Справа № 336/3093/25
Пр.2/336/2277/2025
20.06.25
20 червня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Маркіної А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи), цивільну справу №336/3093/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача за довіреністю Мєшнік К.І. в інтересах позивача засобами поштового зв'язку 02.04.2025 звернувся до суду із зазначеним позовом, за змістом якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 27.06.2019 у сумі 24 308,88 гривень, яка наявна станом на 08.01.2025, а саме, заборгованість за тілом кредиту у сумі 24 308,88 гривень.
За змістом позову, відповідно до п.2.1 п.2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/ або мобільного додатка. Згідно з п. 5.3, 5.8.1 Розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом. На виконання 2.1, 2.4, 2.5. п.2 Розділу ІІ Умов клієнту видається платіжна картка, яка активується ним у мобільному додатку шляхом додавання інформації з картки та з авторизацією за допомогою номеру телефону. Підписанням анкети-заяви сторони засвідчують укладання договору, який відповідно до ст. 628 ЦК України є змішаним, містить елементи договору банківського рахунка, депозитного договору, про надання кредиту. Кредитний ліміт є поновлювальним, може бути використаний для отримання готівкових коштів, здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари та послуги в межах кредитного ліміту (п.2.3 Розділу І, п.5.5 Розділу ІІ Умов).
Позивач зазначає, що на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Крім того, клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та у термін, зазначений в мобільному додатку, в іншому випадку нараховується штраф (п.5.9,5.11. Розділу ІІ).
Згідно з тарифами, пільговий період за карткою діє до 62 днів з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, за умови її погашення в повному обсязі, пільгова відсоткова ставка становить 0,00001% річних, базова відсоткова ставка - 3,1%, нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, у випадку прострочення заборгованості процентна ставка збільшена до 6,2% на місяць.
Як вказано у позовній заяві, п.5.15-5.19 Розділу ІІ Умов визначено відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання клієнтом за договором. Зокрема, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, на її залишок нараховується штраф згідно з тарифами, але не більше 50% від суми одержаного кредиту. Про істотне порушення умов договору, всі необхідні строки та умови користування клієнту надсилається повідомлення у мобільному додатку. У випадку, якщо істотне порушення зобов'язань не буде усунуто у строк до 120 календарних днів, Банк за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне погашення заборгованості, а також штрафних санкцій.
Позивач додатково зауважує, що згідно з п.5.22 п.5 Розділу ІІ Умов, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, Банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості та спрямувати цей ліміт на погашення вказаного платежу, відсотків та неустойки за прострочені платежі.
Так, 27.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, підписавши анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, встановивши мобільний застосунок monobank, отримав розрахункову (платіжну) картку. Вказана заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Позивач вказує, що, підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку та зобов'язується виконувати його. Відповідно до змісту анкети, все листування ведеться через мобільний додаток або інші дистанційні канали. Відповідачу встановлено кредитний ліміт на отриману платіжну картку, що становить 48 000,00 гривень.
Позивач стверджує, що виконав всі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, надавши можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах договору та в межах кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору не сплатила щомісячні мінімальні платежі, станом на 27.09.2024 відповідачем допущено істотне порушення умов договору, про що повідомлено позичальника.
Оскільки відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, відповідно, кредит став у формі «на вимогу» 27.10.2024, що відображено у наданому розрахунку та виписках з рахунка, з підстав, передбачених ст. 509, 526, 527, 530, 526, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», позивач скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості, у зв'язку із чим просить задовольнити позов у вказаній сумі, до якої входить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), що існує станом на 08.01.2025.
Ухвалою судді від 14.04.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Роз?яснено, що відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Крім того, судом визначено строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
За нормою ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідних клопотань до матеріалів справи не скеровано.
Відповідач відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до справи не скеровував, не скориставшись відповідним процесуальним правом, конверт із копією ухвали суду та позовної заяви з додатками, надісланий за місцем реєстрації відповідача, повернувся до суду без вручення із приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що надає суду підстави для ухвалення рішення.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань, зустрічної позовної заяви у даній справі не подано.
Підстав для оголошення перерви та / або відкладення судового засідання відповідно до положень ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із тим, що розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч.1,8 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
За матеріалами справи, Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк». Так, на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» тип банку змінено на приватне акціонерне товариство та здійснено перейменування юридичної особи на Акціонерне товариство «Універсал Банк». Копія засвідченого витягу загальних положень статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Універсал Банк» міститься у матеріалах справи.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до анкети-заяви від 27.06.2019 підписано договір про надання банківських послуг. Згідно з цією анкетою-заявою, відповідач просить відкрити поточний рахунок на його ім'я, встановити кредитний ліміт на ній на суму, вказану у мобільному додатку. Погоджується, підписавши анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, що ця заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, підтверджує ознайомлення із ними, отримання платіжної картки а також, зобов'язується виконувати договір.
У анкеті-заяві міститься згода на збільшення або зменшення Банком дозволеного кредитного ліміту на розсуд банку в односторонньому порядку та повідомлення про це у мобільному додатку. Крім того, за змістом анкети-заяви, відповідач надав право та доручив банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у ПАТ «Універсал Банк», без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших його зобов'язань перед банком, що випливають з умов договору.
З наявних тарифів, що є складовою частиною договору, встановлено, що процентна ставка за користування кредитом становить 3,1% місяць, пільговий період користування кредитним лімітом - до 62 днів.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором від 27.06.2019 станом на 08.01.2025 загальний залишок заборгованості за тілом кредиту становить 24 308,88 гривень, відсотки, пеня та комісія до стягнення не заявлені. За змістом розрахунку підтверджено неодноразове погашення суми кредитної заборгованості, зокрема, відсотків, списання яких здійснювалось банком частково в рахунок кредитного ліміту.
Відповідно до наявних довідок від 08.01.2025, відповідачу видано платіжну картку, активну до лютого 2024 року, розмір встановленого ліміту підтверджений станом на 08.01.2025, змінювався протягом строку користування рахунком, з 8 000 гривень 27.12.2019 до 48 000 гривень 28.05.2021, знижений до 19 700 гривень 10.02.2024.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи із доданими тарифами, засвідчений витяг з яких наданих до позовної заяви, що діють з 27.11.2021, не містить даних про ознайомлення відповідача. Проте, суд також встановив, що за змістом п. 4.2.19 Умов та правил на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, ознайомлюватися із чинною редакцією Договору, що розташований за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в Мобільному додатку, з метою виконання умов Договору з урахуванням можливих змін до нього.
П.7.1.1 розділу ІІ Умов врегульовано, що в разі внесення змін до Умов банк направляє клієнту відповідне повідомлення (пропозиції) за допомогою мобільного додатку про зміни до розділів договору або положень, які містять елементи договору про споживче кредитування, при цьому акцепт змін клієнтом може бути здійснений як підписанням відповідної заяви (згоди) в мобільному додатку, направленням текстового / голосового повідомлення за допомогою каналів зв'язку (месенджерів), так і продовженням користуватись послугами банку (в тому числі шляхом використання кредитного ліміту). У разі, якщо клієнт банку не погоджується із запропонованими умовами договору, він має право розірвати його в односторонньому порядку, попередньо погасивши заборгованість за договором, без додаткової комісії та винагороди за розірвання. Внесення змін до положень та розділів, що не містять елементів договору про споживче кредитування та/або договору банківського вкладу (депозиту) вносяться банком в односторонньому порядку. До відома відповідача доведений й зміст паспорта споживчого кредиту, як видно з розділу 7, а саме, у мобільному додатку.
Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, ст. 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України).
Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Як передбачено ст.6, ч.1 ст.626, ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, за нормою ч.1 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У цій справі позивачем заявлено вимоги про погашення кредиту (тіла), використаного відповідачем. Заборгованість відповідача, як видно з наявного розрахунку, поступово збільшувалась, періодично зменшувалась, що свідчить про користування клієнтом банку послугами банку (кредитною карткою). Протилежне стороною відповідача не доведено.
Як видно з матеріалів справи, з часу укладення кредитного договору Умови обслуговування рахунків фізичної особи, якими регулюється надання послуг банку з приводу укладеного договору, змінювались, мали були доведені до відповідача з огляду на Умови.
Так, відповідач, користуючись карткою, здійснюючі певні платежі, у мобільному застосунку мав змогу ознайомитись із фінансовим станом рахунка та зміною умов, в разі необхідності, надавав у заяві при підписанні згоду банку на збільшення ліміту на розсуд банку, без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших його зобов'язань перед банком, що випливають з умов договору, як встановлено під час розгляду справи та дослідження письмових доказів.
Суд при розгляді справи виходить з того, що договір, укладений в електронній формі, та такий що становить різновид послуги через мобільний додаток, передбачає наявність у клієнта банку мобільного додатку до смартфону, який містить всі умови кредитування та дозволяє клієнтові мати у своєму розпорядженні всі відомості щодо розміру кредитного ліміту, відсотків, порядку їх нарахування та списання, виписки по рахунку тощо.
