Справа № 309/4938/24
Закарпатський апеляційний суд
19.06.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю секретаря судових засідань Чейпеш С. І., прокурора Вакули Ю. В., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Гнідець О. М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/965/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Гнідець О. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 20.11.2024.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, головний державний інспектор відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, а провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 цього Кодексу, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 275 від 25.10.2024 та постанови судді від 20.11.2024 вбачається, що ОСОБА_3 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог статті 43 цього Закону, усвідомлюючи заборону та відповідальність за використання в інший спосіб інформації з обмеженим доступом, використовуючи власний логін та пароль користувача ІКС «Податковий блок», у період часу з 15 год 15 хв 13.10.2023 по 11 год 13 хв 23.01.2023, шляхом перегляду інформації та документів в ІКС «Податковий блок» відносно ПП «Максимум - 2007» (код 34460955), засновником і керівником якого є його дружина ОСОБА_4 , здійснював контроль за своєчасністю подачі податкової звітності з метою недопущення застосування штрафних санкцій до близької особи, чим вчинив незаконне використання в інший спосіб у своїх інтересах інформації, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, тобто адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Гнідець О. М. просить постанову від 20.11.2024 скасувати та закрити провадження у справі. Стверджує, що суд, закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, безпідставно встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки при закритті провадження у
-2-
справах про адміністративні правопорушення, у зв'язку зі спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Тому, постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю без встановлення вини ОСОБА_1 . Разом з тим, вказує на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки останній не розголошував та не використовував у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома, у зв'язку з виконанням службових повноважень, а у протоколі хибно зазначено, що перегляд інформації прирівнюється до використання. Перегляд інформації з метою задоволення власних потреб не може розглядатися як правопорушення, оскільки не відбувається порушення прав третіх осіб і не ставиться під загрозу законність або конфіденційність інформації, що підпадає під дію ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.
У запереченні на апеляційну скаргу, прокурор Вакула Ю. В. просить постанову від 20.11.2024 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу - без зміни. Стверджує, що матеріалами справи безумовно підтверджено, що ОСОБА_1 переглядав інформацію в ІКС «Податковий блок» і повідомив її сторонній особі всупереч вимог низки нормативно-правових актів та організаційно-розпорядчих, а саме Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 03.08.2022 № 228 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів», Посадової інструкції державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг ГУ ДПС у Закарпатській області. ОСОБА_1 використано інформацію для задоволення інформаційних потреб близької особи - сторонньої, по відношенню до кола осіб, яким надано доступ до ІТС, яким не надано право доступу до ІКС «Податковий блог», а не для використання у роботі, оскільки ОСОБА_1 було усунуто від виконання дій щодо цих платників податків відповідного до вказаного вище Наказу. За таких обстави, оскільки використання. На переконання прокурора обґрунтованими є і висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 при закритті провадження у справі за спливом строків накладення адміністративного стягнення. Посилання сторони захисту на судову практику в подібних справах, прокурор вважає безпідставними, оскільки судові рішення інших судів не є джерелом права і не підлягають застосуванню в даному випадку апеляційним судом та жодного преюдиційного значення для суду вищої інстанції не можуть мати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника-адвоката Гнідець О. М., які підтримали апеляційну скаргу, прокурора Вакули Ю. В., яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримані.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, а тому такий висновок суду першої інстанції є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.
-3-
За змістом положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення факту протиправного посягання на права і свободи громадян, встановлений порядок управління тощо, а також доведення наявності в діях (бездіяльності) особи всіх ознак складу адміністративного правопорушення, визначеного диспозицією відповідної статті КУпАП.
Частина 1 статті 172-8 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.
Предметом правопорушення є інформація, яка стала відома посадовій особі у зв'язку з виконанням нею службових повноважень.
Статтею 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у незаконному розголошенні або використанні в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень (формальний склад).
Об'єктивна сторона правопорушення може виражатися у таких формах: незаконне розголошення інформації; незаконне використання інформації в інший спосіб.
-4-
Суб'єкт даного правопорушення є спеціальним, ним є особи, зазначені у пункті 1 та підпункті «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу (прямого або непрямого).
Дані обставини судом першої інстанції належним чином з'ясовані, а тому доводи апеляційної скарги захисника-адвоката Гнідець О. М. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, не знаходять свого підтвердження і такі відхиляються.
Згідно наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 27.07.2022 № 260-о ОСОБА_1 переведено на посаду головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області та взято до уваги раніше присвоєний 5 ранг державного службовця.
Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області входить: проведення документальних перевірок з питань дотримання платниками податків - юридичними особами вимог податкового та іншого законодавства та правильності обчислення, повноти і своєчасності нарахування та сплати до бюджетів податків, зборів. Застосування штрафних (фінансових) санкцій у межах компетенції, за порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів і обов'язкових платежів, у тому числі під час проведення перевірок.
З посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений 26.09.2023, що підтверджується його особистим підписом.
Відповідно до п. 341.1 ст. 341 Податкового кодексу України, служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 342.1 ст. 342 Податкового кодексу України, посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.
Відповідно до п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
За приписами до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом № 1700-VII.
Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до ст. 172-8 КУпАП, суб'єктом правопорушень у частині першій цієї статті є особи, зазначені у п. 1 та пп «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, а також особи, зазначені в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань».
Указане свідчить про те, ОСОБА_1 будучи державним службовцем є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
-5-
Згідно п. 10 витягу з Особової картки державного службовця, ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами та обмеженнями щодо прийняття та проходження служби відповідно до законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про очищення влади», «Про захист персональних даних», Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу, необхідністю повідомлення про зміну даних, що підтверджується його особистим підписом від 22.12.2020.
Статтею 43 Закону № 1700-VII визначено, що особи, зазначені у п. 1, пп «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 10 Закону України «Про інформацію» за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; критична технологічна інформація; інші види інформації.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Статтею 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Статтею 20 Закону України «Про інформацію» визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Статтею 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Доступ до інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС регламентується Порядком, який затверджений наказом Державної податкової служби України № 216 від 15.05.2020 «Про затвердження Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України», зі змінами (далі - Порядок).
-6-
Згідно з розділом 1 Порядку цей Порядок визначає взаємодію між суб'єктами відносин, пов'язаних з реалізацією повноважень обробки і розпорядження інформацією в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України (далі - система), умови отримання користувачами можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації, а також порядок здійснення контролю за дотриманням вимог Порядку користувачами.
Відповідно до розділу 3 Порядку об'єктом дії Порядку є відкрита та конфіденційна інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом (далі - інформація). Дії Порядку підлягає конфіденційна інформація, яка перебуває у володінні ДПС та її територіальних органів.
Згідно з пунктом 7.1 розділу 7 Порядку користувачі структурних підрозділів ДПС та територіальних органів ДПС залежно від установлених для них прав доступу мають право обробки інформації відповідно до вимог Порядку.
Відповідно до пункту 7.2 розділу 7 Порядку користувач зобов'язаний, зокрема: дотримуватися вимог Порядку; використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС; використовувати для роботи з інформацією тільки свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи та не передавати їх іншим особам; не передавати інформацію стороннім особам.
Пунктом 7.3 розділу 7 Порядку користувачу забороняється, зокрема: використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи; передача конфіденційної інформації стороннім особам.
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно підпунктів 20.1.41, 20.1.42, 20.1.43 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом; проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю; проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Абзацом першим підпункту 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.
-7-
Згідно підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
Частиною другою статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.
Відповідно до пунктів 3.5, 4.2, 5.1, 6.2 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52 (зі змінами) працівники зобов'язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю; не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом (далі - ІзОД), режим якої встановлено Законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом; працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; працівники зобов'язані додержуватися встановленого чинними нормативно-правовими актами та розпорядчими документами ДПС порядку обміну інформацією та взаємодії з громадянами, представниками підприємств, установ, організацій, представниками іноземних держав та їх підприємств, установ, організацій, міжнародних організацій та установ.
ОСОБА_1 прочитав, зрозуміла, та зобов'язався дотримуватись і виконувати Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52, що підтверджується його особистим підписом у повідомленні від 17.09.2019.
Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.
