Справа №: 630/698/25 Провадження №: 1-кс/630/469/25
Іменем України
16 червня 2025 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
педагога ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 16 червня 2025 року по кримінальному провадженню № 12025221320000300 від 03 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , не судимого, який не має зареєстрованого місця проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
16 червня 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього ОСОБА_4 .
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказав, що в провадженні Слідчого відділу відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221320000300 від 03 червня 2025 року, в якому під час досудового розслідування такого злочину було встановлено, що 02 червня 2025 року приблизно о 03-30 год., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи навпроти будинку АДРЕСА_2 , помітили на узбіччі дороги автомобіль марки ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , 1980 року випуску, який перебуває у користуванні ОСОБА_12 та, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_13 . Маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_11 відчинив шляхом вільного доступу передні праві двері автомобіля ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , в той же час ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів, без дозволу власника, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки та, бажаючи діяти саме таким чином, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , який зі сторони водійської двері управляв кермом автомобіля, почав штовхати автомобіль ззаду, оскільки запустити двигун їм не вдалось за можливе.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 , діючи разом із ОСОБА_11 , зрушили з місця автомобіль та штовхали його вперед по дорозі, де приблизно через 150 м опинились по АДРЕСА_2 , після чого, залишивши авто за даною адресою, з місця скоєння злочину зникли у невідомому напрямку, чим спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_12 , яка згідно до висновку експерта № 8222 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи ННЦ «ІСЕ ім. М.С. Бокаріуса» від 09 червня 2025 року становить 35712,45 грн.
Органом досудового розслідування 13 червня 2025 року повідомлено неповнолітньому ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
В обґрунтування клопотання слідчий посилалася на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, що виражається в тому, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, що з огляду на відсутність міцних соціальних зв'язків та відсутність зареєстрованого місця проживання може спонукати його до переховування від органу досудового розслідування та суду; з огляду на характер та обставини вчиненого злочину підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків, аби змусити їх дати необхідні для нього показання; та підозрюваний, знаходячись на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки не навчається та не працює, не ночує вдома, та його мати немає на нього ніякого впливу.
Тому для запобігання таким ризикам, на переконання слідчого, до підозрюваного слід застосувати лише такий запобіжний захід як тримання під вартою, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , яка включена в групу процесуальних керівників у кримінальному провадженні, подане слідчим клопотання підтримала та просила його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, оскільки слідчим та прокурором у засіданні не доведено належними доказами існування ризиків, про які зазначено у клопотанні, та ним не встановлені умови проживання підозрюваного ОСОБА_4 та його сім'ї. Тому захисник просив врахувати ті обставини, що неповнолітній проживає зі своєю матір'ю в належному їй житловому будинку, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Законний представник підозрюваного ОСОБА_5 підтримала виступ захисника ОСОБА_6 та просила застосувати до її сина запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_5 пояснила, що восени 2024 року завершила оформлення документів на право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який отримала у спадок від матері, і що вона буде контролювати поведінку свого сина, який проживає з нею в цьому будинку. Також ОСОБА_5 пояснила, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України вона з сином і молодшою донькою переїхала в Черкаську область, де проживали в с. Роги Маньківського району, де її донька могла відвідувати школу. Її син ОСОБА_4 також відвідував навчання в школі та вчився в одному класі разом зі своїм приятелем Глібом Спартесним. Напевно її син піддався впливу Гліба, бо постійно проводив з ним вільний час та навіть на тривалий час виїжджав до м. Львів, коли там проживав ОСОБА_14 . На поїздку до м. Львів її сину ОСОБА_14 перерахував гроші. За місцем фактичного проживання в Черкаській область вона, ОСОБА_5 , не змогла зареєструвати свого сина, тому він й досі не має зареєстрованого місця проживання. Але чому з осені 2024 року, відколи оформила право власності на житловий будинок, вона не вчинила дій по реєстрації місця проживання свого сина, ОСОБА_5 пояснити слідчому судді не змогла.
Також у своїх поясненнях ОСОБА_5 повідомила, що самостійно зверталась до підрозділу ювенальної превенції одного з відділів Національної поліції для того, аби її сина поставили на облік, бо вона не могла впливати на його поведінку, він її не слухав, та тікає з дому. Для його пошуку вона змушена звертатися до поліції, та коли сина знаходять і доставляють додому, на неї складаються протоколи про невиконання батьківських обов'язків. Чоловік, який є батьком її сина, участі в його житті і вихованні не приймає, і вона взагалі не знає, де зараз перебуває батько її сина.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав промову захисника та пояснив, що свою провину у вчиненому визнає повністю та жодним чином не виправдовує свою поведінку. Автомобіль він зі своїм приятелем вирішили завести, аби зігрітися, бо замерзли вночі, та покататися на ньому, розраховуючи невдовзі повернути його на місце. Він не має наміру переховуватися від слідчого, натомість твердо вирішив одразу поступити на навчання до якого-небудь коледжу, а потім піти працювати, щоб довести усім, що він може стати нормальною людиною і достойним членом суспільства.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані слідчим на обґрунтування клопотання докази, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні Слідчого відділу відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221320000300 від 03 червня 2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до короткого викладу обставин, зазначених у витязі з ЄРДР від 16 червня 2025 року, вказано, що 03 червня 2025 року до відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що в період часу з 01 червня 2025 року по 02 червня 2025 року, приблизно 09-00 год., за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вул. Надії, навпроти будинку № 1, невідомі особи, за попередньою змовою, незаконно заволоділи транспортним засобом Ваз 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , білого кольору, чим спричинили матеріальну шкоду гр. ОСОБА_12 .
Органом досудового розслідування є відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області. У витязі з ЄРДР вказане прізвище слідчого ОСОБА_8 , як особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, а також вказані прізвища прокурорів, уповноважених на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, серед яких є прокурори ОСОБА_10 і ОСОБА_3 .
Отже клопотання подано уповноваженим слідчим за погодженням з уповноваженим прокурором.
13 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025221320000300 неповнолітньому ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, - незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження № 12025221320000300, а саме:
• електронним рапортом Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 03 червня 2025 року про надходження зі служби «102» виклику від ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про заволодіння транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , який він залишив 01 червня 2025 року поблизу подвір'я на АДРЕСА_2 , і що на автомобілі з правого боку є наліпка «88» білого кольору;
• протоколом від 03 червня 2025 року про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_12 повідомив, що в період часу з 12-00 год. 01 червня 2025 року і до 09-00 год. 02 червня 2025 року невідомі особи незаконно заволоділи транспортним засобом ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , який був припаркований поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;
• протоколом допиту від 03 червня 2025 року потерпілого ОСОБА_12 , який пояснив слідчому, що 27 травня 2025 року він через оголошення на сайті «ОЛХ» придбав автомобіль ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , за який заплатив продавцю 1000 доларів США, і почав ним користуватися. Вдень 01 червня 2025 року він залишив свій автомобіль на узбіччі дороги, навпроти будинку № 1 по вул. Надії в с. Пісочин, а вже вранці 02 червня 2025 року місце, на якому він залишив свій автомобіль, було порожнім;
• протоколом допиту від 04 червня 2025 року свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що проживає в с. Коротич Харківського району Харківської області і мав у своєму володінні і користуванні автомобіль ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , білого кольору, який придбав через оголошення на сайті «ОЛХ» в квітні 2025 року, але який вирішив продати, для чого розмістив оголошення на сайті «ОЛХ». 27 травня 2025 року до нього приїхав чоловік на ім'я ОСОБА_16 і купив цей автомобіль за 1000 доларів США;
• протоколом огляду місця події від 03 червня 2025 року, проведеного за участі ОСОБА_12 , під час якого слідчим була оглянута ділянка місцевості навпроти будинку № 1 по вул. Надії в с. Пісочин Харківського району Харківської області, на якій потерпілий ОСОБА_12 залишив свій автомобіль ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , та якій на час огляду відсутній серед інших автомобілів;
• протоколом огляду місця події від 03 червня 2025 року, проведеного за участі ОСОБА_12 , під час якого слідчим була оглянута ділянка місцевості навпроти будинку № 5 по вул. Надії в с. Пісочин Харківського району Харківської області, на якій виявлено автомобіль ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 ;
• висновком експерта № 8222 від 09 червня 2025 року, складеного за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, яким визначена ринкова вартість автомобіль ВАЗ 21011, реєстрацій номер НОМЕР_2 , в розмірі 35712,45 грн.
• протоколом огляду від 10 червня 2025 року відеозапису з камер спостереження, які встановлені на вул. Надії в с. Пісочин Харківського району Харківської області, на якому зафіксовано, що 02 червня 2025 року о 03-34 год. двоє чоловіків штовхають автомобіль білого кольору, схожий на автомобіль марки ВАЗ 21011, на задньому правому пасажирському склі якого наліпка у виді двох цифр «88», у той спосіб, що один з чоловіків штовхає автомобіль ззаду, а інший чоловік тримається за відчинені передні двері водія і за кермо, одночасно керуючи автомобілем. Потім чоловіки зупиняють автомобіль і відкривають передній капот та простягають руки до вузлів і агрегатів двигуна.
Отже, неповнолітній ОСОБА_4 , який не має судимостей, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива судового розгляду обвинувачення, яке може бути пред'явлено ОСОБА_11 після завершення досудового розслідування, а лише надається аналіз обґрунтованості повідомленої підозри, суспільної небезпеки злочинного діяння, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_11 .
Згідно з ст. 492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні питання про доцільність застосування до неповнолітнього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків в місці його проживання та відсутність у нього зареєстрованого місця проживання.
Так, під час допиту 12 червня 2025 року в якості свідка ОСОБА_5 , мати підозрюваного, пояснила, що під час проживання в с. Роги Маньківського району Черкаської області її син Олексій часто пропускав навчальні заняття в місцевій школі, через що адміністрації навчального закладу не хотіло видавати її сину атестат про повну середню освіту; і в останні роки вона не має на свого сина впливу - син не слухається її, може піти з дому на кілька місяців.
