справа № 619/2087/25
провадження № 1-кс/619/372/25
іменем України
21 травня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 30 травня 2024 року про закриття кримінального провадження № 420242220800000027 від 19.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України,
15 квітня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області зі скаргою на постанову дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 30 травня 2024 року про закриття кримінального провадження № 420242220800000027 від 19.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Скаргу обґрунтовано тим, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 420242220800000027 з приводу того, що ОСОБА_3 , у зв'язку із порушенням законодавства про працю під час виконання своїх посадових обов'язків машиніста залізничного крану на підприємстві «Харківська ТЕЦ-5», отримав професійну хворобу.
В своїй скарзі ОСОБА_3 зазначає, що він працював на державному підприємстві «Харківська ТЕЦ-5» (далі ДП «Харківська ТЕЦ-5») машиністом залізничного крану з 1984 року по 1998 рік. Згідно посадової інструкції, до його посадових обов'язків входило завантаження в комірки рампи хімічного цеху солі та хімічних реактивів, більшість хімічних речовин були шкідливими та особливо шкідливими, умови праці були незадовільними. В 1989 році після чергової роботи з вапном негашеним,він звернувся до лікаря на обстеження, який зафіксував бронхоспазм та приступ задухи.
23 серпня 1996 року він був направлений на завантаження хлорного вапна вручну на автомобіль, загальною вагою 6 тон.При цьому ОСОБА_3 не був проінструктований, не були видані жодні засоби індивідуального захисту.Після цього він важко захворів, був встановлений діагноз - бронхіт, бронхіальна астма середньої тяжкості, хронічна екзема в стадії загострення, а згодом була встановлена 3 група інвалідності.
Також під час роботи, заявник неодноразово був оглушений інтенсивним широкополосним свистом блочних клапанів, звертався в медпункт, що підтверджується записами в амбулаторній карточці. Станом на зараз має слуховий протез. Засоби індивідуального захисту слуху йому не надавались.
17 вересня 1997 року Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань надіслав до ДП «Харківська ТЕЦ-5» повідомлення щодо хронічного профзахворювання (профотруєння) № 177, де було зазначено, що йому протипоказана робота в умовах впливу інтенсивного шуму, пилу, алергічних речовин. Також було направлено для проходження МСЕК, для встановлення відсотка втрати професійної працездатності. Розслідування професійного захворювання (отруєння) на підприємстві так проведено і не було. Вже27 жовтня 1998 року керівництвом підприємства його було звільнено наказом № 325-к, за п. 1 ст. 40 КЗПП України у зв'язку із скороченням штату працівників.
Кримінальне провадження № 420242220800000027 було відкрито 19 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
На його неодноразові звернення по телефону до дізнавача, стосовно стану розслідування, йому повідомлялось, що проводяться слідчі дії, дізнання триває.
07 квітня 2025 року йому випадково стало відомо, що кримінальне провадження було закрито ще 30 травня 2024 року.
08 квітня 2025 року ним особисто у ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було отримано постанову про закриття кримінального провадження № 420242220800000027 із якої стало відомо, що 30.05.2024 кримінальне провадження № 420242220800000027 було закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Постанова мотивована тим, що не представилося можливим встановити свідків та місце знаходження ОСОБА_5 , який на момент його працевлаштування та в момент звільнення перебував на посаді директора ДП «Харківська ТЕЦ-5», а також неможливістю вилучення підтверджуючої документації в ДП «Харківська ТЕЦ-5» щодо проходження інструктажів та видачі засобів індивідуального захисту на момент 1998 року.Також, в ході проведення дізнання оперативному підрозділу було надано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, в порядку ст. 40-1 КПК України.Встановити свідків, вказаної події та наявність підтверджуючої документації не вдалось.
