Справа № 202/4579/25
Провадження № 1-кс/202/4437/2025
11 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Кринички Криничанського району Дніпропетровської області, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжня, має неповнолітню дитину, працює на посаді начальника відділу земельних відносин та комунальної власності виконавчого комітету Божедарівської селищної ради, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася у кримінальному провадженні № 42025040000000022 від 23.01.2025 з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що 10 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою групою осіб.
Слідчий вважає, що причетність ОСОБА_4 до вказаного кримінального правопорушення підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколами оглядів грошових коштів, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом затримання ОСОБА_8 .
Також слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, нехтує вимогами законів та нормативно-правових актів.
На думку слідчого, застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
За цих підстав слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб та визначити їй заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.
Підозрювана та її захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, вважали, що підозра є необґрунтованою, а ризики, на які посилається слідчий та прокурор, недоведені, оскільки за текстом всієї підозри фактично описуються події стосовно вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_8 від ОСОБА_7 за сприяння в оформленні земельної ділянки. В матеріалах справи відсутні докази одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди, вчинення або намір вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використання службового становища, змови з ОСОБА_9 . Також просила врахувати, що вона має міцні соціальні зв'язки. Вважали, що розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення, є непомірним.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку:
Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025040000000022 від 23.01.2025, в якому 10 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується, насамперед, протоколом допиту свідка, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_4 чи правової кваліфікації інкримінованого їй діяння сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що вона може бути причетна до одержання неправомірної вигоди з використанням службового становища, оскільки на цьому етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вона могла діяти за попередньою змовою з ОСОБА_8 , що підтверджується негласними слідчими (розшуковими) діями, протоколом допиту ОСОБА_7 .
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до десяти років позбавлення волі.
Водночас існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки він об'єктивно не підтверджений, так як підозрювана раніше не судима, має постійне місце роботи та законне джерело доходу.
При вирішенні питання про застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу, крім зазначених ризиків, які слідчий суддя вважає доведеними, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати її у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, дані про особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв'язки.
Отже, слідчий суддя вважає, що для запобігання ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та забезпечення її належної процесуальної поведінки достатньою мірою буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід також пов'язаний із обмеженням особистої свободи особи, дозволить органу досудового розслідування контролювати поведінку підозрюваної.
Натомість цього тримання підозрюваної під вартою слідчий суддя вважає невиправданим, так як підозрювана раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішеннях від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії").
Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування - до 09 липня 2025 року включно, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 21-00 години вечора до 06-00 години ранку наступної доби, крім випадків необхідності запобігання загрозі життю і здоров'ю.
Застосовуючи відносно ОСОБА_4 запобіжний захід, непов'язаний із триманням під вартою, слідчий суддя вважає за доцільне відповідно до частини 5 статті 194 ЦПК України покласти на неї такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) за кожним викликом; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування - до 09 липня 2025 року включно, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 21-00 години вечора до 06-00 години ранку наступної доби, крім випадків необхідності запобігання загрозі життю і здоров'ю.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) за кожним викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді до 09 липня 2025 року включно.
Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10