справа № 619/2356/25
провадження № 3/619/962/25
Постанова
іменем України
20 червня 2025 року,
м. Дергачі,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., прокурора Костяного Д.О., захисника Яковлєвої Л.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Слатине Харківського району, Харківської області, з вищою освітою, одруженої, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює страшим державним виконавцем Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі, Харківської області СМУМЮ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
установила:
18 квітня 2025 року старшим оперуповноваженим 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Шаповал Є.Б. складено протокол № 189 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією щодо ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , будучи старшим державним виконавцем Дергачівського відділу державної виконавчої служби уХарківському районі Харківської області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції, являючись згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме 03.04.2025 о 13:49, подала без поважних причин щорічну декларацію за 2024 рік шляхомзаповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала повністю та зазначила, що в Україні запровадженовоєнний стан, який триває і по нині. Війна і життя людей в умовах воєнного часу це велике випробування і стрес кожного дня і безумовно це дуже поважна причина, яка впливає на всі аспекти життя. Її житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , був пошкоджений під час ворожих обстрілів російських військ у липні 2022року. У зв'язку з руйнуванням житла вона отримала офіційний статус внутрішньо переміщеної особи, фактично проживає в Лозівському районі в орендованому житлі іця обставина вплинула на неї і тисне кожного дня, бо обстріли селища Слатине відбуваються майже щоденно. Крім того, має малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Життя в умовах війни, постійна загроза обстрілів та турбота про безпеку своєї дитини, особливо під час частих повітряних тривог, створюють надзвичайне фізичне, психологічне та емоційне навантаження.Попри ці неймовірні випробування, вона не забувала про свій обов'язок та у березні 2025 року ретельно заповнила щорічну декларацію за 2024 рік. У день, коли вона заповнила декларацію - 19 березня 2025 року, у Харківській області були зафіксовані 4 сигнали повітряної тривоги, а середня їхня тривалість складала понад 2 години 30 хвилин. У цей самий час лунали вибухи, що посилювали напруження і впливали на її психологічний стан. Коли лунають тривоги і чутно вибухи, людина мимоволі переключається, телефонує близьким, щоб пересвідчитись, що вони живі, намагається підтримати дитину і водночас встигнути зробити потрібні дії. Саме у таких умовах вона заповнювала декларацію і була абсолютно переконана, що все зробила правильно. Час збереження чернетки декларації у її електронному кабінеті - 19 березня 2025 року о 13:42. Цей час збігається з піковою активністю сигналів повітряної тривоги у Харківській області - тривоги, які лунали безупинно з 12:00 до 18:00 і сягали максимуму о 13:00 і саме через це її увага була розсіяна і вона не помітила, що фактично натискання кнопки «Подати документ» не відбулося. Лише 03 квітня 2025 року, коли отримала дзвінок з управління, вона побачила, що декларація, яку заповнила та була впевнена, що надіслала, виявилася збереженою лише як чернетка. Саме в цей момент вона усвідомила, що декларація фактично не була остаточно подана. Відразу ж, цього ж дня, вона подала її офіційно. 04.04.2025 офіційно повідомила НАЗК про поважні причини затримки, як того вимагає ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Факт затримки лише на два дні (з 01.04.2025 до 03.04.2025) і те, що декларація вже на третій день була подана, жодним чином не свідчить про вчинення корупційного правопорушення чи будь-якого умисного приховування інформації. Її пояснення про об'єктивні причини цієї затримки були надані одразу ж. Це був збіг обставин, зумовлений поважними причинами - війною, стресом і постійною небезпекою, а не свідомим порушенням закону. Умислу в її діях не було, жодної шкоди нікому не завдано. Вона завжди діяла добросовісно і в інтересах держави та громади, щороку вчасно подавала декларації і лише через виняткові обставини воєнного часу, що загрожують життю й здоров'ю її сім'ї, сталася ця прикра затримка.
Суд зазначає, що правова позиція по справі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Перевіривши матеріали справи, надані документи та докази, суддя дійшла висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
За приписами КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Проте, відповідно до п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини особи, яка притягається до відповідальності.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визначено, що відповідальність за дане адміністративне правопорушення настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визначається лише коли особа без поважних причин не подала або несвоєчасно подала інформацію - тобто умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
З урахуванням положень ст. 1 Закону № 1700-VII, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання без поважних причин декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання без поважних причин декларації.
Крім того, як зазначено у п. 2 роз'яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини, і наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 (справа №1-27/2010).
Суд зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , відсутні будь-які дані про форму вини, у даному випадку - наявність умислу.
Прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів на підтвердження умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Як встановлено із матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, та на неї поширюється дія Закону № 1700-VII (п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII).
Так, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік - 03.04.2025 о 13 год 49 хв, тоді як за відомостями Єдиного державного реєстру декларацій нею 19.03.2025 о 14 год 57 хв чернетка декларації збережена в персональному електронному кабінеті.
04.04.2025 ОСОБА_1 повідомила НАЗК про несвоєчасне подання декларації за 2024 рік через неуважність, яку вона вважала поданою своєчасно, що підтверджується збереженням чернетки 19.03.2025 о 14 год 57 хв. 03.04.2025 нею було виявлено неподання декларації внаслідок не завершення дії щодо відправлення декларації, після чого одразу декларація була відправлена.
Як убачається із наданих ОСОБА_1 матеріалів, належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 щі ОСОБА_4 був пошкоджений внаслідок артобстрілу, у зв'язку з чим, вона з сім'єю змушена була переїхати в інше житло, яке орендує та має статус внутрішньо-переміщеної особи; має на вихованні та утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 19.03.2025 лунали повітряні тривоги.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що являються колегами ОСОБА_1 та 19.03.2025 майже весь відділ займався заповненням декларацій та їх відправленням до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави і в т.ч. ОСОБА_1 . У той день неодноразово лунали повітряні тривоги, внаслідок чого вони змушені були залишати робочі місця та переходити у безпечне місце і ОСОБА_1 була дуже схвильована за безпеку своєї доньки та неодноразово їй телефонувала. У кінці робочого дня при опитування працівників всі підтвердили відправку декларацій і ОСОБА_7 в т.ч. 03.04.2025 їм повідомили, що ОСОБА_1 не подала декларацію і тоді з'ясувалося, що чернетка збережена, але не подана та вона одразу подала декларацію. ОСОБА_1 була впевнена, що вона її відправила вчасно - 19.03.2025. Після отриманої інформації про неподання декларації вона була шокована такою звісткою. Охарактеризували ОСОБА_1 як сумлінного працівника, яка виконує всі покладені на неї обов'язки.
В інформаційному листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» зазначено, що під поважними причинами слід розуміти: неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Отже, у ОСОБА_1 не було умислу на неподання чи несвоєчасне подання декларації за 2024 рік, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, оскільки вона намагалася її подати вчасно, виконуючи дії для її оформлення та подальшої подачі в порядку, передбаченому законодавством.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У зв'язку з чим є всі підстави вважати, що «поза розумним сумнівом» не доводиться факт несвоєчасного подання без поважних причин ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави, оскільки дії не були наслідком її умислу на ухилення від подачі декларації. Обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно вживала розумних заходів для того, щоб вчасно подати декларацію. На це вказують і її власні пояснення (що також є доказом) в судовому засіданні, які не були спростовані будь-якими іншими доказами під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко