Ухвала
20 червня 2025 року
м. Київ
справа № 465/2084/22
провадження № 61-16188св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права спільної сумісної власності,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу в період з січня 2006 року до 03 липня 2010 року її з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати спільною сумісною власністю квартиру АДРЕСА_1 .
Франківський районний суд м. Львова рішенням від 17 червня 2024 року позов задовольнив. Встановив факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період з січня 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнав квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Львівський апеляційний суд постановою від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 червня 2024 року - без змін.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року і ухалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 рокувідкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
10 лютого 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, 252, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права спільної сумісної власності, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов