Справа № 361/584/20
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8173/2025
14 травня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Ящуку Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бабішеної Марії Леонідівни на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2025 року (суддя Радзівіл А.Г.) про призначення судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Броварське міськрайонне управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
встановив:
у січні 2020 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_5 від 14 лютого 2003 року.
Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 . 14 лютого 2003 року від його імені державним нотаріусом Власенко Г.П. був посвідчений заповіт, яким він заповів все своє майно ОСОБА_4 .
Позивачка стверджувала, що підпис на заповіті не відповідає підпису її батька, який вона добре знає, тому даний заповіт не є дійсним.
Також позивачка зазначала, що її батько сильно хворів, а відповідачка часто напувала його спиртними напоями і вмовляла оформити заповіт на неї. При цьому, за свого життя ОСОБА_5 неодноразово говорив, що має намір залишити своє майно рідним дітям, тобто їй та її брату ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2024 року залучено до участі у справі як правонаступника відповідачки ОСОБА_4 її доньку ОСОБА_1 .
20 січня 2025 року ОСОБА_2 заявила клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що в матеріалах справи наявна медична документація, згідно якої у її покійного батька був ряд хронічних захворювань, внаслідок яких він не усвідомлював значення своїх дій. Крім цього, її батько за сприяння його покійної дружини ОСОБА_4 постійно зловживав спиртними напоями.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2025 Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, на вирішення якої
поставлено питання:
1) Чи міг ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення заповіту, 14 лютого 2003 року, за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій, розуміти їх значення, надавати їм належну оцінку та керувати ними?
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бабішена М.Л. просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Представник відповідачки вважає, що підстави для призначення судово-психіатричної експертизи відсутні, оскільки встановлення стану здоров'я ОСОБА_5 на момент складання заповіту не входить до предмета доказування у даній справі, а його звичайний, нормальний стан на момент підписання заповіту вже було підтверджено висновком почеркознавчої експертизи, проведеної у даній справі. Крім цього, матеріали справи не містять будь-яких доказів зловживання померлим спиртними напоями, проблем зі здоров'ям чи перебування його у стані неможливості усвідомлювати значення своїх дій під час складання заповіту, при цьому ОСОБА_5 майже до самої смерті працював лікарем-онкологом і щоденно їздив на роботу за кермом з міста Бровари до міста Києва.
Також, представник відповідачки вважає, що призначення у даній справі судово-психіатричної експертизи призведе до значного та грубого порушення розумності строків розгляду справи, яка вже шостий рік перебуває на стадії підготовчого провадження у суді першої інстанції. Подання позивачкою клопотання про призначення даної експертизи є зловживанням процесуальними правами з її боку, оскільки має на меті затягування судового процесу та позбавлення відповідачки можливості отримати спадщину.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на наявність у неї об'єктивних сумнів з приводу стану батька на момент складання спірного заповіту, оскільки він протягом багатьох років зловживав алкоголем, що вона бачила особисто та можуть підтвердити численні свідки. Більше того, у матеріалах справи наявна значна кількість медичної документації, що підтверджує наявність у її покійного батька ряду хронічних захворювань.
Броварське міськрайонне управління юстиції в Київській області, ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду апеляційної скарги (с.с.133, 134 т.2), у судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, клопотання про його перенесення не подали, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Бабішеної М.Л., яка апеляційну скаргу підтримала, пояснення позивачки ОСОБА_7 та її представника - адвоката Радіонової Л.І., які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи клопотання позивачки про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану спадкодавця ОСОБА_5 під час складання оспорюваного заповіту, суд першої інстанції виходив з того, що наявність підстав для визнання заповіту недійсним залежить від встановлення факту про те чи спадкодавець на момент його укладення усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.
Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Отже, призначення у справі судової експертизи повинно бути пов'язано, як з предметом позову, так і з його підставами.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 9 липня 2020 року у справі № 922/404/19).
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17).
Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача та з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі № 522/13894/22).
Звертаючись до суду з позовом про визнання заповіту ОСОБА_5 недійсним, позивачка посилалася на те, що підпис у оспорюваному заповіті не відповідає підпису її померлого батька, який вона добре знає.
У підтвердження своїх позовних вимог, позивачка просила призначити судову почеркознавчу експертизу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2024 року клопотання позивачки задоволено та призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої постановлено питання належності
підпису у оспорюваному заповіті померлому ОСОБА_5 (с.с.239-241 т.1).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №4427/24-32 від 2 липня 2024 року підписи від імені ОСОБА_5 , що містяться в оспорюваному заповіті, виконані ОСОБА_5 , діагностичні ознаки, які б свідчили про виконання цих підписів від імені ОСОБА_5 іншою особою або ОСОБА_5 у незвичайному стані, відсутні (с.с.2-9 т.2).
Після відновлення провадження у справі, позивачка заявила клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану спадкодавця ОСОБА_5 під час складання спірного заповіту, посилаючись на наявність у нього ряду хронічних захворювань та зловживання ним спиртними напоями.
Разом з цим, позивачкою не подавалася заява про зміну підстав позовних вимог.
При цьому, суд першої інстанції не врахував, що визнання заповіту недійсним з підстав того, що заповідач його не підписував, та з підстав, що у момент підписання заповіту заповідач не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати, є взаємовиключними, і їх одночасний розгляд не є можливим.
Враховуючи, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 не підписував спірного заповіту або зробив це у незвичайному стані, позивачка не подавала заяву про зміну підстав позову, суд першої інстанції не мав правових підстав для призначення у даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану заповідача ОСОБА_5 у момент підписання заповіту.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки ухвала суду про призначення судової експертизи у даній справі постановлена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що вона підлягає скасуванню а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабішеної Марії Леонідівни задовольнити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2025 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Броварське міськрайонне управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним направити до Броварського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення. Оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук