20.06.2025
Справа № 497/1151/25
Провадження № 2/497/892/25
20.06.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Георгієва А.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Цоєвої В.В.,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про встановлення батьківства,
20.05.2025 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, яким просить визнати, що відповідач ОСОБА_2 є батьком її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також просить внести зміни до актового запису про народження цієї дитини - в графі "Батько" вказати " ОСОБА_2 ", та змінити прізвище та ім'я по батькові змінити, вказавши: " ОСОБА_4 ".
В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що батько її старшого сина в актовому записі про його народження вказаний зі слів матері - на підставі ст.135 СК України, проте його біологічним батьком насправді є відповідач ОСОБА_2 , оскільки, коли в неї, позивачки, народилася перша дитина - син ОСОБА_5 , вона з відповідачем не перебувала в офіційному шлюбі та розірвала стосунки, і з цих причин відповідач не прибув до РАЦСУ, на реєстрацію народження сина ОСОБА_5 з зазначенням його, відповідача, батьком дитини. Вона образилася на відповідача і тому при реєстрації дитини прізвище дитини було записане за прізвищем її, матері, яка на той час не була одружена і була « ОСОБА_6 », а ім'я по батькові позивачка вигадала. Коли сину ОСОБА_5 виповнився 1 рік, вони з відповідачем знову налагодили відносини і стали проживати разом, однією сім'єю. 16.11.2016 року вони зареєстрували шлюб і вона, позивачка, після його реєстрації отримала прізвище « ОСОБА_6 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 в них, вже у зареєстрованому шлюбі, народився син ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - син ОСОБА_9 . Станом на теперішній час - старшому сину - ОСОБА_5 вже виповнилось 10 років, і в нього виникло питання, чому в нього інше прізвище, не таке, як в його молодших братів, тому, в інтересах дитини, позивачка й просить визнати відповідача батьком дитини, оскільки у добровільному порядку для внесення відомостей до актового запису про народження дитини відповідач прибути не може - то зайнятий на роботі, то відмовляється. Вони наразі не проживають разом, оскільки часто сваряться, і хоча і зареєстровані разом з дітьми за однією адресою, - наразі відповідач проживає в іншому будинку цього ж села, однак постійно спілкується з дітьми, зокрема, - з старшим сином ОСОБА_5 , визнає себе його батьком. Тому, оскільки відповідач не з'являється добровільно до органу РАЦС, позивачка змушена звернутися до суду за захистом прав її старшого сина, адже побоюється, що можливо їй доведеться розірвати шлюб, і стягувати на утримання дитини у майбутньому аліментів з відповідача.
Позивачка та її представник у судовому засіданні просили вимоги позову задовольнити, пояснивши, що сторони наразі не проживають разом, оскільки вчергове посварилися, але спілкуються, проте до органу РАЦС зверталися лише позивачка і представник, та отримали на своє усне звернення усно відповідь, що їм потрібно звертатися до суду, оскільки батько дитини не прийшов. Позивачка пояснила, що вона разом з усіма дітьми зареєстрована у домоволодінні батьків чоловіка, доглядає за свекрухою, яка часто хворіє, її, позивачки, чоловік - також намагається допомагати, але він наразі проживає окремо - в іншій хаті цього ж села, бо вона, позивачка, з ним посварилася; вона, позивачка, разом з дітьми - наразі проживають зі свекрухою, ладять з нею.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову - проти визнання його батьком старшої його дитини - ОСОБА_5 , стверджуючи, що вважає його своєю дитиною; до РАЦСу не приходив через зайнятість на роботі - працює в полі і йому ніколи, а з позивачкою свариться через ревнощі, бо любить її, наразі вони дійсно проживають окремо. Просить не задовольняти клопотання позивачки щодо призначення ДНК-експертизи, оскільки він дійсно визнає ОСОБА_5 своїм сином і ніколи в цьому не мав сумніви і не буде ніколи жалкувати, що відмовився від генно-молекулярної експертизи.
Позивачка і її представник просили залишити без розгляду їхнє клопотання щодо призначення генно-молекулярної експертизи з метою встановлення батьківства відповідача, оскільки він не заперечуе свого батьківства відносно старшого сина ОСОБА_5 і бажає, щоби ОСОБА_5 носив його прізвище і ім'я по батькові.
Вислухавши сторони, представника позивача, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і об'єктивно оцінивши надані суду докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:.
- ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 (свідоцтво про його народження НОМЕР_1 , вид. 19.09.2014р. відділом державної РАЦС РС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, а/з №1197), - де матір'ю дитини вказана ОСОБА_10 , а батьком - ОСОБА_11 (а.с.5);
- згідно актового запису №1197 від 19.09.2014р. про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - матір'ю дитини вказана ОСОБА_10 , а батьком - " ОСОБА_11 ", відомості про батька дитини дійсно вказано, що внесені до актового запису на підставі положень абз.1ч.1ст.135 СК України;
- 12.11.2016р. позивачка та відповідач зареєстрували шлюб у Болградському районному відділі державної РАЦС ГТУЮ в Одеській області (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.11.2016р., а/з №202), дружині після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище " ОСОБА_6 " (а.с.11);
- ІНФОРМАЦІЯ_2 в сторін народився спільний син ОСОБА_12 (свідоцтва про народження НОМЕР_3 , вид.20.03.2017р. Болградським РВ державної РАЦС ГТУЮ в Одеській області, а/з №84, а.с.12), де його батьками дійсно вказані позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 ;
- ІНФОРМАЦІЯ_3 в сторін народився син ОСОБА_13 (свідоцтва про народження НОМЕР_4 , вид. 28.10.2020р. Болградським РВ державної РАЦС Південного МУ МЮ (м.Одеса), а/з №258, а.с.13), його батьками дійсно є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 ;
- згідно довідок Городненської сільської ради Болградського району Одеської області від 10.04.2025р. за №249 та №250 про склад сім'ї, - відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживають члени його сім'ї: дружина - позивач ОСОБА_1 та діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- також до позову додані фотографії спільні відповідача і дитини, які підтверджують, що вони спілкуються як син і батько.
За статистикою, приблизно 20% дітей в Україні народжуються жінками, що не одружені. Добровільне визнання батьківства не завжди має місце. В Україні існують три способи встановлення походження дитини від батька: за законом (народження дитини від осіб, що перебувають у шлюбі); за законом на підставі заяви батьків; за рішенням суду. Так, дитина, народжена в сім'ї, апріорі є дитиною саме цієї подружньої пари. З наукової точки зору виглядає презумпція батьківства, встановлена українським сімейним правом. Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України (далі - СК), якщо подружжя перебувають у шлюбі і в них народжується дитина, чоловік автоматично вважається батьком цієї дитини. Це положення означає, що жінка, яка перебуває у шлюбі, при реєстрації дитини не має надавати будь-які докази походження дитини від свого чоловіка. В такому разі Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дитини. Простіше кажучи, сам факт шлюбу, укладений між жінкою та чоловіком, є достатнім підтвердженням походження дитини, що народилася у шлюбі. Найбільші труднощі виникають, коли презумпція батьківства не діє. Такі випадки мають місце, коли дитина народжується у так званому «цивільному шлюбі» - тобто, якщо батьки дитини проживають разом у фактичних шлюбних стосунках без реєстрації шлюбу, або якщо батьком дитини вважає себе інший чоловік. За своєю сутністю визначення батьківства - це процедура, яка дозволяє встановити споріднений та, як наслідок, юридичний зв'язок між чоловіком та дитиною. Оскільки така процедура має юридичне значення та наслідки, вона має бути належним чином зафіксована. У процесі встановлення батьківства В чоловіка, що не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, виникають передбачені законом права та обов'язки. Слід розрізняти поняття «визначення» та «оспорювання батьківства». Оскільки в першому випадку особу батька ще слід встановити, а у другому випадку у дитини вже є запис у свідоцтві про батька, але є інший чоловік, який вважає себе батьком дитини або, навпаки, не вважає. Якщо мати та батько дитини не перебувають між собою у шлюбі, походження дитини від батька визначають: за заявою матері та батька дитини, або за рішенням суду. Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що, згідно зі ст.125 СК, існує добровільний порядок (п.1) та примусовий порядок (п.3) встановлення батьківства. Походження дитини від батька може бути встановлено у добровільному порядку за заявою батьків дитини, навіть, якщо вони не перебувають у шлюбі між собою. Форма заяви затверджена Наказом Мін'юсту від 18.10.2000 №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні». Юридичним сенсом присутності матері в цій процедурі є підтвердження нею батьківства дитини. У зв'язку з цим, відсутність згоди жінки є перешкодою для визначення походження дитини у добровільному порядку. За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитися у добровільному волевиявленні таких осіб. Якщо такої можливості немає - її подають через представника або відправляють поштою. Головною умовою у такому випадку є нотаріальне завірення заяви, а у випадку звернення через представника - нотаріальне завірення довіреності. Конкретні строки звернення із заявою законодавством не встановлені. Але, нерідкі випадки, коли батько дитини, народженої поза шлюбом, відмовляється подати заяву про реєстрацію батьківства. У такій ситуації з метою захисту