Справа № 183/5893/25
№ 1-кп/183/1919/25
20 червня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Самарівського міськрайонного суду у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №1202504908000017 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орілька Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності (а.с.10-11).
Представник потерпілого ОСОБА_5 не заперечувала проти такого розгляду, про що надала відповідну заяву (а.с.12).
Ухвалою суду від 16 червня 2025 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що наказом управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області № 29 від 25.03.2025 заборонено любительське рибальство під час руху риби на нерест, та встановлені терміни заборони у всіх річках та їх кореневих водах в межах Дніпропетровської області з 01 квітня по 20 травня 2025 року.
Під час встановленого періоду нересту риби, 14 травня 2025 року приблизно о 07 годині 00 хвилин ОСОБА_3 знаходився за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним промислом, а саме без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст. 52-1 ЗУ «Про тваринний світ» та п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», в яких зазначено, що забороняється лов водних живих ресурсів з використанням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих та інших матеріалів усіх видів і найменувань, тобто не маючи належного, законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом.
Після чого, ОСОБА_3 14 травня 2025 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи на р. Оріль поблизу с. Керносівка Самарівського району Дніпропетровської області (географічні координати: 48.9614744, 35.6041018), реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, заздалегідь підготувавшись, на плавзасобі - гумовому човні, встановив на річці Оріль заборонені знаряддя лову, а саме п'ять рибальських сіток, довжиною 50 метрів кожна.
Цього ж дня (14 травня 2025 року) ОСОБА_3 приблизно о 10 годині 00 хвилин з річки Оріль здійснив незаконний вилов риби, а саме «карась сріблястий» в кількості 78 екземплярів, в результаті чого, відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/104-25/20144-ФХЕД від 23.05.2025 та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 за № 1042 «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», спричинив істотну шкоду рибним запасам України на загальну суму 123 318 гривень 00 копійок.
Зазначені діїОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Щире каяття ОСОБА_3 визнається судом обставиною, що пом'якшує його покарання.
Разом з тим, суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, на обліку у лікарів не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, є пенсіонером.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення покарання у виді пробаційного нагляду, обмеження волі, оскільки даний вид покарання передбачає реальну ізоляцію особи, а вважає за необхідне призначитиОСОБА_3 покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді штрафу буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Вирішуючи заявлений Державним агентством меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 123 318,00 грн., суд приходить до наступного висновку.
Позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому спричинена матеріальна шкода заподіяна внаслідок незаконного добування або знищення громадянами України, цінних порід риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських рибних об'єктах України.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-екологічної експертизи №СЕ-19/104-25/20144-ФХЕД від 23.05.2025 року, розрахунок збитків до протоколу №002676, який складено головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль ОСОБА_6 » загальний розмір заподіяної внаслідок незаконного вилову риби шкода становить 123 318,00 грн.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку доведена, суд приходить до висновку, що позов Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судово-екологічна експертиза № №СЕ-19/104-25/20144-ФХЕД від 23.05.2025 року вартість якої складає 1 782,80 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого в силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року на гумовий човен зеленого кольору, 5 капронових мішків з 5 рибальськими сітками довжиною 50 метрів і розміром вічка 40 міліметрів кожна - скасувати після набрання вироком законної сили.
Речові докази:
-5 рибальських сіток довжиною 50 метрів і розміром вічка 40 міліметрів кожна, які зберігаються в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Самарівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - знищити.
На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувавши у дохід держави наступні речові докази: рибу у кількості 78 штук виду "Карась сріблястий", гумовий човен, які зберігаються в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Самарівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Цивільний позов Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 123 318 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 1 782 гривні 80 копійок.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1