Відповідно до вимог статті 43 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала відома їм у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.
Судом встановлено, що Департаментом з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України, у ході відпрацювання корупційного ризику «Недоброчесність посадових осіб ДПС та її територіальних органів під час роботи із конфіденційною чи службовою інформацією та інформацією про персональні дані платників податків та показники їх фінансово-господарської діяльності» встановлено
-8-
можливе порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області, а саме встановлено, що ОСОБА_1 , використовуючи власний логін та пароль користувача ІКС «Податковий блок», у період часу з 15 год 15 хв 13.10.2023 по 11 год 13 хв 23.01.2024, у режимах Облік платежів. Перегляд картки платника/Реєстраційні дані, стосовно ПП «Максимум-2007 (код ЄДРПОУ 34460955) відповідно до даних Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС, здійснено 30 переглядів.
Із актового запису про шлюб № 211 від 12.11.1998 вбачається факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 є керівником ПП «Максимум-2007» (код 34460955).
У ході перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» ОСОБА_1 здійснював контроль за своєчасністю подачі податкової звітності з метою недопущення застосування штрафних санкцій до близької особи.
Інформація про ці перегляди відображена в Журналі реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) ОСОБА_1 відносно ПП «Максимум - 2007» (код 34460955).
Як пояснив під час проведення перевірки стосовно нього ОСОБА_1 , ним 02.08.2022 було подано безпосередньому керівникові повідомлення про потенційний конфлікт інтересів, який пов'язаний із близькими особами, а саме дружиною ОСОБА_7 , яка є засновником і керівником ПП «Максимум - 2007», ПВКП «ЗАМОК», ПП «Аудит Хуст», ПП ТОВ «КАРЄР 2018 ПЛЮС», та потенційний конфлікт інтересів врегульовано відповідно до наказу від 03.08.2022 № 228. Щодо входження в ІКС «Податковий блок» та перегляду інформації відносно ПП «Максимум - 2007» пояснив, що він це зробив на усне прохання дружини для перегляду статусу поданих на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з перебоями в роботі Електронного кабінету платника податків. Після перегляду інформації протягом 11 робочих днів він повідомив про це дружину. З уповноваженими особами ГУ ДПС в Закарпатській області та своїм керівником ОСОБА_8 дії в ІКС ДПС відносно близької особи не узгоджував та про процес перегляду і здійснення операцій не повідомляв.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю.
Родинні відносини завжди становлять для особи, на яку поширюється положення Закону, приватний інтерес зумовлений прагненням піклуватися про близьку особу. У даному випадку приватний інтерес ОСОБА_1 - це особистий немайновий інтерес, зумовлений сімейними (родинними) стосунками, який полягає у здійсненні контролю за своєчасністю та достовірністю подачі податкової звітності близькими особами, а також за повнотою нарахувань та сплати податків, з метою недопущення застосування до них штрафних санкцій.
У той же час, головний державний інспектор відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області Рішко В. І., відповідно до покладених на нього повноважень, зобов'язаний проводити документальні перевірки з питань дотримання платниками податків - юридичними особами вимог податкового та іншого законодавства та
-9-
правильності обчислення, повноти і своєчасності нарахування та сплати до бюджетів податків, зборів. Застосовувати штрафні (фінансові) санкції у межах компетенції, за порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів і обов'язкових платежів, у тому числі під час проведення перевірок.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 172-8 КУпАП незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суть обмежень, закладених законодавцем у Закон, полягає у виключенні із діяльності осіб, які згідно із Законом є суб'єктами правопорушення, корупційної складової шляхом обов'язку не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала відома їм у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, ОСОБА_9 у порушення вимог статті 43 Закону щодо невикористання в інший спосіб інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом, шляхом перегляду інформації та документів в ІКС «Податковий блок», здійснював контроль за своєчасністю та достовірністю подачі близькими особами податкової звітності, з метою недопущення застосування до них штрафних санкцій.
