Справа № 351/771/25
Номер провадження №1-кп/351/188/25
17 червня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: помічника судді - ОСОБА_2 ,
розглянувши у приміщенні суду у м. Снятин у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025096230000036 від 16.04.2025 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвисоке, Снятинського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та фатично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст. 164 КК України
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів) за наступних обставин.
Так, 13.07.2018 Снятинським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення у цивільній справі №351/732/18 про те, що ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1000 гривень, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 13.04.2018.
Даний виконавчий лист потерпілою звернуто до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області для здійснення примусового виконання рішення суду. Старшим державним виконавцем Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на підставі заяви ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56833015 від 23.07.2018, про що повідомлено сторони виконавчого провадження.
Після відкриття вищезазначеного виконавчого провадження ОСОБА_3 , погашав заборгованість зі сплати аліментів тільки у серпні та грудні 2023 року на загальну суму 7931 гривень, а починаючи з 01.01.2024 жодних дій щодо сплати аліментів не вчиняв, в результаті чого, станом на 01.04.2025 заборгованість зі сплати аліментів склала 98 648,10 грн.
Тим самим, в порушення ст. 51 Конституції України, де закріплено обов'язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття, а також ст.ст. 150, 155 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ОСОБА_3 , знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання дітей, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи ухилитись від сплати аліментів, не сплачував їх та допустив заборгованість в загальному розмірі 40523,00 грн.
Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
У обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла не заперечує щодо такого розгляду, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_7 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.
Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування №12025096230000036 від 16.04.2025 року та документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного від 01.05.2025 року (арк. справи 190-192).
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченомуст. 381-382 КПК України.
Відповідно до положень ст. 302 КПК України суд вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити і розглянути кримінальне провадження у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
На підставі ч. 2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, на підставі неоспорюваних сторонами кримінального провадження обставин вчиненого кримінального правопорушення, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, а саме: у вчиненні умисних дій, які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Як передбачено ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують його.
Обставин, які пом'якшують покарання, не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
З огляду на викладене суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому, враховуючи особу обвинуваченого, його матеріальне становище, відсутність обтяжуючих покарання обставин та той факт, що в обвинуваченого на утриманні є п'ятеро неповнолітніх дітей, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України у виді громадських робіт, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370,373,374,376,381,382,394 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.
Речові докази: копії виконавчого провадження стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Підвисоке Коломийського району Івано-Франківської області, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Головуючий ОСОБА_8