Єдиний унікальний номер №943/628/25
Провадження № 2/943/916/2025
16 червня 2025 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Кос І. Б.
за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із цим позовом. Просить визнати за нею право власності на спадкове майно (житловий будинок). В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її свекруха ОСОБА_2 , позивачка є спадкоємцем майна після її смерті за законом, а також в порядку спадкової трансмісії, після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надіславши до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Відповідач Буська міська рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника суду не забезпечив, направив суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності представника, проти позовних вимог не заперечують, тобто визнають позов.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26 липня 1997 року, підтверджено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12 січня 2021 року, підтверджено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 15 жовтня 1983 року, підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 15.10.1983 року.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 20 квітня 1960 року, підтверджено, що ОСОБА_3 має матір ОСОБА_5 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 20.02.1990 року, спадкодавиці ОСОБА_2 належить в цілому житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки від 12.03.2025 року №132, виданої Новосілківським старостинським округом Буської міської територіальної громади, житловий будинок, який належав ОСОБА_6 , до дня смерті належав їй, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
З копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу, виготовленого ФОП ОСОБА_7 від 13.03.2025 року, замовником є ОСОБА_1 , а житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , 1962 року побудови, відповідає технічним нормам побудови.
Із листа завідувача Буської державної нотаріальної контори № 195/01-16 від 29.04.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.
Крім того, із листа завідувача Буської державної нотаріальної контори № 195/01-16 від 29.04.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась.
Таким чином, ОСОБА_3 (чоловік позивачки) спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 (його матері), помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців, тобто до позивачки ОСОБА_1 (спадкова трансмісія) в розумінні ст. 1276 ЦК України.
Відповідно до довідки від 12.03.2025 року №131, виданої Новосілківським старостинським округом Буської міської територіальної громади, підтверджено, що ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_2 , на день смерті ОСОБА_2 до складу її сім'ї входили: чоловік - ОСОБА_8 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва серії НОМЕР_5 ), син - ОСОБА_3 (чоловік позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 ), невістка - ОСОБА_1 (позивачка), внук - ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва серії НОМЕР_6 ) та внук - ОСОБА_10 (згідно заяви від 12.03.2025 року про відмову у прийнятті спадщини), а тому згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України та ст. 549 ЦК УРСР, син спадкодавиці - ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Крім того, згідно довідки від 07.04.2025 року №202, виданої Новосілківським старостинським округом Буської міської територіальної громади, підтверджено, підтверджено, що ОСОБА_1 проживала разом із чоловіком ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 , а тому згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивачка прийняла спадщину після смерті чоловіка.
Відповідно до п. 15 розділу Х “Перехідні положення» ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.
Згідно ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
У відповідності до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.
З огляду на те, що позивачка є спадкоємцем за законом, яка вступила в управління спадковим майно, прийняла спадщину в силу вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Частина 1 ст. 1225 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов'язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця).
Крім того, земельна частка (пай) може бути предметом спадкування, оскільки в розумінні ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, а право власності на землю гарантується Конституцією України в ч. 2 ст. 373 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують своє право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Отже, із матеріалів справи слідує те, що спадкодавець, позивачка та її чоловік проживали разом за однією адресою на момент відкриття спадщини, а тому позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину в розумінні положень ч. 1 ст. 548, ст. 549 ЦК УРСР (яка була чинною на момент відкриття спадщини), після смерті свекрухи, в порядку спадкової трансмісії та в силу ст. 1268 ЦК України, після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .
Окрім того, оскільки визнання цього позову відповідачем по справі, не суперечить закону, і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд, в силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відтак, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Ураховуючи викладене, на підставі ст. ст. 524, 525, 526, 527, 529, 548, 549, 550 ЦК УРСР 1963 року, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76-80, 89, 200, 206, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкової трансмісії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Відповідач: Буська міська рада Золочівського району Львівської області (80500, м. Буськ, площа 900-річчя Буська, 1 Львівської області, код ЄДРПОУ 26307575).
Повний текст рішення складено 23.06.2025 року.
Суддя: І. Б. Кос