Апеляційний суд вважає, що матеріалами справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог статті 43 цього Закону, усвідомлюючи заборону та відповідальність за використання в інший спосіб інформації з обмеженим доступом, використовуючи власний логін та пароль користувача ІКС «Податковий блок», у період часу з 15 год 15 хв 13.10.2023 по 11 год 13 хв 23.01.2024, шляхом перегляду інформації та документів в ІКС «Податковий блок» відносно ПП «Максимум - 2007» (код 34460955), засновником і керівником якого є його дружина ОСОБА_4 , здійснював контроль за своєчасністю подачі податкової звітності з метою недопущення застосування штрафних санкцій до близької особи, чим вчинив незаконне використання в інший спосіб у своїх інтересах інформації, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, тобто адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.
Тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_1 підтверджується протокол про адміністративне правопорушення № 275 від 25.10.2024, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення; листом директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України Томських С. від 19.02.2024 № 4304/7/99-00-14-02-07, відповідно до якого зазначено, що під час проведення періодичного перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлено непоодинокі факти вчинення дій в ІКС ДПС посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області
-10-
стосовно платників податків, які є близькими особами, перелік яких визначено Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами), разом із додатком - витягом із журналу перегляду користувачами ГУ ДПС у Закарпатській області результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по запитуваних платниках за період з 01.10.2023, згідно якого користувач ОСОБА_1 здійснював перегляд картки платника податків та реєстраційних даних в період з 13.10.2023 по 23.01.2024; листом ГУ ДПС в Закарпатській області № 3620/5/07-16-14-00-07 від 03.04.2024; актом про результати перевірки з питань, викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 19.02.2024 № 4304/7/99-00-14-02-07, в якому викладені обставини несанкціонованого, без службової необхідності, використання ОСОБА_1 отриманої в ІКС ДПС інформації для повідомлення в усній формі близькій особі - дружині, про статус поданих на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «Максимум-2007», керівником якого є ОСОБА_4 , близька особа - дружина ОСОБА_1 ; наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 95 від 27.02.2024 про проведення перевірки; наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 228 від 03.08.2022 про врегулювання потенційного конфлікту інтересів, згідно з яким усунуто головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області Рішка В. І. від вчинення дій, прийняття рішень, участі у прийнятті рішень стосовно: ПП «Максимум-2007» (код 34460955), ПВКП «Замок» (код 20468395), ПП «Аудит Хуст» (код 40456255), ТОВ «КАР'ЄР 2018 ПЛЮС» (код 41846753), вчинення дій, прийняття рішень, участі у прийнятті рішень стосовно цих підприємств покладено на заступника начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області Ігнатова В.; наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 260-о від 27.07.2022 про переведення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області; посадовою інструкцією державного службовця, затвердженою начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 26.09.2023; витягом з особової картки державного службовця, затвердженої наказом Національного агентства України з питань державної служби від 19.05.2020 № 77-20, ОСОБА_1 ; письмовим повідомленням-підтвердженням ОСОБА_1 від 17.09.2019 про ознайомлення із Правилами етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженими наказом ДПС від 02.09.2019 № 52; табелем обліку використання робочого часу ГУ ДПС у Закарпатської області за жовтень 2023 - лютий 2024 року; положенням про відділ перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, затверджене начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 18.10.2022; положенням про відділ перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, затвердженим начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 15.11.2023; наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 216 від 15.05.2020 про затвердження Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС України; порядком доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС України, затвердженим наказом ДПС України № 216 від 15.05.2020 та додатками № 1-3 до нього; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12.03.2024 та від 11.11.2024; інформацією про особу ОСОБА_1 , видану ДМС України; актовим записом про шлюб № 211 від 12.11.1998, згідно якого між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 укладено шлюб; витягом з Єдиного державного
-11-
реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані із корупцією правопорушення, згідно якого станом на 23.07.2024 за пошуком у реєстрі результатів запиту стосовно ОСОБА_1 не знайдено; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого ОСОБА_4 є керівником ПП «Максимум-2007» (код 34460955); листом Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про запрошення № 55624/106-2024 від 23.10.2024; листом Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про запрошення № 50194/106-2024 від 07.10.2024; листом ГУ ДПС у Закарпатській області № 9915/5/07-16-11-00-09 від 09.10.2024 про відсутність ОСОБА_1 на роботі; листом Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про направлення протоколу № 56451/106-2024 від 25.10.2024.
