Справа № 357/5958/25
Провадження № 2-с/357/51/25
"20" червня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №357/5958/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення з ОСОБА_1
17.06.2025 через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій він просить скасувати судовий наказ №357/5958/25 від 23.05.2025 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про стягнення з нього заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення в розмірі 8718,56 грн. та 302 грн. 80 коп. судового збору. Заява мотивована тим, що вимоги стягувача щодо стягнення з нього заборгованості за послуги є необґрунтованими та безпідставними. Також просить стягнути з ТОВ «Білоцерківвода» на його користь понесені ним судові витрати на сплату судового збору за подання до суду заяви про скасування наказу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
Заява про скасування судового наказу з додатками та матеріали цивільної справи №357/5958/25, провадження № 2-н/357/1243/25 згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, отримані 18.06.2025 року.
Встановлено, що дана заява подана в межах строку, передбаченого ч.1 ст.170 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи №357/5958/25 та матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява про скасування наказу підлягає задоволенню, виходячи з такого.
23.05.2025 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення у розмірі 8718,56 грн. та 302 грн. 80 коп. судового збору.
Заявник ОСОБА_1 заперечує факт наявності у нього заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення. Зазначає, що нарахування заборгованості є безпідставним і не відповідає показникам встановленого у нього лічильника.
Так, згідно з п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як роз'яснено в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст.444 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині скасування судового наказу, оскільки вбачається, що між сторонами існує спір, який підлягає розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Щодо вимоги заявника про стягнення з ТОВ «Білоцерківвода» на його користь судових витрат на сплату судового збору за подання заяви, суд зазначає про таке.
Положеннями ст.141ЦПК України передбачено розподіл судових витрат між сторонами при розгляді справ позовного провадження. Натомість, положення розділу ІІ ЦПК України, який регулює розгляд справ у порядку наказного провадження, не містять у собі норми щодо розподілу витрат за подання заяви про скасування судового наказу. Крім того, ст.7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено повернення судового збору у випадку скасування судового наказу.
За вказаних обставин, враховуючи те, що подання заяви про скасування судового наказу є правом заявника у разі його незгоди з судовим наказом, приходжу до висновку, що судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу залишаються за заявником, отже в цій частині вимог заяви слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст.171 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №357/5958/25, провадження № 2-н/357/1243/25- задовольнити частково.
Судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/5958/25, провадження № 2-н/357/1243/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення в розмірі 8718,56 грн. та 302 грн. 80 коп. судового збору - скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на його користь судових витрат.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя О. А. Сомок