ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5842/25
провадження № 2/753/6201/25
"20" травня 2025 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за наявними у справі матеріалами цивільну справу
за позовом Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Ухвалою суду від 05.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Щодо прийняття відзиву.
11.06.2025 представник відповідачів адвокат Матківський Т.О. подав відзив та зустрічний позов. Оскільки Ухвала отримана відповідачами згідно трекінгу АТ "УКРПОШТИ" 26.05.2025, просить визнати поважними причини пропуску строку подачі зустрічного позову внаслідок технічного збою, технічним обслуговуванням та перебоями в роботі підсистеми "Електронний суд", воєнним станом запровадженим на території України та посиленими обстрілами столиці та продовжити його.
Враховуючи, що Ухвалу відповідачами згідно трекінгу АТ "УКРПОШТИ" отримали 26.05.2025, останнім днем подачі відзиву та зустрічного позову є 10.06.2025, їх подано з незначним пропуском - 11.06.2025, суд визнає поважними причини пропуску строку подачі відзиву та долучає його до матеріалів справи.
Що стосується прийняття зустрічного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частиною 3 статті 193 ЦПК України передбачено, що вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Представник позивачів обґрунтовує необхідність спільного розгляду позовів тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, оскільки має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Однак, ознайомившись зі змістом та вимогами зустрічної позовної заяви, суд не приймає її до спільного розгляду з первісним позовом з таких мотивів.
Суд враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/2345/17, за змістом якого: «Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.», та зазначає наступне.
У зустрічному позові «Про захист прав споживачів» заявлено такі вимоги:
1. Визнати дії щодо виставлення рахунків неправомірними у зв'язку із створенням ОСББ "ВИШНЯКІВСЬКА 6А" та взяттям будинку на самоуправління.
2. Зобов'язати Відповідача здійснити ремонт двох ліфтів в 1 під'їзді в будинку по АДРЕСА_1 , а саме: *провести експертизу технічного стану обох ліфтів в 1 під'їзді *замінити освітлення в обох ліфтах на енергозберігаючі лампи *замінити панель кнопок в обох ліфтах.
3. Здійснити ремонт прибудинкових сходів та встановити пандуси.
4. Здійснити генеральне прибирання даху, горища та усіх технічних приміщень, оскільки такі жодного разу не прибиралися.
5. Здійснити заміну проржавілих труб (теплопостачання), чавунних труб зливової каналізації, проржавілих труб гарячого водопостачання.
6. Здійснити прибирання підвального приміщення після його затоплення та провести дезінфекцію та дератизацію.
Враховуючи, що первісний позов заявлено з метою стягнення заборгованості за надану «житлову послугу», а у зістрічному позові відповідачі заявляють вимоги щодо зобовязання позивача надати послуги у майбутньому, тобто періоди надання житлової послуги є різними, позови не є взаємопов'язаними і спільний їх розгляд є недоцільним.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки його подано без додержання вимог, викладених у ст. 175-177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Зазначеним вимогам позов не відповідає.
Звертаючись із позовною заявою Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» зазначає у позові, що позивач надав відповідачам якісну та в повному обсязі житлову послугу і просить суд стягнути з відповідачів 34 665,64 грн заборгованості за спожиту житлову послугу у період з 01.12.2019 по 01.03.2025 включно.
Поряд з цим, представником позивача до позовної заяви не долучений обґрунтований розрахунок суми основного боргу.
Долучена до позовної заяви довідка про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.12.2019 по 01.03.2025 не є обґрунтованим розрахунком суми боргу, в розумінні норм ЦПК України, оскільки не містить відомостей, який чином позивач визначив щомісячну суму заборгованості (які тарифи ним застосовувались та яка кількість квадратних метрів квартири, за якою виникла заборгованість, враховувалась позивачем при визначені сум боргу та які послуги включаються у щомісячну суму).
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків, а саме: надання обґрунтованого розрахунку суми основного боргу.
Керуючись нормами ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Продовжити строк для подання відзиву та долучити його до матеріалів справи.
Зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом не приймати.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Суддя В.М. Маркєлова