Вищенаведені докази, є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не виявлено, так як вони отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться їй у провину.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що оперуповноважений 1-го сектору Управлення стратегічних розслідувань в Закарпатській області ДСР НП України Мевша Ю. Л. була упередженою при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП адміністративного правопорушення, і що в неї були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про її зацікавленість у результатах розгляду справи, оскільки у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі не посилалася сторона захисту під час її розгляду.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що оперуповноважений 1-го сектору Управлення стратегічних розслідувань в Закарпатській області ДСР НП України Мевша Ю. Л. діяла у межах наданих їй повноважень.
Із урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не знаходять свого підтвердження та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи та наведеними вище доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не розголошував та не використовував у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома, у зв'язку з виконанням службових повноважень, а у протоколі хибно зазначено, що перегляд інформації прирівнюється до використання, апеляційний суд визнає неспроможними та непереконливими.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріалами справи достовірно підтверджено, що ОСОБА_1 входив у ІКС «Податковий блок» та переглядав інформацію відносно ПП «Максимум - 2007» на прохання дружини для перегляду статусу поданих на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, після чого повідомляв про зібрану ним інформацію дружину, а з уповноваженими особами ГУ ДПС в Закарпатській області та своїм керівником ОСОБА_8 дії в ІКС ДПС відносно близької особи не узгоджував та про процес
-12-
перегляду і здійснення операцій не повідомляв. Разом з тим, у даному випадку інтерес ОСОБА_1 зумовлений сімейними (родинними) стосунками і полягає у здійсненні контролю за своєчасністю та достовірністю подачі податкової звітності близькими особами - дружиною, а також за повнотою нарахувань та сплати податків, з метою недопущення застосування до неї штрафних санкцій.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що у протоколі чітко зазначено із посиланням на конкретні обставини, за яких ОСОБА_1 використав інформацію, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, у своїх інтересах, а саме використав таку інформацію у своїх інтересах, які полягали у недопущенні застосування штрафних санкцій до близької особи (дружини).
При цьому, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про те, що використання інформації - це використання корисних властивостей такої інформації без передачі її сторонній особі, згідно з лексичним значенням використання інформації - це задоволення інформаційних потреб, а матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 отримав інформацію з ІТС «Податковий блок» з метою задоволення інформаційної потреби, що полягала в отриманні відомостей про статус податкових накладних, для правильного відображення їх у складі податкових зобов'язань декларацій з ПДВ, та з цією метою - для задоволення інформаційних потреб сторонніх осіб - повідомив відповідну інформацію на прохання його близької особи.
Із цих підстав, не спростовують висновків суду першої інстанції та визнаються апеляційним судом безпідставними та спрямованими на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, і доводи апеляційної скарги про те, що перегляд інформації з метою задоволення власних потреб не може розглядатися як правопорушення, оскільки не відбувається порушення прав третіх осіб і не ставиться під загрозу законність або конфіденційність інформації, що підпадає під дію ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.
Тому, наведені в апеляційній скарзі доводи жодним чином не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, наявність якого повністю підтверджується матеріалами справи та встановленими у протоколі та постанові суду першої інстанції, а також апеляційним судом обставинами, зокрема про те, що ОСОБА_1 повідомляв про потенційний конфлікт інтересів та був усунутий від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі у їх прийнятті щодо ПП «Максимум - 2007», засновником і керівником якого є його дружина - ОСОБА_4 , при цьому, був повідомлений про відповідальність під час роботи з конфіденційною, службовою інформацією, а також з інформацією з обмеженим доступом, та про відповідальність за порушення вимог спеціального та антикорупційного законодавства, однак, вчинив дії, зазначені у протоколі, які фактично не мав права вчиняти, що призвело до використання ним в інший спосіб у своїх інтересах інформації, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.
При оцінці наданих стороною захисту копій судових рішень судів першої інстанції у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, апеляційний суд враховує те, що в законі України про адміністративні правопорушення не закріплено поняття прецедент, а також відсутні норми і на такі сторона захисту не вказує, які б свідчили про те, що суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційних скарг повинен брати до уваги рішення судів першої інстанції та застосовувати їх при прийнятті рішень за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд, закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, безпідставно встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки при закритті провадження у справах про
-13-
адміністративні правопорушення, у зв'язку зі спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, апеляційний суд звертає увагу на таке.
