Справа № 387/776/25
Номер провадження по справі 2-а/387/19/25
17 червня 2025 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушеннята закриття провадження по адміністративній справі
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшов адміністративний позов представника позивача - адвоката Федяєва С.В. в інтересах ОСОБА_1 з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення № 114 від 10.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступне. В постанові про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 10.03.2025 відповідачем не надано доказів, коли саме і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення відносно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач стверджує, що не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв'язку, ані в будь-який інший спосіб повістки про виклик чи будь-якого іншого повідомлення з вимогою з'явитися 19.01.2025 до вказаного органу в зазначений час. Повістка була направлена на адресу: АДРЕСА_1 , хоча сам позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , при тому, що дані позивача про військовий облік та місце реєстрації були уточнені 02.07.2024. Окрім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута за відсутності позивача, а відповідач не надав доказів про своєчасне повідомлення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи, що позбавило можливості позивача прийняти участь у розгляді справи, знайомитися в матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката. За наведеного позивач вважає, що не порушував законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а постанова винесена без врахування зазначених обставин, тому підлягає скасуванню.
У зв'язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 20.05.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по адміністративній справі, залишив без руху, встановивши позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви.
Заявою, що надійшла через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 22.05.2025, представником позивача усунено недоліки позовної заяви шляхом подання клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу ОСОБА_1 строк для звернення з позовом до суду. За вказаним позовом відкрито провадження по справі №387/776/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Розгляд справи призначено на 17.06.2025.
10.06.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшов лист №7312 від 02.06.2025 з копіями матеріалів справи №114 про адміністративне правопорушення.
10.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що за обліковими даними ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . В січня 2025 року Генеральним штабом Збройних Сил України через ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) здійснювалось оповіщення військовозобов'язаних про їх виклик до відділу для уточнення даних. Відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 (далі Порядок) ІНФОРМАЦІЯ_4 на задекларовану адресу ( АДРЕСА_3 ) ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням було направлено повістку № 1658128 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19.01.2025 на 09:00 год. для уточнення даних. Вказані номерні повістки генеруються через систему «Оберіг» персонально відносно громадянина зазначеного в повістці. ОСОБА_1 отримав особисто рекомендований лист з повісткою №1658128 10.01.2025. В рекомендованому повідомленні ОСОБА_1 проставив власний підпис про отримання. Вручення повістки також підтверджується трекером «Укрпошти» №0610219618517. Будучи належним чином оповіщеним, в порушення частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункту 2 пункту 1 частини 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», передбачених додатком 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, військовозобов'язаний ОСОБА_1 у встановлені строки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. Про поважні причини, які перешкоджали прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_2 або інших обставин, військовозобов'язаний не повідомив. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 10.03.2025 уповноваженою особою на складання протоколу було складено протокол про адміністративне правопорушення №114 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 зміст протоколу був озвучений, також йому було забезпечено право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та повідомлено про розгляд справи 20.03.2025. У визначену дату, 20.03.2025 відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 .. Клопотань про відкладення розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Під час розгляду були з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вина та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не виявлено. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, керуючись законом і правосвідомістю, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову по справі №114 від 20.03.2025 про накладення адміністративного стягнення та накладено штраф на суму 17000 гривень.
