180/1030/25
3/180/545/25
23 червня 2025 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Нікопольського РУП В Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, пенсіонерку, зареєстровану та проживаючу за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
23.04.2025 року приблизно о 10:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Марганець, вул. Лесі Українки, вдарила відром по голові свою доньку ОСОБА_2 , чим спричинила фізичний біль та вчинила домашнє насильство про, що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про дату розгляду справи повідомлена належним чином, заяв чи клопотань не надала, про причини неявки не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов'язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Потерпіла ОСОБА_2 надала суду заяву в якій просить не притягувати її матір ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вона її пробачила і не має до неї ніяких претензій. На даний час за станом свого здоров'я її матір тяжко хворіє, вона доглядає за нею, а накладення на її матір штрафу, значно відобразиться на їх сімейному бюджеті.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.1 ст.173-2 КУпАП про адміністративні правопорушення підтверджена матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заяву потерпілої ОСОБА_3 дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Тому, вважаю за можливе закрити провадження в справі за малозначністю, незважаючи на наявність формального складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 , оскільки вона вперше притягується до адміністративної відповідальності, наразі з потерпілою примирилися і остання не має до неї ніяких претензій.
Керуючись ст. 22, ч.1 ст.173-2, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , звільнити від адміністративної відповідальності по ч. 1 ст.173-2 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, закривши провадження у справі.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О. С. Янжула