При вирішенні питання чи потрібно встановлювати вину та фактичні обставини вчиненого правопорушення при закритті провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП слід застосовувати системний аналіз положень КУпАП, зокрема зміст і мету відповідних норм.
Стаття 9 КУпАП дає визначення поняттю адміністративного правопорушення (проступку) як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Слід зауважити, що винність (у формі умислу або необережності) є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення.
Разом з цим, стаття 17 КУпАП визначає обставини, які виключають адміністративну відповідальність і визначає їх як перебування особи у стані крайньої необхідності, необхідної оборони або у стані неосудності.
Окрім того, вчинення адміністративного правопорушення не завжди тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Статтею 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Статтею 22 КУпАП передбачена можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення з обмеженням усним зауваженням на її адресу.
Стаття 24-1 КУпАП передбачає за вчинення адміністративних правопорушень застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догани або сувора догани; передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання, що не являється накладенням адміністративного стягнення.
Стаття 247 КУпАП передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, який включає в себе: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 статті 247 КУпАП відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності.
-14-
Підстави, передбачені у пунктах 5-10 статті 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.
Положеннями статті 284 КУпАП визначені види постанов по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.
При цьому, частиною 2 статті 284 КУпАП розширюється перелік підстав для закриття провадження у справі і, відповідно, передбачаються додаткові підстави, а саме при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Отже, законодавцем передбачено можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли особа не вчиняла адміністративне правопорушення або невинувата у його вчиненні, а також у випадку, коли особа винувата у вчиненні адміністративного правопорушення, але існують інші підстави для не накладення на неї адміністративного стягнення.
Як зазначено вище, такі підстави закриття провадження умовно розділяють на реабілітуючі або нереабілітуючі підстави.
Крім того, відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вчинення адміністративного правопорушення в деяких випадках тягне за собою виникнення цивільно-правових правовідносин, наприклад, пов'язаних із стягненням шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням або поновленням у правах тощо.
Не встановлення вини особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, рівно як і не встановлення відсутності вини, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим подальший розгляд цивільно-правового спору, пов'язаного з провадженням у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, законодавцем розрізняється поняття «особа, яка вчинила адміністративне правопорушення» і «особа, яка піддавалася адміністративному стягнення». Неналежне застосування цих схожих, але все ж таки різних за своєю суттю понять може призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП являється нереабілітуючою підставою закриття справи про адміністративне правопорушення, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення, або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені п. 1-4 ст. 247 КУпАП.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, у будь-якому разі, суди (судді) мають забезпечити всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтею 280 КУпАП.
Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
-15-
Закриваючи справу у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП і не встановлюючи фактичні обставини, зокрема вину особи та інші обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, суд фактично відмовляється від здійснення своєї основної функції здійснення правосуддя.
Таким чином, системний аналіз норм КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що і було зроблено судом першої інстанції за наслідками розгляду справи щодо ОСОБА_1 .
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши під час судового розгляду справи факт закінчення строків накладення адміністративного стягнення, обгрунтовано встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративне правопорушення та закрив провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд не дає оцінки висновкам суду першої інстанції про закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, оскільки цей висновок учасниками справи не оспорюється, а за змістом ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, а у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Із урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю без встановлення вини ОСОБА_1 , апеляційний суд визнає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону України про адміністративні правопорушення, а тому відхиляє їх як безпідставні та необґрунтовані.
За таких обставин, при розгляді справи суд першої інстанції дав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказами, а тому твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Матеріали справи не містять доказів про порушення старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 1-го відділу Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України майором ОСОБА_12 законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ст. 254-256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення № 275 від 25.10.2024 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії органом, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію захисту щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі без встановлення вини чи за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.
-16-
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез'ясуванні всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, не вбачається, відтак постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга захисника-адвоката Гнідець О. М. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Гнідець О. М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 20.11.2024 щодо ОСОБА_13 , - без змін.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя