18 червня 2025 року
м. Київ
справа № 521/16288/22
провадження № 61-14291св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Байдерін Олександр Анатолійович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2024 року у складі судді Далеко К. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 рокуу складі колегії суддів: Сегеди С. М., Вадовської Л. М., Комлевої О. С.,
31 жовтня 2022 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі
1 524 409, 08 грн та судового збору у розмірі 22 866,14 грн.
15 березня 2024 року Суворовський районний суд м. Одеси ухвалив рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, яким задовольнив позов Одеської міської ради. Стягнув з
ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 1 524 409, 08 грн, а також судовий збір у розмірі
22 866,14 грн.
27 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Байдерін О. А., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовити.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Верховний Суд своєю ухвалою від 31 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував її матеріали з суду першої інстанції.
20 листопада 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Байдерін Олександр Анатолійович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від
24 вересня 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов