Справа № 638/9062/25
Провадження № 1-в/638/583/25
17 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника колонії ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_6 про приведення вироку Конотопського міського суду Сумської області від 10.01.2024 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, -
встановив:
Начальник ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова із клопотанням, в якому просить звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначеного вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 січня 2024 року за епізодом, який мав місце 06.09.2023 року.
В обґрунтування клопотання зазначає, що в державній установі відбуває покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 10.01.2024 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі.
Відповідно до мотивувальної частини вироку ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України за епізодом від 06.09.2023 року на суму 2014 гривень.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ) особа підлягає адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які станом на 01.01.2023 року становлять 2684 гривні.
Представник установи виконання покарання в судовому засіданні підтримав клопотання.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Засуджений в судовому засіданні клопотання підтримав.
Вивчивши матеріали клопотання та надані документи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 13 ч.1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.539 КПК України орган або установа виконання покарань має право на звернення до суду із питаннями, які виникають під час виконання вироку, у випадках встановлених законом, зокрема подання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Вироком Конотопського міського суду Сумської області від 10.01.2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до статті 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч.1 ст.51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст.51 КУпАП.
Згідно формулювання обвинувачення за вироком Конотопського міського суду Сумської області від 10.01.2024 року, визнаного судом доведеним, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке мало місце 06.09.2023 року на суму 2014 гривень.
Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2023 року становить 2 684 гривні, що перевищує вартість майна, викраденого в результаті вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України за епізодом, який мав місце 06.09.2023 року.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, до набрання вказаним Законом чинності.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягають негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання установи виконання покарання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.372, 354, 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_6 - задовольнити.
Привести вирок Конотопського міського суду Сумської області від 10.01.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, а саме виключити з вироку суду обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за епізодом, який мав місце 06.09.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів із дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 19.06.2025 року о 15:30 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1