СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3678/25
ун. № 759/13096/25
18 червня 2025 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
детектива ОСОБА_4
підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників підозрюваних - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого детектива Відділу детективів з розслідування кримінальних проваджень у інвестиційній сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100100001635 від 26.04.2023 року,-
16.06.2025 року до суду надійшло клопотання старшого детектива Відділу детективів з розслідування кримінальних проваджень у інвестиційній сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100100001635 від 26.04.2023 року.
Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні відділу Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100100001635 від 26.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 205-1, ч. 1, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України, підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється: у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України; у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується, суб'єктом державної реєстрації прав з метою використання його підроблювачем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України; у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у внесенні у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України; у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018); у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійснення фінансових операцій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та володіння ним, джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно (грошові кошти) прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України; у внесенні у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, повторно, а також в умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України; у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018); у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійсненні фінансових операцій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та володіння ним, джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно (грошові кошти) прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі у складі організованої групи, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України; у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
31.03.2025 року у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , якому 02.04.2025 року Святошинським районним судом м. Києва за клопотанням сторони обвинувачення застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (із правом внесення застави) до 31.05.2025 року включно; ОСОБА_6 , якій 02.04.2025 року Святошинським районним судом м. Києва за клопотанням сторони обвинувачення застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (із правом внесення застави) до 31.05.2025 року включно; ОСОБА_7 , якому 01.04.2025 року Святошинським районним судом м. Києва за клопотанням сторони обвинувачення застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (із правом внесення застави) до 31.05.2025 року включно.
08.05.2025 року підозрюваним та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та наданно доступ до матеріалів досудового розслідування у кількості 27 томів та розпочато процес ознайомлення із матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, про що маються відповідні повідомлення.
19.05.2025 року у повному обсязі ознайомлено з матеріалами досудового розслідування представників потерпілого АТ «Альтбанк» та ТОВ «ТЕКОМ-ЛІЗИНГ».
З урахуванням обставин наявності у кримінальному провадженні підозрюваних, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування вживаються заходи щодо забезпечення щоденного надання матеріалів для ознайомлення в умовах слідчого ізолятору. Крім того, з урахуванням надання доступу до матеріалів в електронному вигляді (скановані посторінково), сторона захисту навіть не приступала до огляду речових доказів. На даний час орган досудового розслідування вважає, що сторона захисту (підозрювані та захисники) зволікають при ознайомленні з матеріалами, приділяючи не більше однієї години на день для ознайомлення.
Станом на 12.06.2025 року з урахуванням минулих 26 робочих днів з моменту прийняття процесуального рішення, зазначений час є більш ніж достатнім для ознайомлення з матеріалами, а підстави за яких сторона захисту (підозрювані та захисники) умисно затягують процес ознайомлення не є об'єктивними та не можуть ґрунтуватись лише на зловживанні таким правом.
Детектив вважає, що єдиноможливим способом врегулювання процесу ознайомлення залишається раціонально встановлений строк для ознайомлення з матеріалами, а органом досудового розслідування вжито всіх заходів з метою реалізації права сторони захисту в порядку ст. 290 КПК України, щодо надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, а також не порушено норми ст.ст. 111, 133 та 135 КПК України.
Таким чином, детектив зазнаячає, що у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що сторона захисту, а саме підозрюваний ОСОБА_7 , захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , підозрюваний ОСОБА_5 , підозрювана ОСОБА_6 , захисник підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 у кримінальному провадженні прямо зволікає з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, що свідчить про їх спільне зволікання та затягування досудового розслідування, подальшого вручення обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування.
З огляду на встановлений об'єм матеріалів досудового розслідування та на відсутність будь-яких об'єктивних підстав, що вказували б на неможливість сторони захисту реалізувати належне їй право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та виконати обов'язок щодо письмового підтвердження факту надання їй доступу до таких матеріалів, орган досудового розслідування дійшов висновку про зволікання стороною захисту в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження. Тому просить обмежити права сторони захисту на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування з розумним строком, тобто до 20 червня 2025 року включно.
В судовому засіданні прокурор та детектив підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрювані та їх захисники заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку кчасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
При цьому, за змістом ч. 2, 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.
Вказані законодавчі положення покликані гарантувати забезпечення змагальності процесу та реалізації конституційного права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК України передбачає, що сторонам кримінального провадження, зокрема, підозрюваному та його захиснику, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, а у разі зволікання при здійсненні такого ознайомлення, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них, зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з відповідними матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження, вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Вказане надає розуміння, що право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не є абсолютним. Таке право має реалізовуватися без зловживань і без шкоди для досягнення цілей кримінального провадження, у межах розумних строків, що відповідатиме завданням та принципам кримінального провадження. Такий підхід, з одного боку, забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони захисту, а з іншого - вимагає від неї відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, інших підозрюваних, потерпілих, тощо) та суспільства в цілому (аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 18.01.2012 у справі № 1-4/2012) .