На відміну від звичайного договору, який укладається не з застосуванням електронної комерції, в даному випадку, з урахуванням дистанційного надання послуг клієнтам, інших Умов та правил не могло бути запропоновано. Тобто, специфіка цього різновиду договорів не властива для договорів у паперовому вигляді.
Крім того, у заповненій анкеті-заяві відповідач висловив свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримав відповідний електронний ключ та електронний підпис.
Так, відповідач зазначив у анкеті-заяві, що отриманий електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Також ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому, підписання зазначеної довідки здійснене саме шляхом накладання електронного підпису в мобільному додатку під час активації Платіжної картки.
Слід зважати на те, що відповідно до п.14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України" від 20.12.2023 №172 використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
До затвердження даного положення діяла Постанова Правління НБУ від 14.08.2017 № 78 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.02.2019 № 42), якою затверджено Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки, яким було передбачено тотожні правила (п.14 розділу ІІ).
Так, використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом установи, який укладається в письмовій формі (у формі паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованими ЕП сторін) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта установи відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Укладення окремого договору щодо використання кваліфікованого ЕП не вимагається.
З огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, відповідно до яких:
Електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі (ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію").
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч. 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Так, у даній справі відповідач уклав договір саме з використанням мобільного додатку та уклавши цей договір, він, як позичальник, підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця і доступний в мобільному додатку на персональному прикладі відповідача.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний Договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Суд враховує, що без завантаження мобільного додатку, попереднього ознайомлення з актуальними Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, введенням згенерованого ОПТ-паролю в додатку, верифікацією на підставі завантажених документів кредитний договір між позивачем та відповідачем не вважався би укладеним.
Нормою частини другої статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Так, відповідачеві була згенерована ключова пара з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться у анкеті-заяві.
Рух коштів по картці відповідача свідчить про те, що він був обізнана про списання відсотків, позаяк зазначені відомості є у його вільному електронному доступі. Доказів на підтвердження розірвання договору між сторонами матеріали справи не містять.
Активне користування кредитною карткою з доступом до мобільного додатку не спростоване відповідачем, доказів протилежного не надано, що свідчить про обізнаність щодо умов кредитування та правил користування послугою електронного банку.
Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі саме з використанням електронного підпису.
Тому АТ «Універсал Банк», як встановлено судом, виконало свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.06.2019, відкривши на ім'я відповідача картковий рахунок, видавши платіжну картку із встановленим лімітом, який використовував позичальник протягом строку користування карткою.
Відповідно до умов договору визначено, що банк не перераховує кошти на рахунок клієнта, а відкриває рахунок та встановлює кредитний ліміт на платіжну карту, за допомогою якого клієнт може користуватись як власними коштами, що містяться на рахунку, так і користуватись коштами банку в межах кредитного ліміту.
З урахуванням наведених норм, та наданого позивачем розрахунку суд встановив, що станом на 08.01.2025 відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.06.2019 належним чином не виконав, сума поточного та простроченого тіла кредиту, що підтверджена розрахунком (відповідно до розміру заборгованості, підтвердженого станом на 08.01.2025) дорівнює 24 308,88 гривень. Вказана сума є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі на користь позивача.
При цьому, на переконання суду, враховуючи згоду клієнта банку на отримання повідомлень через мобільний застосунок, в повній мірі дотримані й положення ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».
Вказаною нормою врегульовано, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Суд враховує, що вказана заява-анкета не містить строку користування карткою, повернення кредиту, але, як видно з розрахунку, фактично використані позичальником кошти в межах встановленого банком ліміту в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» відповідачем повернуті не були.
Надані банком документи є первинними документами, які беззаперечно свідчать про існування у позичальника заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.
Позивач не нараховував неустойку і це підтверджується розрахунком заборгованості наявним у справі та випискою про рух коштів по рахунку. Вимог про стягнення процентів, комісії або штрафів, грошових сум відповідно до ст.625 ЦК України позивач не пред'явив.
Відповідно, із врахуванням норми ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає захисту своїх прав в судовому порядку у спосіб зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення заборгованості за тілом кредиту у сумі 24 308,88 гривень.
Тому, дослідивши надані представником позивача на підтвердження позовних вимог письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у обраний позивачем спосіб.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, із відповідача слід стягнути судові витрати, а саме судовий збір у загальній сумі 3 028,00 гривень, які сплачені стороною позивача при зверненні до суду, тобто, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.06.2019, що існує станом на 08.01.2025, а саме, за тілом кредиту у сумі 24 308,88 гривень (двадцять чотири тисячі триста вісім гривень 88 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Реквізити сторін: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код за ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 20.06.2025.
Суддя Л. А. Вайнраух