Справа 206/1759/25
Провадження 2-а/206/49/25
20 червня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Малихіної В.В.,
при секретарі судового засідання Тимченко Ю.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні приміщенні суду в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Воронін І.О. звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 адвокат Воронін І.О. зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 21953 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 06.12.2024 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн. Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Воронін І.О. вважають, що вищевказана постанова була винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, так як адреса вказана в постанові, як місце проживання ОСОБА_1 не відповідає дійсності. ОСОБА_1 проживає фактично за адресою АДРЕСА_1 , а тому просять її скасувати та провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Справа була розподілена до розгляду судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Малихіній В.В. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 року.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року поновлено позивачу строк на подання заяви щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 21953 від 06.12.2024, відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.04.2025 року представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволенню не підлягає та у задоволенні вказаного позову необхідно відмовити з огляду на те, що у визначений у повістці термін позивач не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки даних. Таким чином, позивач, будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений у повістці строк не з'явився до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також не виконав вимоги закону, щодо необхідності у разі неприбуття у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомити про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Позивач був належним чином повідомлений про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 06 002 955 882 30), яке повернулось за закінченням терміну зберігання, у зв'язку з його неотриманням.
Посилання позивача на неправильність зазначення його адреси проживання у повістці є необґрунтованими, оскільки, остання відома адреса проживання ОСОБА_1 , яка зазначена в його обліковій картці - АДРЕСА_2 , на військовий облік позивача було поставлено 10.06.2010 року та видано тимчасове посвідчення НОМЕР_1 .
З того часу ОСОБА_1 жодного разу не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомляв про зміну своєї адреси проживання, номерів засобів зв'язку, тощо, чим не виконав вимоги п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року.
Більш того, метою виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 було саме уточнення його персональних даних - адреси фактичного проживання, номерів засобів зв'язку, електронної пошти.
09.06.2025 року представник позивача подав додаткові пояснення в яких зазначив, що відповідачем при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, розпочатої стосовно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, належним чином не перевірено питання щодо сповіщення позивача про час і місце її розгляду, чи правильно складено матеріали справи про адміністративне правопорушення, належним чином не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не встановлено наявність інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
До вказаних пояснень представником позивача додано довідку № 1 від 22.05.2025 року, видану Головою Правління ОСББ «Перемоги 15-17», відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 2013 року по теперішній час.
В судове засідання позивач не з'явився, в матеріалах справи наявна заява, подана представником позивача про проведення розгляду справи за відсутності позивача та його представника, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача також надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, та письмові докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що відповідно до облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_1 , сформованої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації (проживання) останнього, вказана наступна: АДРЕСА_2 .
Відповідно до повістки № 551359 від 10 жовтня 2024 року сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_4 , об 11 годині 00 хвилин 21 жовтня 2024 року.
Згідно з опису вкладення до рекомендованого поштового було направлено повістку №551359 від 10.10.2024 за номером поштового відправлення 0600295588230 на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 , відправник ОСОБА_2 , яка повернулась 17.10.2024 року з АТ «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_5 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
06 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесено постанову № 21953 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штраф у сумі 25 500 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 10.10.2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка № 551359 про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про необхідність явки об 11.00 годині 21.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, яка направлена через АТ «Укрпошта» за адресою проживання останнього: АДРЕСА_2 .
17 жовтня 2024 року з АТ «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_2 повернуто конверт з повісткою з довідкою про те, що поштове відправлення повернуто через відсутність адресата за вказаною адресою проживання.
Станом на 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону», п.п. 21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, тобто, порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
21 листопада 2024 року на адресу реєстрації (проживання) ОСОБА_1 , вказану в обліковій картці останнього, засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» направлено повістку про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10.00 годину 06.12.2024 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Однак, вказане відправлення повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до довідки № 1 від 22.05.2025 року, виданої Головою Правління ОСББ «Перемоги 15-17», громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з 2013 року по теперішній час.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і продовжує свою дію на час розгляду справи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211, крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII), громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Частиною 3 цієї норми закону визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560) (далі - Порядок) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 34 Порядку передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/ задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Відповідно до підпункту 2 п. 41 Порядку, моментом належного оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку також є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативнорятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян під час мобілізації з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Таким чином, суд виходить з того, що попередження про зміну місця проживання є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, який повинен здійснюватися у встановлений строк та безумовно.
Так, відповідно до відомостей, які містяться в обліковій картці до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_1 , сформованої 10.06.2010 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації (проживання) останнього, вказана наступна: АДРЕСА_2 .
При цьому, відповідно до довідки № 1 від 22.05.2025 року, виданої Головою Правління ОСББ «Перемоги 15-17» та наданої представником позивача - адвокатом Вороніним І.О., громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з 2013 року по теперішній час.
Доказів того, що ОСОБА_1 повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_6 про зміну свого місця проживання ані позивачем, ані його представником суду не надано, так само як і не надано обґрунтованих доводів на наявність обґрунтованих причин такого неповідомлення.
Тому, відповідачем і було направлено повістки на останню відому адресу позивача, що не суперечить вимогам чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Враховуючи вищевикладені вимоги закону, а також беручи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений у повістці строк не з'явився до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також не виконав вимоги закону, щодо необхідності у разі неприбуття у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомити про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів, тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Згідно із положеннями ст.139 КАС України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 8, 11, 94, 99, 139, 159, 160-163, 171-2, 246 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Малихіна