Надані детективом матеріали кримінального провадження свідчать про те, що сторона обвинувачення вжила усіх передбачених ч. 1-3 ст. 290 КПК України заходів для виконання обов'язку щодо повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
З матеріалів клопотання вбачається, що сторона обвинувачення, у відповідності до вимог ч. 1-4 чт. 290 КПК України, виконала свій обов'язок щодо повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
Вирішуючи питання про наявність факту зволікання, слідчий суддя враховує, що КПК України не містить чіткого переліку ознак, за наявності яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися «зволіканням» і вказане поняття є оціночною категорією, а тому питання наявності такого зволікання має вирішуватись у світлі обставин кожної конкретної справи та з урахуванням положень ст. ст. 28, 42, ч. 1, 10 ст. 290 КПК України.
З огляду на зміст вказаних законодавчих норм, для встановлення факту зволікання при ознайомленні із матеріалами досудового розслідування слідчому судді належить враховувати: обсяг матеріалів досудового розслідування; складність провадження; умови доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною обвинувачення повноважень, передбачених ст. 290 КПК України.
Зі змісту клопотання та обставин, з'ясованих у ході судового засідання, слідчий суддя встановив, що матеріали досудового розслідування становлять 27 томів та речові докази.
Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення строку на ознайомлення усій стороні захисту, слідчий суддя враховує, що відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, під стороною захисту слід розуміти підозрюваного та його захисника (захисників). При цьому, за змістом ч. 4 ст. 46 КПК України у її співставленні з положеннями ст. 290 КПК України, право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування може реалізуватись як безпосередньо самим підозрюваним, так і через одного або декількох його захисників.
Враховуючи, що таке зволікання вбачається з боку сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку про існування передбачених законом підстав для встановлення строку на ознайомлення стороні захисту.
Вирішуючи питання стосовно необхідного та достатнього строку для здійснення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, слідчий суддя виходить з наступного.
Конституційний Суд України вважав, що положення КПК України щодо визначення сторонам строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини та з підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.
Так, Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997р. у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008р. у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого «захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010р. у справі «Корнєв і Карпенко проти України»). Так, у рішенні від 18 лютого 2010р. у справі «Гаважук проти України» Європейський Суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п'яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту «b» пункту 3 статті 6 Конвенції.
Діючий КПК України не містить поняття «затягування процесу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження», зазначений інститут кримінального судочинства є оціночною категорією і в кожному разі, з огляду на вищезазначену практику Європейського Суду з прав людини, вирішується судом в залежності від конкретних обставин справи.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Критерієм для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Разом з тим, ч. 5 ст. 28 КПК України визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено слідчим суддею під час розгляду клопотання, орган досудового розслідування повідомив сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання їй доступу до матеріалів кримінального провадження 08.05.2025 року.
Так, слідчим суддею в ході розгляду клопотання було встановлено, що сторона захисту після повідомлення про завершення досудового розслідування ознайомилась з матеріалами кримінального провадження, при цьому підозрювана ОСОБА_6 ознайомилась повністю з 27 томами, підозрюваному ОСОБА_5 залишилося на ознайомлення 6 томів, захиснику ОСОБА_9 - 11 томів, підозрюваному ОСОБА_7 - 12 томів, захиснику ОСОБА_8 - 16 томів, а також речові докази.
Оскільки після відкриття матеріалів досудового розслідування та повідомлення про це усіх учасників кримінального провадження, сторона захисту зволікає з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, слідчий звернувся з клопотанням про встановлення процесуальних строків для ознайомлення стороні захисту з матеріалами кримінального провадження, з метою уникнення порушення прав, які гарантовані Конституцією України та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення поданого клопотання, вважає за необхідне встановити стороні захисту, строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 04.07.2025 року включно.
Встановлюючи саме такий строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження слідчий суддя враховує Рішення ЄСПЛ від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України», в якому суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п'яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту b пункту 3 статті 6 Конвенції.
Відтак, на думку слідчого судді визначений строк буде достатнім для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-179, 193, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого детектива Відділу детективів з розслідування кримінальних проваджень у інвестиційній сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування задовольнити частково.
Встановити підозрюваним ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та стороні захисту: захиснику ОСОБА_8 , захиснику ОСОБА_9 строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100001635 від 26.04.2023 року до 04 липня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваним та стороні захисту, що після спливу вказаного строку вони будуть вважатися такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження № 12023100100001635 від 26.04.2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19.06.2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1