Справа № 214/2185/25
2/214/2621/25
Іменем України
17 червня 2025 року м Кривий Ріг
Саксаганськтй районний суд міста Кривого Рогу Діпропетровської області у складі:
головуючого судді Ковтун Н.Г..
за участю секретаря Фартушна К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням адміністративного правопорушення,-
встановив:
18.03.2025 позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою відповідно до якої просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок адміністративного правопорушення у розмірі 19 300,00 грн та моральну шкоду у розмірі 6000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Позивач є Потерпілим у вищевказаному адміністративному провадженні. Вчиненим адміністративним правопорушенням відповідно до ст. 173 КУпАП позивачу завдано матеріальної шкоди. Відповідно до бланку замовлення від 18.12.2024 року двірний блок вхідний серії «Вітязь» ПВХ та його монтаж коштував позивачу 19 300,00 гривень. Протиправними діями відповідача моральному здоров'ю позивача завдано значної шкоди, тому що весь період намагався поновити свої порушені права, життя позивача було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.04.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.
12 травня 2025 року на виконання вимог ухвали позивачем надано суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін в порядку спрощеного провадження.
Відповідач, яка належним чином повідомлялася про прийняття справи до свого провадження суддею Ковтун Н.Г. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на уточнену позовну заяву.
Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно постанови Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 рудня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.с.6).
Відповідно до відповіді ГУНП від 26.12.2024 року позивачу надали відповідь, що зареєстровано до ЖЕО №27663 від 25.11.2024 року та проведена перевірка щодо даного факту (а.с.7-8).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №27580 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заява мала такий зміст : 25.11.2024 року о 18646 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25. 11. 2024 року о 18:45 за адресою: АДРЕСА_1 , нетверезий сусід побив молотком двері в квартиру заявника (а.с.9).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 27663 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заява мала такий зміст: 25.11.2024 року о 23:00 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.11.2024 року о 22:59 за адресою: АДРЕСА_1 , повідомив, що почув удар, тому вийшов за двері квартири і побачив обпльовані двері і обірваний дверний дзвінок (а.с.10).
Відповідно до бланку замовлення, загальна вартість замовлення складає 19 300,00 грн., а саме вхідний блок дверей (а.с.11).
Окрім того судом дослідженно фото пошкоджених дверей (а.с.12-14).
Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі частини першоїстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Із ст. 1166 ЦК України, вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно дост. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно дост. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, налагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні потерпілому заподіяних збитків грішми, на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.
Таким чином судом встановлено причинно - наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків для позивача у заподіянні матеріальної шкоди шляхом пошкодження речей, відтак суд вважає позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 6 000,00 гривень, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно достатті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з частиною першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12, та 81 ЦПК України.
Позивач в обґрунтування завдання моральної шкоди в позовній заяві зазначив, що в результаті вчинення відповідачем хуліганства та як наслідок пошкодження йоговхідних дверей, останньому було завдано моральну шкоду, яке виразилося в душевних стражданнях, оскільки він вимушений був докладати зусиль щодо відновлення пошкоджених дверей.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.
Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання йому моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок пошкодження майна і, враховуючи ступінь їх глибини, оскільки вина відповідача в заподіяні факту шкоди повністю підтверджується матеріалами справи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 6 000 грн., на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 1 000 грн. моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих душевних страждань.
Відповідно дост.141ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати,а саме судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.1166,ст.1167,ст.1187,ст.1194 ЦК України,ст.ст.5,12,13,76,81,89,141,223,259,263 - 265,268,353,354ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням адміністративного правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, в розмірі 19 300,00 грн.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.Г. Ковтун