З представленої слідчим копії свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти і додатку до цього свідоцтва, виданих Рогівським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Маньківської селищної ради Черкаської області на ім'я ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_4 здобув у 2025 року загальну середню освіту з досить низьким результатом, середній бал 4,4. Це може свідчити про байдуже ставлення ОСОБА_4 до саморозвитку і власного майбутнього, не сприйняття правил співжиття у суспільстві та поведінки у громадських місцях.
Зважаючи на вік підозрюваного, який дає йому має право на виїзд за межі України в умовах воєнного стану, можливість перетину державного кордону не виключена з огляду на те, що ОСОБА_4 , як про це пояснила його матір, може без вагань піти з дому та поїхати на значний період часу в інше місто на території України.
Також слідчий суддя бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Саме від моменту повідомлення про підозру особа притягується до кримінальної відповідальності і отримує інформацію про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, та його правову кваліфікацію. В свою чергу це дає можливість підозрюваному спрогнозувати негативні для себе наслідки у вигляді певного покарання, яке може бути йому в майбутньому призначене, та його розмір. Від так тяжкість покарання, яке може загрожувати особі, підсилює ризик її втечі і переховування від органу досудового розслідування та суду.
Отже, наявність у підозрюваного місця проживання та наявність у нього родини не можна вважати ознакою існування міцних соціальних зв'язків, оскільки проживання ОСОБА_4 в родині за тих взаємовідносин, які з'ясовані під час судового розгляду, не є тим чинником, який здатний запобігти самостійним спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування або суду, тим більше що він реально оцінює можливість призначення йому реальної міри покарання.
Наведене вище в сукупності може вказувати на наявність досить вагомого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування підозрюваного від слідчого і суду, що може перешкодити завершенню досудового розслідування у найкоротші строки.
З огляду на те, що підозра у вчиненні неповнолітнім ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтовується, серед іншого, показаннями потерпілого ОСОБА_12 і свідка ОСОБА_15 , які не були очевидцями події кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає не підтвердженим існування ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на вказаних учасників кримінального провадження. В клопотанні слідчий вказала, що підозрюваний обізнаний про адреси місця проживання свідка і потерпілого. Але з матеріалів клопотання випливає, що підозрюваний ОСОБА_4 міг дізнатися про свідків обвинувачення лише після отримання від слідчого копій протоколів допитів свідка і потерпілого разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно це вказує на безпідставність доводів слідчого. Отже ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі відсутній.
Обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , не виключають можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень без усвідомлення наслідків такої поведінки. До того ж, поведінка ОСОБА_4 вказує на неприйняття ним правил співжиття в сім'ї та в суспільстві на принципі взаємної поваги, бо він бажає бути самостійним та обирати власне місце проживання, поза контролем матері. У такому разі забезпечення власних потреб вимагатиме від нього фінансових витрат, і такі витрати певною мірою, зі слів матері підозрюваного, залежати від ОСОБА_11 . За відсутності сторонньої фінансової допомоги може спонукати ОСОБА_4 до вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Від так існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається слідчий у своєму клопотанні.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вважає підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В той же час, з представлений слідчим судових рішень (постанова судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2023 року, справа № 953/7368/23; постанова судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2023 року, справа № 644/5109/23; постанова судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 березня 2024 року, справа № 644/1045/24; постанова судді Маньківського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2025 року, справа № 701/953/24), винесених у справах про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 і 3 ст. 184 КУпАП, вбачається, що дії ОСОБА_5 неодноразово були кваліфіковані як невиконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_4 . В цих рішеннях вказано, що неповнолітній ОСОБА_4 неодноразово самовільно покидав місце проживання та вчинив дрібне викрадення чужого майна, і що мати не приймає ніяких заходів по вихованню дитини.
Оцінюючи зміст наведених судових рішень, слідчий суддя дійшов переконання, що мати підозрюваного ОСОБА_5 не здатна буде контролювати поведінку підозрюваного ОСОБА_4 уразі застосування до нього домашнього арешту, не зважаючи на те, що вона є одноособовим власником житлового будинку, в якому наразі проживає її син.
Враховуючи відсутність у підозрюваного зареєстрованого місця проживання та зневажливе ставлення з його боку до своєї матері та несприйняття її авторитету, застосування до підозрюваного на даний час більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам.
Метою тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 poкy, п.32.SeriesA,№ 182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55. Series А, №300-А).
При вирішенні питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно звернути увагу, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя також бере до уваги, що інтереси суспільства, яке піддається негативному впливу від позбавлення майна чи майнових прав, значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу підозрюваного ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням викладених вище обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за можливе визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 60560 грн. (3028,00х20 = 60560).
Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 194, 615 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 12025221320000300 від 03 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» на період досудового розслідування, але не більше 60 (шістдесяти) днів, тобто до 13 серпня 2025 року включно.
Встановити для ОСОБА_4 заставу в розмірі 60560,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/698/25 від 16 червня 2025 року ( ОСОБА_4 ), Люботинський міський суд Харківської області).
В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави вважати підозрюваного таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- з'являтися на виклик до органу досудового розслідування, прокурора або суду, а вразі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатись із м. Харків без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та іншими учасниками кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним у цей же строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_1