інтересів дитини можливе визнання батьківства у судовому порядку двома способами встановлення батьківства: встановлення батьківства у добровільному порядку; та шляхом подання позовної заяви до суду. Для того щоб між дитиною, що народилася поза шлюбом, і його батьком з'явився правовий зв'язок, має бути пройдена процедура, так звана - зі встановлення батьківства. Встановлення батьківства - це акт цивільного стану, що вимагає державної реєстрації. Лише після цього у чоловіка виникають передбачені чинним законодавством батьківські права і обов'язки щодо дитини, біологічним батьком якої він є, але при цьому не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини. Незважаючи на «грізну» назву, що часто вводить в оману реєстрація встановлення батьківства - процедура, яка за складністю порівнянна з реєстрацією народження дитини, але лише у випадку, якщо і мати, і батько дитини згодні на її проходження. В разі добровільного рішення батьків визнати факт батьківства, згідно зі ст.134 Сімейного кодексу України, необхідно підготувати заяву, яку слід подати в органи РАЦС. Це можливо зробити і в разі, якщо мати дитини перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, але бажає зареєструвати дитину на справжнього батька при обопільній з ним злагоді. Так, відповідно до ст.134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст.126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження. Тобто, походження дитини від батька боже бути визначене відповідно до ст.126 СК України - за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, що подається до органу РАЦС як до, так і після народження дитини, так і на підставі рішення суду, а, відповідно до ст.16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст.129 СК України, особа, що вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
В даному випадку - позивачка стверджує, що за відсутністю факту визнання батьківства відповідача, - вона не може в повному обсязі реалізовувати свої права відносно старшого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому просить суд захистити її право та права дитини шляхом визнання юридичного факту - батьківство відповідача ОСОБА_2 , - стосовно її старшого сина. Однак відповідач не заперечує проти того, що він є батьком цієї дитини, проте позивачка побоюється, що відповідач знову почне уникати явки до органу РАЦС для подання спільної відповідної заяви, тому просить визнати цей факт рішенням суду.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.5 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним з батьків; особою, яка вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. В п.6 цієї ж Постанови зазначено, що в тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини. А, відповідно до п.9 цієї ж Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. В постанові ВСКЦС від 16.05.2018 (справа №591/6441/14-ц) також зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства, але в разі, якщо він оспорюється (ріш.№3451/05 від 07.05.2009р., спр. KALACHEVA v.RUSSIA, §34).
Відповідно до п.п.20п.1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. за №52/2, з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства, - зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. А, відповідно до п.2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011р. за №96/5 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011р. за №55/18793, - рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше ухваленого рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, в яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, - є підставою для внесення відповідних змін до актового запису. Згідно п.2.16.4. цих же Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства), в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно з зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав та достатніх доказів для задоволення позовних вимог щодо визнання відповідача ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та щодо внесення змін до актового запису дитини з внесенням в графі "батько" даних відповідача, та змінивши, відповідно, прізвище та ім'я по батькові дитини, оскільки відповідач позов визнав, а матеріали справи не містять доказів на спростування вимог позивача.
Керуючись ст.ст.4,5,12,13,81,89,133,258-259,268,280 ЦПК України, ст.129 СК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства.
Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), уродженця с.Городнє Болградського району Одеської області, - батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни до актового запису №1197, вчиненого 19.09.2014р. відділом ДРАЦС реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
- в графі «Відомості про батька» виключити відомості про ОСОБА_11 , громадянина України, - як про батька дитини та внести наступні відомості про батька: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, уродженець с.Городнє Болградського району Одеської області, місце проживання: АДРЕСА_2 »;
- у відомостях про дитину прізвище дитини « ІНФОРМАЦІЯ_8 » замінити на « ІНФОРМАЦІЯ_8 », а ім'я по батькові замінити з " ІНФОРМАЦІЯ_8 " на " ІНФОРМАЦІЯ_8 ".
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 23.06.2025 року.
Суддя А.В. Кравцова