Заявник зазначає, що дізнавачем в ході розслідування не було повно та всебічно з'ясовано усі обставини кримінальної справи, по даній справі є свідки: - головний бухгалтер (на час його звільнення) ОСОБА_6 ; - юрисконсульт (на час його звільнення) ОСОБА_7 ; - голова профспілкового комітету (на час його звільнення) ОСОБА_8 ; - старший інспектор з охорони праці(на момент його звільнення) ОСОБА_9 .. Дані свідки на даний час проживають в межах с-ще Солоницівка Харківського району Харківської області.Дізнавачем по даній справі не було проведено допит жодного вказаного свідка.
Крім того, ОСОБА_5 , який на момент його звільнення був виконувачем обов'язків «СЕТЗК» та головою профспілкового комітету, який погоджував його наказ про звільнення, продовжує і зараз працювати в ДП «Харківська ТЕЦ-5», однак дізнавач вказує у постанові про закриття кримінального провадження недостовірні відомості, що не зміг встановити місцезнаходження даної особи.
До матеріалів кримінального провадження скаржником було додано протокол виміру шуму № 10 від 04.09.1997 та протокол без номеру від 21.10.1997. Через те, що перший протокол був дуже невигідний керівництву ДП «Харківська ТЕЦ-5», тому в новому протоколі було зазначено, що рівень шуму не перевищує встановлену норму, шум - переривистий. На підставі вищезазначеного протоколу, була складена санітарна характеристика умовпраці № 03-02/43 від 09.01.1998, за якою Науково-дослідним інститутом гігієни праці та професійних захворювань з нього було в подальшому знято діагноз «професійне захворювання». Зазначені документи також не були взяті дізнавачем до уваги та належним чином досліджені.
Вважає, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Просить суд скасувати постанову дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 30 травня 2024 року про закриття кримінального провадження № 420242220800000027 від 19.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України
Водночас заявник порушує питання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою. В клопотанні, як на підставу про поновлення строку, зазначив, що постанову про закриття кримінального провадження було ним отримано лише 08 квітня 2025 року.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити, при цьому зазначив, що фактично дізнання по даному кримінальному провадженню не проводилось, незважаючи на те, що відомості до ЄРДР внесені самостійно прокурором Дергачівської окружної прокуратури, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 172 КК України.
Суду пояснив, що дізнавачем в ході розслідування не було повно та всебічно з'ясовано усі обставини кримінальної справи, по даній справі не було проведено допит жодного свідка ДП «Харківська ТЕЦ-5», а саме: - головного бухгалтера (на час його звільнення) ОСОБА_10 ; - юрисконсульта (на час його звільнення) ОСОБА_7 ; - голову профспілкового комітету (на час його звільнення) ОСОБА_11 ; - старшого інспектора з охорони праці(на момент його звільнення) ОСОБА_9 .. Дані свідки на даний час проживають в межах с-ще Солоницівка Харківського району Харківської області.Також, при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження по даній справі дізнавачем не були взяті до уваги та належним чином досліджені письмові документи, які ним були надані дізнавачу.
Незважаючи на ці обставини, дізнавач, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження, послався на те, що в ході досудового розслідування не представилося можливим встановити свідків даної події, також не встановлено місце знаходження ОСОБА_5 , який на період часу працевлаштування ОСОБА_3 та на момент його звільнення, перебував на посаді директора ДП «Харківська ТЕЦ-5» та не надалось можливим вилучити відповідну документацію, яка підтверджує проходження інструктажів та видачі індивідуальних засобів захисту на момент 1998 року ДП «Харківська ТЕЦ- 5». Скаржник вказує, що дізнавачем в постанові зазначені недостовірні відомості, на посаді директора ДП «Харківська ТЕЦ-5», на момент його звільнення, перебував ОСОБА_12 .
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, на адресу слідчого суді надано листа, в якому заперечують проти задоволення даної скарги.
Дізнавач СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином.
За приписами ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора та уповноваженої посадової особи СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, оскільки своїм правом присутності, останні не скористалися.
Ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Слідчим суддею при відкритті провадження по даній скарзі, питання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги не вирішувалось, а буде вирішено за наслідками огляду матеріалів кримінального провадження № 420242220800000027 від 19.02.2024, які мають підтвердити або спростувати обставини, покладені в основу обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
В прохальній частині скарги скаржник просить поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Так, в матеріалах кримінального провадження наявний супровідний лист про отримання ОСОБА_3 копії постанови про закриття кримінального провадження від 30.05.2024 - 08 квітня 2025 року.
ОСОБА_3 до Дергачівського районного суду Харківської області зі скаргою на постанову дізнавача від 30.05.2024 року про закриття кримінального провадження № 420242220800000027 від 19.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення ч. 1 ст. 172 КК України, звернувся 15 квітня 2025 року, тобто в десятиденний термін з дня отримання копії відповідного рішення.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для поновлення заявнику процесуального строку для звернення зі скаргою до слідчого судді.
Розглядаючи скаргу по суті, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У ст. 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожен факт протиправної поведінки підлягає належній перевірці.
Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.
В силу вимог ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, покладено на слідчого, та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
За своєю суттю доказування - це збирання, перевірка, оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В ході досудового розслідування слідчий зобов'язаний встановити та перевірити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Їх перелік наведений у ч. 1 ст. 91 КПК України.
При цьому, слідчому (дізнавачу) не достатньо лише зібрати докази. Йому, в силу ст. 94 КПК України, необхідно їх оцінити з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення про можливість кримінального переслідування конкретної особи.
Кримінальне переслідування конкретної особи може бути розпочато лише у разі наявності необхідних та достатніх доказів, які без жодного об'єктивного сумніву доводять причетність особи до вчинення конкретного злочину. Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
При встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відсутність можливості їх отримати, слідчий, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, закриває кримінальне провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 420242220800000027 з приводу того, що ОСОБА_3 , у зв'язку із порушенням законодавства про працю під час виконання своїх посадових обов'язків машиніста залізничного крану на підприємстві «Харківська ТЕЦ-5», отримав професійну хворобу.
Відомості до ЄРДР були внесені прокурором Дергачівської окружної прокуратури 19 лютого 2024 року, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 172 КК України.
30 травня 2024 року постановою дізнавача СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенанта поліції ОСОБА_13 , кримінальне провадження № 420242220800000027 закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалюючи постанову про закриття кримінального провадження, дізнавач послався на те, що 21.03.2024 було надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій, у порядку ст. 40-1 КПК України.
29 березня 2024 року надійшла відповідь на доручення про те, що не представилося можливим встановити свідків даної події, також не встановлено місце знаходження ОСОБА_5 , який на період часу працевлаштування ОСОБА_3 та в момент звільнення перебував на посаді директора державного підприємства «Харківська ТЕЦ-5». Також не надалось можливим вилучити відповідну документацію, яка підтверджує проходження інструктажів та видачі індивідуальних засобів захисту на момент 1998 року ДП «Харківська ТЕЦ- 5».
У зв'язку з вищевикладеним, дізнавач в своїй постанові робить висновок, що встановити дію, чи бездіяльність вчинення вказаного діяння не надалося можливим, у зв'язку із відсутністю свідків вказаної події, та підтверджуючої документації.
Скаржник в судовому засіданні оспорював висновки дізнавача, викладені в постанові про закриття кримінального провадження, при цьому зазначив, що в ході розслідування не було проведено допит жодного свідка ДП «Харківська ТЕЦ-5», а саме: - головного бухгалтера ОСОБА_10 ; - юрисконсульта ОСОБА_7 ; - голову профспілкового комітету ОСОБА_11 ; - старшого інспектора з охорони праці ОСОБА_9 , хоча вказані особи на даний час проживають в межах с-ще Солоницівка Харківського району Харківської області.При прийнятті рішення про закриття кримінального провадження по даній справі дізнавачем не були взяті до уваги та належним чином досліджені письмові документи, які ним були надані дізнавачу. Скаржник також зазначає, що дізнавачем в постанові зазначені недостовірні відомостістосовно ОСОБА_5 , який на період часу працевлаштування ОСОБА_3 та в момент звільнення не перебував на посаді директора ДП «Харківська ТЕЦ-5», оскільки в той час на посаді директора ДП «Харківська ТЕЦ-5» перебував ОСОБА_12 .
При наданні оцінки законності оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим/дізнавачем, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Їх сутність полягає у намаганні процесуальної особи розшукати і належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення у кримінальному провадженні.
Так, закриваючи кримінальне провадження, дізнавачем СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 не дотримано вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, а тому, доводи особи, яка подала скаргу в своїй переважній більшості є обґрунтованими.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, органом досудового розслідування не були виконані вимоги ст.ст. 2, 40, 93, 94 КПК України, дізнавачем не проведено всіх необхідних слідчих дій, передбачених вимогами КПК України, що свідчить про явне нехтування дізнавачем вимог закону та завдань кримінального провадження, щодо захисту особи від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим/дізнавачем, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого має бути вмотивована, однак ці вимоги процесуального закону при закритті провадження дотримані не були, оскільки в постанові про закриття кримінального провадження не надано оцінку всім обставинам, здобутим під час досудового розслідування.
Крім того, перевіривши зміст постанови про закриття кримінального провадження від 30.05.2024 слідчий суддя вважає, що ця постанова не містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Наведені у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя вважає недостатніми для винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Так, дізнавачем не були допитані свідки, яких зазначав ОСОБА_3 , а саме: головного бухгалтера ОСОБА_10 , юрисконсульта ОСОБА_7 , голову профспілкового комітету ОСОБА_8 , старшого інспектора з охорони праці ОСОБА_9 , які проживають в межах с-ща Солоницівка.
У даній постанові відсутні відомості про те, чи вичерпані можливості для здійснення досудового розслідування кримінального провадження упродовж встановленого законом строку.
Постановою прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_14 від 19 квітня 2024 року вже скасовувалась постанова дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 29.03.2024 про закриття кримінального провадження № 420242220800000027 від 19.02.2024 у зв'язку з тим, що дізнавачем не в повному обсязі досліджені всі обставин вчинення кримінального правопорушення.
Після скасування вказаної постанови, дізнавач, не проводячи жодної слідчої дії, 30.05.2024 повторно прийняв постанову про закриття кримінального провадження, яка ідентична постанові від 29.03.2024.
Отже, за наведених обставин, висновок про те, що за результатами досудового розслідування встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, є передчасним та таким, що не відповідає вимогам законності та вмотивованості, з огляду на невжиття дізнавачем всіх належних заходів щодо встановлення та дослідження обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності, а формальне закриття кримінального провадження органом дізнання, за відсутності повного, неупередженого, ефективного досудового розслідування є неприпустимим.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Беручи до уваги наведені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що дізнавач прийняв рішення про закриття кримінального провадження передчасно, не дослідивши всіх обставин, не виконавши всіх необхідних дій для розслідування кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що існує ряд не з'ясованих обставин для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактів по кримінальному провадженню, тому скарга підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що чинним законодавством не передбачено повноважень слідчого судді надавати вказівки дізнавачу щодо вчинення тих чи інших конкретних процесуальних дій, за виключенням випадків, що прямо передбачені законом, чи слідчих (розшукових) дій під час розслідування кримінального провадження, за виключенням випадків, що прямо передбачені законом, тощо. Більш того, спроба вчинення таких дій з боку суду була б невиправданим втручанням в роботу органу досудового розслідування в цілому, та в заплановану слідчим стратегію досудового розслідування, що прямо суперечить принципу диспозитивності.
Також слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що дізнання зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303-309, 369-372, ч. 2 ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Поновити заявнику ОСОБА_3 процесуальний строк на оскарження постанови дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30 травня 2024 року про закриття кримінального провадження № 420242220800000027 від 19.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30 травня 2024 року про закриття кримінального провадження № 420242220800000027 від 19.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Копію ухвали направити до СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, процесуальному керівнику - для подальшого досудового розслідування.
Ухвала набуває законної сили в порядку, передбаченому ст. 532 КПК України.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали оголошено в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 23 травня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1