач передав ОСОБА_3 у власність грошові кошті в сумі 341 532 (триста сорок одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн.. 00 коп., що на дату укладання Договору було еквівалентно 14 560 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) доларів США 00 центів за середнім курсом продажу долара США комерційними банками,а ОСОБА_3 зобов'язався повернути отримані кошти до 23.06.2020 включно.
У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
24.06.2020 у зв'язку із збільшенням суми позики і строку її повернення Позивач і ОСОБА_3 уклали договір про внесення змін № 1 до договору позики від 23.12.2019 відповідно до якого кінцевий строк повернення позики перенесено на 23.12.2020, а загальна сума позики, яка підлягала поверненню станом на дату укладання договору про внесення змін № 1 становила суму, еквівалентну 19 013 доларів США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками (а.с. 12).
Всього за період з 23.12.2019 по 06.03.2024 ОСОБА_3 повернуто еквівалент 2 540 доларів США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками, а саме:
21.05.2020 - еквівалент 1 355 доларів США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками,
22.09.2020 - еквівалент 1 185 доларів США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками.
07.03.2024 у зв'язку із збільшенням суми позики, зміною валюти і строків її повернення Позивач і ОСОБА_3 уклали договір про внесення змін № 2 до договору позики від 23.12.2019 відповідно до якого сторони погодили, що станом на 07.03.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед Позивачем за Договором позики становить 25 026 (двадцять п'ять тисяч двадцять шість) доларів США, а кінцевий строк повернення позики перенесено на 23.05.2024 (а.с. 13).
ОСОБА_3 порушив умови Договору та не повернув суму позики в повному обсязі у встановлений строк.
Сума неповернутої заборгованості станом на дату подання цього позову становить 25 026 (двадцять п'ять тисяч двадцять шість) доларів США.
Згідно п. 2.2. Договору позика повертається у строки та порядку, визначеному пунктом 2.6. договору, у гривнях за середнім курсом продажу долара США комерційними банками на день кожної передачі грошових коштів в рахунок повернення позики.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що про кожен факт повернення позики або її частини в готівковій формі Позивач або уповноважена ним особа надає позичальнику власноручно підписану ним розписку про отримання грошових коштів.
Верховний Суд в постанові від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц вказав: «Під час вирішення питання про можливість нарахування та стягнення процентів від суми позики у розмірі, визначеному на рівні облікової ставки НБУ, згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України, необхідно мати на увазі, що такі проценти нараховуються у разі: 1) якщо у договорі позики не зазначені проценти або не вказано, що він безпроцентний; 2) предметом договору позики є грошові кошти у національній валюті України - гривні; 3) період нарахування процентів від суми позики - є період дії договору позики в межах строку, протягом якого позичальник може правомірно не сплачувати кредитору борг (що відбувається у разі повернення боргу періодичними платежами), оскільки на період після закінчення цього строку позика не надавалась.
Такі висновки щодо періоду стягнення процентів Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-318цс18».
Таким чином, Позивач має право та підстави нарахувати проценти за Договором позики за період його дії в межах строку, встановленого для повернення позики, оскільки у Договорі позики не зазначені проценти та не вказано, що він безпроцентний, а предметом договору позики до 06.03.2024 (дати, коли валюта позики була змінена сторонами) є грошові кошти у національній валюті України - гривні.
Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_3 перед Позивачем становить 25 026 (двадцять п'ять тисяч двадцять шість) доларів США - заборгованість з повернення позики, та 366 834 (триста шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 36 коп. - проценти за період з 23.12.2019 по 06.03.2024 (включно).
З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача за Договором позики 23.12.2019 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - Відповідач) та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченком В.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 6429 (надалі Договір іпотеки).
Згідно з умовами Договору іпотеки, в іпотеку Позивачу передано:
машиномісце № 6, що знаходиться в автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 . Машиномісце має загальну площу 20 кв.м. та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. 31.01.2006 за реєстр. № 679 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 01.06.2010 за реєстровим номером 30574448, номер запису 42160 в книзі 213-234,
машиномісце № НОМЕР_1 , що знаходиться в автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 .Машиномісцемає загальну площу 19,7 кв.м. та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. 31.01.2006 за реєстр. № 682 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 07.03.2006 за реєстровим номером 42157, та записано в реєстровій книзі 213.
У частині першій ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою ст. 627 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Положеннями п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного договору Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в Договорі іпотеки. Визначений в Договорі іпотеки спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає Іпотекодержателю застосувати інші встановлені Законом України «Про іпотеку» способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).
Зобов'язання ОСОБА_3 за Договором позики з повернення заборгованості не виконані, отже вимоги Позивача про звернення стягнення на Предмет іпотеки за Договором іпотеки, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Договором позики, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, викладені в цьому позові, є правомірними та обґрунтованими.
Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості - боржника ОСОБА_3 за договором позики - від 11.09.2019 в розмірі 25 026 (двадцять п'ять тисяч двадцять шість) доларів США та 366 834 (триста шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 36 коп. процентів за період з 23.12.2019 по 06.03.2024 (включно), шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки : машиномісце № 3, що знаходиться в автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,7 кв.м., яке належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. 31.01.2006 за реєстр. № 682 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 07.03.2006 за реєстровим номером 42157, та записано в реєстровій книзі 213, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 512, 513, 514, 516, 526, 533, 572, 575, 625, 626, 627, 628, 629, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», Постановою Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц, постановами Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 31.10.2018 у справі № 14-318цс18, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) суми заборгованості ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) за договором позики від 11.09.2019 у розмірі 25 026 (двадцять п'ять тисяч двадцять шість) доларів США та 366 834 (триста шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 36 коп. процентів за період з 23.12.2019 по 06.03.2024 (включно), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: машиномісце № 3, що знаходиться в автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,7 кв.м., яке належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. 31.01.2006 за реєстр. № 682 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 07.03.2006 за реєстровим номером 42157, та записано в реєстровій книзі 213, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 15 140 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Ключник А.С.