20.06.2025 Єдиний унікальний номер 205/9423/25
Справа № 205/9423/25
Провадження № 6/205/199/25
20 червня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді - Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання - Киричок Л.А., розглянувши подання Головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тараш Ірини Анатоліївни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Повного товариства «Ломбард «Аверс Інтертрейд ЛТД» «Компанії «Аверс Інтертрейд» Панасенка Костянтина Володимировича, стягувач Національний Банк України,
19.06.2025 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшло вищевказане подання, яке мотивовано тим, що на виконанні Приморського ВДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 76828371 з примусового виконання виконавчого листа № 200/408/20а, виданого 11.03.2020 року про стягнення з ПТ «Ломбард «Аверс Інтертрейд ЛТД» на користь НБУ штрафу у розмірі 17 000 грн. Керівником боржника, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Панасенко К.В. Боржником вимоги виконавчого документу самостійно не виконуються, заборгованість не сплачена, рішення суду залишається невиконаним.
Враховуючи викладене, державний виконавець звертається до суду та просить тимчасово обмежити керівника боржника Повного товариства «Ломбард «Аверс Інтертрейд ЛТД» «Компанії «Аверс Інтертрейд» Панасенка К.В. у праві виїзду за межі України, про що винести відповідну ухвалу, розгляд подання проводити за відсутності представника Приморського ВДВС.
Згідно із ч. 4 ст. 441 ЦПК України подання державного або приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Суд, дослідивши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», випадком, коли громадянинові України може бути встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, є, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Оскільки, відповідно до положень ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, при вирішенні питання про тимчасове обмеження конституційного права, державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження факт ухилення боржника від виконання зобов'язань та необхідність обмеження його конституційного права.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, передбачає наявність з об'єктивної сторони таких діянь (дії чи бездіяльності) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. Особа, яка має не виконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Матеріали подання не містять доказів, що боржник саме ухиляється від виконання зобов'язання, відсутні відомості про вжиття державним виконавцем всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», заходів примусового виконання.
З матеріалів, долучених до подання, не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду керівника боржника ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебування останнього у статусі боржника.
Таким чином, на думку суду, відсутні правові підстави для застосування до керівника боржника обмеження права у виїзді за межі України, яке гарантовано Конституцією України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 247, 353, 441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання Головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тараш Ірини Анатоліївни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Повного товариства «Ломбард «Аверс Інтертрейд ЛТД» «Компанії «Аверс Інтертрейд» Панасенка Костянтина Володимировича, стягувач Національний Банк України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.
Суддя Федотова В.М.