справа № 631/260/25
провадження № 2/631/505/25
18 червня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» - Дерюгіна Христина Богданівна, яка діє на підставі довіреності від 17 грудня 2024 року, звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за договором № 200341711 від 25 червня 2021 року у розмірі 66919 гривень 52 копійки та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 25 червня 2021 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_2 був укладений договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання Анкети-заяви № 200351711 про акцепт публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД», відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у розмірі 41930 гривень 42 копійки на строк 1097 днів, а відповідач зобов'язалась повернути кредит, сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
Так, відповідно до пунктів 2.1.1 та 2.1.2 розділу 2 вказаного договору позичальник просила банк відкрити поточний рахунок та прийняла Публічну пропозицію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на Договір про банківське обслуговування фізичних осіб.
Згідно з пункту 2.1.3 позичальник підтвердила, що Анкета-заява разом з Публічною пропозицією АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та Тарифами складають Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, підтвердила його укладення і зобов'язалась виконувати його умови, ознайомлена з даними документами та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Як вказала представник позивача, банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок споживчих кредитів позичальника, що підтверджується виписками за кредитними договорами, проте відповідач зі свого боку своєчасно у повному обсязі не виконала умови кредитного договору, а саме не вносила платежі, передбачені умовами договору, а також не здійснювала сплати процентів за користування кредитом та комісії, внаслідок чого, у ОСОБА_1 утворилась заборгованості за вищевказаним договором.
25 липня 2024 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги.
Згідно вищевказаного Договору та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД», у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200351711 від 25 червня 2021 року.
Представник позивача вказала, що станом на дату звернення до суду з даним позовом, заборгованість за наведеним вище договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами та комісія не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, яка становить 66919 гривень 52 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 27127 гривень 10 копійок, заборгованість за відсотками - 4 гривні 88 копійок, заборгованість за комісією - 39787 гривень 54 копійки, яку позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи частин 1 та 3 статті 512, статтей 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 639, 1048, 1049 та 1054 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 травня 2025 року позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно, відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд розгляд справи провести за відсутності представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».
Відповідач, ОСОБА_3 , у судове засідання також не з'явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідності до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_3 звернулась на адресу суду з письмовою заявою, що була зареєстрована за вхідним № 3441/25-вх. від 18 червня 2025 року, у якій вказала, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення з неї заборгованості визнає у повному обсязі, розгляд справи просила провести за її відсутності.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У частині 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Про наявність такого клопотання у позивача та відповідача свідчать відповідні заяви, що долучені до матеріалів справи.
В даному випадку суд також бере до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц, в яких зазначено, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі останніх, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.
Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
З наданих до позовної зави доказів судом встановлено, що 25 червня 2021 року ОСОБА_3 звернулась до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» із підписаною нею Анкетною-заявою № 200351711 про акцент Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АКЦІРНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД».
Відповідно до пункту 2.1 Анкети-заяви, підписанням власноруч цієї Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД», ОСОБА_3 просила відкрити на її ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 та беззастережно підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДБО), які розміщені на сайті АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» https://www.forward-bank.com, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДБО послуги.
У підпункті 2.1.3 Анкети-заяви, ОСОБА_1 підтвердила, що ця Анкета-заява разом із Публічною пропозицією АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб та Тарифами складають Договір про надання банківських послуг, укладання якого відповідач підтвердила і зобов'язалась виконувати його умови; ознайомилась з даними документами (згідно з вимогами діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Банк прийняв пропозицію, викладену у заяві ОСОБА_1 і уклав з відповідачем кредитний договір № 200351711 шляхом здійснення дій, які відповідно до пункту 4 Анкети-заяви вважаються акцентом оферти відповідача, а саме відкрив ОСОБА_1 проточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні. Таким чином, наслідком прийняття банком пропозиції викладеної у пункті 1 заяви відповідача, став факт укладення кредитного договору.
При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання вказаної вище Анкети-заяви про отримання банківських послуг.
Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні.
Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.
Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
Так, у підпункті 3.1 Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД», ОСОБА_3 просила відкрити рахунок у валюті гривні, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних та заборгованості за кредитним договором (далі - рахунок), номер рахунку НОМЕР_1 та надати кредит за продуктом: швидкі гроші Special. Номер договору: 200351711, на строк кредиту: 1097 днів, з 25 червня 2021 року по 25 червня 2024 року в сумі 41930 гривень 00 копійок, шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученням (-и) позичальника, викладеним (-и) нижче в даному Розділі Заяви.
У підпунктах 3.1.1 - 3.1.5 Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД» відповідач просила надати кредит на наступних умовах: ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу): 0.01% річних; ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних; щомісячна комісія, без ПДВ складає 1505 гривень 29 копійок; плата за пропущення платежів: першого пропуску 350 гривень 00 копійок, другого (підряд) пропуску 350 гривень 00 копійок, третього (підряд) пропуску 400 гривень 00 копійок, четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) 400 гривень 00 копійок. В безготівковому порядку, за рахунок наданого кредиту, списати з рахунку та зарахувати на користь банку суму разової комісії (без ПДВ) у розмірі 0 гривень 00 копійок. В безготівковому порядку, за рахунок наданого кредиту, списати з рахунку та зарахувати на користь ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ ЛАЙФ»» (код за ЄДРПОУ 39180855) суму страхової премії у розмірі 6930 гривень 00 копійок, за «Програмою добровільного страхування життя», за весь період страхування, номер договору страхування ALDSO02200351711, страхова премія, без ПДВ - 192 гривні 50 копійок, за кожен місяць строку кредиту, період страхування: 25 років.
Також ОСОБА_1 відповідно до підпунктів 3.2.1 Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД» просила випустити на її ім'я платіжну картку - тип картки: Visa/MasterCard зі ставкою ліміту 25,00 % річних (плата за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна), без ПДВ - 3 %.
Своїм підписом у пункті 4.1 Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД» відповідач погодилась та підтвердила, що складовою та невід'ємною частиною угоди будуть являтися: Заява 1/Заява 2, Паспорт споживчого кредиту (що містить окрім іншого графік платежів: інформацію про кількість і розмір платежів, періодичність внесення), отриманий нею в електронному вигляді та підписаний згідно з умовами Договору електронним підписом договір, які розміщені банком в місці, в якому було оформлено дану зазву, в мережі Інтернет на сайті банку https://www.forward-bank.com, у підрозділах банку, з якими вона ознайомлена, повністю згодна, примірники яких має, їх зміст розуміє та положень яких зобов'язалась неухильно дотримуватись.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 25 червня 2021 року ОСОБА_3 також підписала Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (додаток до договору/угоди № 2003511711 від 25 червня 2021 року), який містить умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема за продуктом Швидкі гроші Special, а саме: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 41930 гривень 02 копійки; строк кредитування - 36 місяців; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом (перерахування коштів згідно доручень клієнта) протягом 10 робочих днів з дати укладання договору; процентна ставка - 0,01 % річних; тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 55997 гривень 02 копійки; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 97927 гривень 02 копійки; реальна річна процентна ставка - 128,1 % річних.
Також 25 червня 2021 року під особистий короткий підпис ОСОБА_1 ознайомилась з Графіком платежів, розрахованим на період з 25 липня 2021 року по 25 червня 2024 року та розрахунком загальної вартості кредиту, процентами за користування кредитом та комісією за обслуговування кредитної заборгованості, з урахуванням вартості всіх супровідних послуг.
Крім того, 25 червня 2021 року ОСОБА_1 заповнила опитувальник клієнта-фізичної особи, в якому зазначила свої персональні дані, такі як прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, індивідуальний податковий номер, дані свого паспорта, адресу місця проживання та реєстрації, номер мобільного телефону, соціальний статус, дохід тощо, а також підписала Заяву-приєднання (акцепт) № ALDSG02200351711 від 25 червня 2021 року до оферти щодо укладання договору добровільного страхування, де страховиком виступає ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРСЕНАЛ ЛАЙФ».
При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання 25 червня 2021 року Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АКЦІРНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД» № 200351711, Графік платежів та Паспорту споживчого кредиту, а також заповнення Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД».
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.
Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов'язок повернути АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК ФОРВАРД» кредит та сплатити відсотки й комісію за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком платежів.
За встановленим у судовому засіданні обставинами, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРВАРД» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, в той час як відповідач взятих на себе зобов'язань за договором не виконала, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надала. У зв'язку з відсутністю здійснення належних платежів на виконання умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором № 200351711 від 25 червня 2021 року, яка станом на 24 липня 2024 року складала 66919 гривень 52 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 27127 гривень 10 копійок; заборгованість за відсотками - 4 гривні 88 копійок; заборгованість за комісією - 39787 гривень 54 копійки, що підтверджено відповідним розрахунком заборгованості, складеним АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРВАРД».
Вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.
Як свідчать наявні матеріали справи, 25 липня 2024 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРВАРД» (Банк) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до пункту 1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами-застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами застави, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладеться між сторонами одночасно із укладенням цього Договору та підлягає нотаріальному посвідченню.
У пункті 2 Договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги сторони узгодили, що за цим договором Новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3 % річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів. Сторони підтверджують, що після набуття Новим кредитором прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Як убачається з копії платіжної інструкції № 4170 від 23 липня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» сплатило АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «БАНК ФОРВАРД» за лот GL1N426202 суму грошових коштів у розмірі 70122419 гривень 74 копійки.
Відповідно до витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25 липня 2024 року (Додаток № 1 до Договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги), АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРВАРД» відступило ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» право вимоги до боржника - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (порядковий номер НОМЕР_3 ), за кредитним договором № 200351711 від 25 червня 2021 року, у загальній сумі заборгованості 66919 гривень 52 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 27127 гривень 10 копійок; заборгованість за відсотками - 4 гривні 88 копійок; заборгованість за комісією - 39787 гривень 54 копійки.
Отже, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача у загальній сумі 66919 гривень 52 копійки.
Як свідчать наявні матеріали справи, всупереч умовам кредитного договору, відповідач - ОСОБА_3 , не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, а ні на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», що відповідачем не оспорювалось.
Таким чином, ОСОБА_3 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за кредитним договором № 200351711 від 25 червня 2021 року, у загальній сумі 66919 гривень 52 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 27127 гривень 10 копійок; заборгованість за відсотками - 4 гривні 88 копійок; заборгованість за комісією - 39787 гривень 54 копійки.
При цьому відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.
У частині 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Так, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).
За правилом, наведеним у частині 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Абзац 2 часини 2 статті 639 наведеного кодифікованого закону України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
При цьому, як вже зазначалось, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем факту підписання 25 червня 2021 року кредитного договору № 200351711.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Приписи частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодифікованого закону України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
При цьому, згідно вимог статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Отже, після підписання кредитного договору (договору позики) у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позичальника виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти за використання коштів.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги кредитного договору № 200351711 від 25 червня 2021 року відповідачем належним чином не виконані, що є порушенням статтей 526 - 530 Цивільного кодексу України.
Також суд бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, відповідно до якої суд вказав, що якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування.
Приписами статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодифікованого закону України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В силу частини 1 статті 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
При цьому слід зазначити, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним.
Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.
Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору № 200351711 від 25 червня 2021 року, ОСОБА_3 не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.
Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_2 за час розгляду справи в суді також не надано.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов'язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконала.
Також, суд бере до уваги заяву ОСОБА_1 , яка визнала позовні вимоги у повному обсязі та не заперечувала факту укладання нею кредитного договору з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРВАРД» та наявність непогашеної нею заборгованості у розмірі 66919 гривень 52 копійки.
З цього приводу суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право відповідача, передбачене нормами Цивільного процесуального кодексу України
При цьому, суд зазначає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, оскільки заява відповідача не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає заяву відповідача про визнання позову.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, аналізуючи зібрані у справі докази, як кожний окремо так й всі у сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 200351711 від 25 червня 2021 року у розмірі 66919 гривень 52 копійки, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 27127 гривень 10 копійок, заборгованість за відсотками у сумі 4 гривні 88 копійок, заборгованості за комісією у сумі 39787 гривень 54 копійки, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
У даній справі на виконання свого процесуального обов'язку, відповідачем не надано доказів повернення кредиту та сплату відсотків й комісії за його користування чи спростування встановлених судом обставин на час розгляду справи.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був б сплатити судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Водночас частиною 3 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З даним позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулась до суду з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а тому, як убачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422 гривень 40 копійок, що підтверджується копією платіжної інструкції № 4503 від 11 березня 2025 року, надавач платіжних послуг платника АКЦІОНРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».
Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 гривні 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 204, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 614, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1 - 5, 10 - 13, 17, 19, 23, 43, 76 - 78, 81, 89, частиною 11 статті 128, частиною 3 статті 131, статтями 133, 137, 141, 206, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 200351711 від 25 червня 2021 року у розмірі 66919 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 52 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236, адреса місцезнаходження: вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус 28, місто Львів.
Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний 23 червня 2025 року.
Суддя Т. М. Трояновська