У відповіді на відзив позивач вказує, що відправлення на яке спирається відповідач 0610219618517, взагалі не відноситься до матеріалів справи. Позивач про існування постанови №114 від 20.03.2025 взагалі не знав, та вперше дізнався про неї 13.05.2025, під час телефонної розмови із працівниками державної виконавчої служби. Позивач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено в ДВС повістку за трек номером 2700001661450 та постанову №114 від 20.03.2025, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження №78138837. Крім того, позивач наголошує на тому, що повістка була направлена на адресу: АДРЕСА_1 , хоча сам позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того позивач вказує, що не встановлено чи дійсно листи за трек номером 0610219618517 та 2700001661450, є повістками, оскільки в обох випадках відсутній опис вкладення, що ставить під сумнів зміст надісланих листів і не підтверджує факт направлення саме повістки. Заперечує позивач і твердження відповідача про обізнаність позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення 20.03.2025 та винесення постанови, наголошуючи на тому, що саме 13.05.2025, при спілкуванні з працівниками державної виконавчої служби, йому стало відомо про існування постанови № 114 від 20.03.2025. За наведеного, позивач вказує на безпідставність доводів відповідача.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
За змістом постанови №114 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 20.03.2025, громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме на з'явився 19.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, яка 22.11.2024 була відправлена поштовим відправленням, про що свідчить довідка про причини повернення поштового відправлення. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 , відповідно до підпункту 1 пункту 41 постанови КМУ №560 від 16.05.2024, був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , також ОСОБА_1 , відповідно до пункту 23 постанови КМУ №560 від 16.05.2024, про поважні причини неприбуття у строк, визначений у повістці, не повідомив. На підставі вищевикладеного, громадянин ОСОБА_1 своїми діями ускладнив заходи по комплектуванню військових частин ЗСУ мобілізаційним ресурсом, чим порушив ч. 1, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону», абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п.2 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Громадянин ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень. Враховуючи що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 постановив накласти на ОСОБА_1 шраф у сумі 17000 гривень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються принагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовийобов'язокі військовуслужбу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (далі Порядок) та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
Пунктами 28, 29 Порядку передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Відповідно до пп. 1 п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі вручення повістки є, зокрема ознайомлення з її змістом, у тому числі доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2).
Вищезазначеними нормативно-правовими актами, зокрема ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, після отримання повістки військовозобов'язаний повинен з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У випадку неможливості прибуття військовозобов'язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Невиконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку № 1658128, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 (за адресою: АДРЕСА_4 ) 19 січня 2025 року на 09:00 годину для уточнення даних.
Формування повістки у такий спосіб відповідає пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Повістка про виклик ОСОБА_1 до відповідача була направлена ОСОБА_1 03.01.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610219618517, за адресою: АДРЕСА_2 .
Як слідує з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610219618517, повістка вручена особисто ОСОБА_1 10.01.2025.
Наведене дає підстави для висновку, що позивача належним чином та завчасно повідомлено про необхідність з'явитись 19.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом вручення 10.01.2025 повістки засобами поштово зв'язку.
В подальшому, 10.03.2025 працівниками поліції позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в його присутності складено протокол №114 про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається виключно за особистої присутності правопорушника не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Як вбачається зі змісту копії протоколу про адміністративне правопорушення № 114 від 10.03.2025, позивач відмовився від його підпису.
В той же час, всупереч вимогам ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб та в подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, суд приходить до висновку, що нез'явлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці, без повідомлення причин неявки, є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, оскільки позивач був своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, то його неявка не перешкоджала розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
З огляду на викладене та проаналізувавши відповідні матеріали справи та доводи сторін суд дійшов висновку, що постанова № 114 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. є правомірною, оскільки за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції частини 3 статті 210-1 КУпАП, а тому судом не встановлено порушень при складанні матеріалів в адміністративній справі, її розгляді та винесенні уповноваженою особою, які б могли призвести до скасування оскаржуваної постанови, а викладені доводи позивача не спростовують вчинення ним адміністративного правопорушення, що оспорюється, а зводяться до намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що прийняття оскаржуваної постанови без участі позивача зумовлено його власною поведінкою, також позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Натомість, доводи позивача, спрямовані на уникнення несприятливих для нього наслідків у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, не є беззаперечним доказом неправомірності дій посадової особи відповідача. Твердження позивача про те, що поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610219618517 не має відношення до даної справи судом відхиляються, позаяк матеріалами справи підтверджено направлення відповідачем повістки позивачу зазначеним поштовим відправленням та отримання такої повістки останнім 10.01.2025. Не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи і доводи позивача про неповідомлення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення № 114 від 10.03.2025 зазначено дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - 09:00 год. 20 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_5 .
Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення № 114 від 10.03.2025 тоді як постанова про адміністратвивне правопорушення у справі № 114 датована 20.03.2025.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім цього, у контексті оцінки решти доводів позовної заяви суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено судом при розгляді справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до приписів статті 139 КАС України, витрати позивача зі сплати судового збору та на правничу правову допомогу залишаються за позивачем у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 139, 241, 242, 244, 246, 255, 268-272, 286, 297 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення№114 від 10.03.2025 та закриття провадження по адміністративній справі відмовити.
Витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору та витрат на правничу правову допомогу у справі ЄУН 387/776/25 залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2025
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО