2006 року червня місяця 06 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді - Моісеєнко Т.І.
Суддів - Кателіна В.П., Іщенка В.І..
При секретари- Бакановській Н.В. розглянувши в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ « Південна мануфактура «Пролив ", третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Керч про примушування до видачі акту форми Н-1 у зв'язку з виробничою травмою, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 квітня 2006 року, -
ОСОБА_1 звернулась в суді з позовом до ТОВ « Південна мануфактура «Пролив ", третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Керч про примушування до видачі акту форми Н-1 у зв'язку з виробничою травмою, що мала місце 23 квітня 2005 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. 23 квітня 2005 року вона вийшла на роботу у 1 зміну, у 06 год.30 хв. При переміщенні по робочому залу вона послизнулася, тому що підлога була мокрою та слизькою, впала на сідницю. Майстер ОСОБА_2 відправила її додому, а потім вона звернулася до травматологічного пункту лікарні, де був встановлений діагноз розрив лонних зчленувань, перелом сідничних кісток. Після тривалого лікування, 17 серпня 2005 року органами МСЕК їй була встановлена перша група інвалідності.
Вважає, що її каліцтво пов'язане ,з виробництвом, в зв'язку з чим ТОВ « Південна мануфактура «Пролив " повинно скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.
Рішенням Керченського міського суду від 14 квітня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд дійшов висновку про те, що позивачкою не надано доказів отримання травми на виробництві 23 квітня 2005 року, оскільки при розслідуванні нещасного випадку вона пояснювала, що впала о 05 годині ранку, зачепившись за рельси залізниці , за межами підприємства. Обставин, що ОСОБА_1 впала у робочому залі підприємства під час виконання трудових обов'язків, ніхто не підтвердив.
На ухвалене судом рішення ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в який йдеться про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення її
Справа № 22ц-1044- ф/2006р. Головуючий в першій інстанції
суддя Шкуліпа В.І.
суддя-доповідач Моісеєнко Т.І
позовних вимог. Апелянт вважає, що відповідач ввів її в оману при проведенні розслідування нещасного випадку. Вона не розуміла, що травма може мати важкі наслідки, тому , з прохання представників ТОВ « Південна мануфактура «Пролив ", написала пояснення про те, що впала за межами підприємства, під час прямування на роботу раніше початку трудового часу.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи досліджені в повному обсязі, висновки суду відповідають доказам, наданим сторонами, і діючому законодавству.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується ,вважає іх обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги не містять доказів, які мають бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Так, в матеріалах справи не має ніяких доказів того, що 23.04.2005 року ОСОБА_1 була отримана травма на виробництві. Зміст акту від 25,05.2005 року , про розслідування нещасного випадку невиробничого характеру, знайшов підтвердження під час розгляду справи судом, оскільки відповідає письмовим поясненням ОСОБА_1 під час розслідування нещасного випадку, та поясненням свідків, жоден з котрих не бачив того, що вона впала у робочому приміщенні під час виконання трудових обов'язків по обробці риби.
Доказів того, що ОСОБА_1 була введена в оману під час проведення розслідування нещасного випадку, який стався з нею 23.04.2005 року, суду не надано. Акти розслідування нещасного випадку, складені за формою Н-5 та НПВ, ОСОБА_1 не оскаржувались. Не надано суду доказів і того, що мав місце тиск на ОСОБА_1 збоку адміністрації підприємства, при наданні нею пояснень про обставини отримання травми.
За такими обставинами, суд першої інстанції правомірно визнав вказані акти і обставини, в них викладені, дійсними
Безперечних доказів, спростовуючи висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Підстав до скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 308 Цивільно - процесуального Кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 квітня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 2 місяців.