іменем України
(заочне)
Справа № 621/27/24
Провадження № 2/621/61/25
20 червня 2025 року м. Зміїв Харківська область
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - суддя В. Філіп'єва,
за участю секретаря судового засідання - А.Девятерикова
учасники справи:
позивач - АТ "Перший український міжнародний банк",
представник позивача Г.Киричук (не з'явилася),
відповідач - ОСОБА_1 (не з'явилася),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_2 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1002051971201 від 21.12.2021 року в розмірі 102600,84 гривень, станом на 29.10.2023 року, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_2 21.12.2021 року був укладений кредитний договір №1002051971201 (надалі - кредитний договір), за умовами якого відповідач отримала в кредит грошові кошти в сумі 70200,00 гривень. Відповідач не виконує свої кредити зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.10.2023 року складає 102600,84 гривень, з яких: 66299,11 гривень - заборгованість за кредитом; 7,77 гривень - заборгованість за процентами; 36291,96 гривень - заборгованість за комісією. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, однак до теперішнього часу заборгованість не погашена, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати зі сплати судового збору (а.с. 1-2).
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с. 25-26).
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
В судове засідання представник позивача Г.Киричук не з'явилася, разом з позовною заявою подала клопотання, в якому просила судовий розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених вище, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлялася про час та місце судового розгляду, повторно в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подавала.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.06.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі ч.4 статті 223, ч.1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, вивчивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:
21.12.2021 року ОСОБА_2 особисто підписала Заяву № 1002051971201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою просила надати їй споживчій кредит в сумі 70200,00 (сімдесят тисяч двісті) гривень, строком на 36 місяців, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 % та процентною ставкою 0,010% річних. Схема повернення кредиту - ануїтентні платежі.
Заява містить графік платежів, розмір щомісячного платежу - 4049,28, та інші умови, обумовлені сторонами. (а.с.2-3)
Додатком до Заяви є Паспорт споживчого кредиту , підписаний особисто відповідачем, та Публічна пропозиція АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.4 - 12)
31.10.2023 року позивачем АТ "ПУМБ" на адресу відповідача направлено письмову вимогу про дострокове погашення кредиту в розмірі 102600,84 гривень. (а.с. 13-15).
Як вбачається з розрахунку заборгованості та Виписки з особового рахунку відповідача ОСОБА_3 за період з 21.12.2021 по 29.10.2023 року, відповідач ОСОБА_1 вносила платежі 21.01.2022 та 21.02.2022 року. після чого припинила виконувати взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка складається з:
- 66299,11 гривень - заборгованість за кредитом;
- 9,77 гривень - заборгованість по процентам;
- 36291,96 гривень - заборгованість по комісії (а.с. 16-18).
Зазначений розрахунок містить відомості про порядок нарахування заборгованості, дати та суми погашення відсотків, кредиту, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.
Відповідачем доказів погашення заборгованості за кредитом чи заперечень проти правильності розрахунку до матеріалів справи не надано.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, надані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одним з видів зобов'язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.
Так, за змістом положень статей 626-628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до положень §2 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч.1, ч.3 статті 1054 Цивільного кодексу України)
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно частин 1,2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
В судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджується, що між сторонами по справі виникли договірні зобов'язання стосовно надання/отримання банківських кредитних послуг, за якими відповідач приєднався до публічного договору, запропонованого позивачем, шляхом підписання Заяви - приєднання до Умов і Правил (Кредитного договору) та Паспорту споживчого кредиту, яким обумовлені всі істотні умови Договору - розмір кредиту, строк дії договору, порядок погашення, розмір процентів та штрафних санкцій в разі порушення умов. Позивач (Банк) виконав взяті на себе зобов'язання; відкрив позичальнику банківський рахунок та здійснив кредитування карткового рахунку відповідача.
Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання виконував не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, що свідчить про порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з боржника суми заборгованості.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Враховуючи викладене, позовна заява АТ "Перший Український Міжнародний Банк" про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі ч.1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 274-279, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354- 355 ЦПК, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором№1002051971201 від 21.12.2021 року у розмірі 102600,84 (сто дві тисячі шістсот гривень 84 коп) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено та підписано 20.06.2025 року.
Суддя В. Філіп'єва