ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10094/25
провадження № 3/753/4275/25
"19" червня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ст.ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 21 травня 2025 року надійшли протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , що постановою судді від 19 червня 2025 року об'єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 травня 2025 року серії ЕПР № 332081 водій ОСОБА_1 30 квітня 2025 року, о 10 год. 57 хв., за адресою: м. Київ, вул. О. Мішуги, керуючи транспортним засобом «Citroen», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, унаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Bmw», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкоджень транспортних засобів.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 травня 2025 року серії ЕПР № 332087 водій ОСОБА_1 30 квітня 2025 року, о 10 год. 57 хв., за адресою: м. Київ, вул. О. Мішуги, керуючи транспортним засобом «Citroen», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, місце пригоди залишив.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 30 квітня 2025 року, керуючи автомобілем «Citroen», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював виїзд з паркувального майданчика, рухаючись заднім ходом. У процесі цього маневру, за його словами, він можливо зачепив інший транспортний засіб, однак зіткнення не відчув, тому й продовжив рух і залишив місце події. ОСОБА_1 зазначив, що про факт ДТП дізнався вже після того, як до нього звернулися працівники поліції приблизно через два тижні. Після цього він з'явився за їх викликом і надав необхідні пояснення з приводу обставин події.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 16 травня 2025 року серії ЕПР № 332081 стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення від 16 травня 2025 року серії ЕПР № 332087 стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП; схема місця ДТП; пояснення водіїв; рапорт працівників поліції; реєстраційна картка транспортного засобу «Citroen», державний номерний знак НОМЕР_1 ; DVD-R з відеозаписом з камер спостереження.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Позаяк ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді визнав факт зіткнення з іншим транспортним засобом, суддя не вважає за необхідне надавати окрему оцінку всім деталям дорожньо-транспортної пригоди.
Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 про те, що він нібито не відчув моменту зіткнення, суддя дійшла висновку про їхню необґрунтованість і спростованість наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом з камер спостереження.
Так, на відеозаписі, долученому до справи (файл video_2025-05-06_18-43-44), зафіксовано, як автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухається заднім ходом і з очевидною силою наїжджає на припаркований транспортний засіб «BMW», що спричиняє помітне хитання кузова обох автомобілів у момент контакту. Також видно, що автомобіль ОСОБА_1 одразу після зіткнення зупиняється, що, на переконання суду, свідчить про те, що водій об'єктивно відчув момент удару. Більше того, обидва автомобілі перебували у нерівноваженому стані, що візуально підтверджує прикладення фізичної сили внаслідок зіткнення.
За таких умов твердження ОСОБА_1 про те, що він не відчув зіткнення, виглядає штучною спробою уникнути відповідальності і не узгоджується з фактичними даними, які є очевидними та вільно сприймаються навіть неозброєним оком.
Суддя також враховує, що поведінка ОСОБА_1 після зіткнення була пасивною, адже він залишив місце події, не пересвідчившись у можливих пошкодженнях іншого транспортного засобу.
Наведене, у сукупності з подальшими запереченнями очевидного в судовому засіданні, дає підстави вважати, що особа не виявила належного рівня правосвідомості та не сприяла об'єктивному з'ясуванню обставин.
Сукупність наведених обставин, зокрема досліджений відеозапис, характер пошкоджень, поведінка правопорушника до та після зіткнення, тривалий час, витрачений на його встановлення, а також відсутність добровільного звернення до поліції, свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 всіх ознак правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 36 КУпАП, яка регулює порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Втім, частиною 2 цієї статті встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З цих двох адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 найбільш серйозним за санкцією статті є передбачене ст. 122-4 КУпАП.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за вказані правопорушення та накладення на нього стягнення, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, у сукупності із обставинами справи, беручи до уваги ступень тяжкості вчинених правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суддя вважає, що стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що передбачено санкцією ст. 122-4 КУпАП, відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому, адже суддя бере до уваги, що після вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 , очевидно відчувши зіткнення, не вчинив жодних дій для з'ясування його наслідків, не залишив записки, не повідомив правоохоронні органи чи потерпілу сторону, а натомість залишив місце події.
Крім того, суддя враховує, що протягом двох тижнів після пригоди ОСОБА_1 мав достатньо часу, аби самостійно усвідомити факт вчинення ДТП, оскільки його власний автомобіль також зазнав пошкоджень, що мало б наштовхнути його принаймні на думку про необхідність перевірити, чи не пошкодив він інший транспортний засіб.
Попри це, жодної ініціативи з боку правопорушника не було виявлено. Натомість потерпіла особа та органи поліції були змушені витратити значний час та зусилля на встановлення винуватця події. Лише через два тижні ОСОБА_1 був запрошений до поліції, де і були оформлені адміністративні матеріали.
Вказані обставини, а також поведінка особи в суді, яка й надалі продовжувала заперечувати очевидне, переконують суд у наявності високого ступеня суспільної небезпеки вчиненого.
Відтак, саме позбавлення права керування у межах санкції є оптимальним способом впливу на правопорушника з метою попередження аналогічних порушень у майбутньому.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 124, 122-4, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО