Справа № 214/4010/25
1-кс/214/454/25
20 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750000543 від 27.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, -
08 травня 2025 ркоу до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у розпорядженні компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Вимоги клопотання слідчий мотивував тим, у провадженні СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025041750000543 від 27.04.2025, за ознаками кримін ального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 21.04.2025 до 25.04.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перераховував особисті грошові кошти декількома транзакціями в загальній сумі 167 000,00 грн. на рахунки невідомих осіб, за купівлю та доставку з Польщі автомобільного причепа, по попередній усній домовленості з особою на ім'я ОСОБА_6 . На визначену дату, а саме: 25.04.2025, потерпілий причеп не отримав, на зв'язок із ним ніхто не виходить.
03.05.2025 було допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив наступне, що на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_3 » приблизно 15.04.2025 він знайшов виставлене об'явлення про продаж причепа, та одразу написав продавцю в « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Після чого продавець йому написав у месенджер «WhatsApp», з номеру телефону НОМЕР_1 , на номер телефону який він залишив в повідомлені про свою зацікавленість об'явою на платформі « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». На месенджер «WhatsApp» продавець ОСОБА_5 відправив зображення причепу та написав стосовно нього характеристики та його ціну. Після чого він йому зателефонував по месенджеру «WhatsApp» та повідомив, що в нього є ще один причеп який коштує дешевше та є меншим за розміром, на що потерпілий попросив його скинути зображення, та характеристики до нього. Продавець також зателефонував потерпілому та повідомив, що також є і інші варіанти причепів. Через три дні, а саме: 18.04.2025 продавець почав телефонувати потерпілому три рази, але ОСОБА_5 не міг відповісти на телефонний дзвінок, так як був занятий іншими справами. Та після невдалих спроб додзвонитися до потерпілого, продавець надіслав запитання, чи не обрав ОСОБА_5 якийсь причеп. Коли ОСОБА_5 вирішив всі свої питання та у нього з'явилась вільна година, він зателефонував продавцеві та вони почали розмовляти стосовно купівлі, а також, ОСОБА_5 повідомив варіант причепу, який йому сподобався та наголосив про готовність його придбати. Крім того, під час їхньої розмови, продавець попросив ОСОБА_5 надіслати свої документи для оформлення довіреності, потерпілий погодився на це, але за умови, якщо і продавець у відповідь надішле свої документи. Дану дію виконали обопільно.
Далі він йому надіслав реквізити банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з номером картки НОМЕР_2 та із зазначенням суми, яку потрібно перевести, а саме: 20 000,00 грн., а також попросив одразу відправити квитанцію про виконану транзакцію. ОСОБА_5 після даного повідомлення одразу зателефонував продавцеві, щоб він йому відправив інформацію стосовно його фірми. Продавець надіслав два зображення, на яких зазначена інформація про ПП « ОСОБА_7 », яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , дата заснування 14.05.2021, директор ОСОБА_8 , код ЄРДПОУ НОМЕР_3 . 21.04.2025 о 21.24 год. ОСОБА_5 виконав платіж на вищезазначену картку, на суму 20 000 грн, та одразу відправив квитанцію в чат, на що він підтвердив переказ коштів.
22.04.2025 продавець зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що потрібно ще переказати грошові кошти у розмірі 28 400,00 грн. на вищезазначену картку, для оплати послуг у Польщі, на що ОСОБА_5 погодився, перевів кошти та надіслав квитанцію про переказ. Продавець підтвердив про отримання ним коштів, та скинув відеозапис, де він наче перебуває на кордоні Польщі та України й повідомив про це потерпілого в телефонній розмові.
23.04.2025 ОСОБА_5 надіслали зображення документу «Замовлення на перевезення» на суму 14 300,00 грн., та після його отримання потерпілим, продавець повідомив йому, що потрібно оплатити перевезення причепу. ОСОБА_5 запитав у продавця, яка фірма буде виконувати дане перевезення, на що він надіслав потерпілому посилання на веб-сторінку за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та на даному сайті залишив свої контактні дані, щоб з ним могли зв'язалися. Крім того, ОСОБА_5 відправили номер IBAN рахунку, на котрий потрібно здійснити переказ коштів за доставку причепа, а саме: Авангард НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_9 . Дану дію потерпілий виконав та відправив квитанцію вищезазначеному чоловіку, з яким він вів бесіду. Потерпілому зателефонував чоловік з номеру телефону НОМЕР_5 та повідомив, що він займається перевезенням транспорту по Україні, та що на ОСОБА_5 оформлено замовлення про доставку причепа, назвав повну інформацію стосовно цього причепа, та повідомив, що наявна оплата з його сторони. В кінці розмови потерпілому повідомили, що замовлення буде виконане 25.04.2025. В той же день, перевізник повідомив ОСОБА_5 , що потрібно ще переказати кошти для розмитнення даного причепу, а саме: 950 доларів США, станом на 25.04.2025 це складало 39 667,00 грн. Крім того, перевізник наполягав на терміновості переказу коштів, так як він вже знаходився на митниці. Переказ здійснювався потерпілим на той же самий вищезазначений IBAN рахунок, а саме, було декілька переказів в таких розмірах: 5 000,00 грн., 34 670,00 грн., за які ОСОБА_5 надіслав перевізнику квитанції, та отримав підтвердження про переказ коштів. Однак, перевізник почав вимагати ще кошти на страховку та сертифікат, посилаючись на вимоги брокера, а саме: 28 400,00 грн., і також зазначив, що це потрібно зробити терміново. Потерпілий повідомив перевізника, що дану оплату не зможе одразу виконати, та йому потрібен деякий час. Також ОСОБА_5 запитав перевізника, чого не повідомили його раніше про додаткові витрати, на що перевізник йому відповів, що про це знають всі, та не вважає за потрібне про таке повідомляти. ОСОБА_5 намагався додзвонитися до перевізника, щоб з'ясувати всі обставини, але перевізник не відповідав та написав, що не може відповісти через занятість з брокером у вирішенні питання щодо розмитнення причепу. ОСОБА_5 повідомив перевізника про спробу перевести кошти в розмірі 14 500,00 грн., але цю операцію виконати було неможливо через обмеження банку на переказ грошових коштів, але перевізник і надалі наполягав про терміновість цього переказу, надіслав йому номер картки № НОМЕР_6 належній людина на прізвище ОСОБА_10 , та попросив переказати 19 000,00 грн. Даний платіж ОСОБА_5 виконав, та відправив перевізнику квитанцію, на що у відповідь перевізник надіслав підтвердження про надходження коштів.
24.04.2025 потерпілий виконав ще один платіж за вимогою перевізника, після оновлення ліміту на картці, а саме: у розмірі 9 300,00 грн. на вищезазначену картку. Після отримання коштів, почався тиск, що нібито потерпілого не пропускає база МВС, та не вдається можливим оформити на ОСОБА_5 документ. Перевізник запропонував рішення, як можна виконати дану операцію, а саме: внести залог за причеп у розмірі 36 500,00 грн. Також потерпілого повідомили, що ця сума буде повернута йому після перетину кордону. Потерпілий повідомив, що таких коштів в у нього немає, та він не зможе виконати даний платіж.
25.04.2025 після довгих суперечок та маніпуляцій зі сторони перевізника, ОСОБА_5 все ж таки погодився виконати останній платіж в розмірі 36 500,00 грн. на IBAN за № НОМЕР_7 , отримувач якого є ОСОБА_11 . Після отримання перевізником коштів, потерпілому перестали відповідати на дзвінки, та ніяких повідомлень ОСОБА_5 більше не отримував.
Також 25.04.2025 ОСОБА_5 відправив через застосунок «Viber» на номер телефону НОМЕР_8 , який підписаний як « ОСОБА_12 », квитанцію про сплату, яку потерпілий зазначав вище, та йому відповіли, що причеп в наявності, все добре, та тільки залишалось виконати оплату, яку він і виконав. Після відправленої квитанції про сплату, більше ОСОБА_5 ніяких повідомлень не отримував. На думку потерпілого, дані люди які брали участь в цій ситуації даною темою володіють, вони впевнено брехали, через що він їм повірив.
У зв'язку з вищевикладеним, з метою встановлення особи, яка скоїла дане кримінальне правопорушення та розкриття даного злочину, під час досудового розслідування виникла необхідність у здійсненні тимчасового доступу до речей та документів, інформації, яка перебуває у розпорядженні компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 , а саме: до інформації про рух грошових коштів по банківській картці № НОМЕР_6 , за допомогою електронної платіжної системи (із зазначенням, місця їх зняття, чи кінцевого контрагента); всю відому інформацію, яка може бути використана в ході доказування, (місцезнаходження винної особи, паспортні дані, електронні пошти, номери мобільних телефонів, IMEI, IP-входу, тощо), за період часу з 21.04.2025 до 07.05.2025.
Даний захід необхідно провести для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння, а також з метою встановлення осіб, які його вчинили.
Крім того, слідчий просить надати тимчасовий доступ до вищезазначених документів йому та групі слідчих в даному кримінальному провадженні, а саме: старшим слідчим СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; слідчим СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .
В судове засідання слідчий не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник особи, у володінні якого знаходяться речі та документи, доступ до яких слідчий просить надати, в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином.
Враховуючи наявність достатніх відомостей доведених слідчим, та характер інформації, яка міститься в документах, що становить банківську таємницю, слідчий суддя вважає необхідним розглянути клопотання без участі слідчого та представника компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 , у володінні якого вони знаходяться. Вказані обставини не перешкоджають судовому розгляду.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, включаючи витяг з ЄРДР за №12025041750000543 від 27.04.2025, в рамках якого подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, доходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання, виходячи з такого.
Клопотання про тимчасовий доступ до документів відповідає вимогам ст.160 КПК України.
З метою встановлення особи, причетної до скоєння кримінального правопорушення, відшукання доказів протиправної діяльності винних осіб до протиправних заволодіння коштами потерпілого, виникла необхідність у тимчасовому доступі до вищезазначених в клопотанні слідчого документів, які містять охоронювану законом банківську таємницю.
Встановлено, що вказані речі та документи знаходяться у володінні компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч.5 ст.163 КПК України, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківська таємниця - це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Слідчим в клопотанні доведено, що самі по собі речі та документи, доступ до яких він просить надати, а також, у сукупності з іншими доказами кримінального провадження, матимуть суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Хоча, відповідно до змісту п.5 ч.1 ст.162 КПК України, вказані в клопотанні речі та документи містять охоронювану законом банківську таємницю, однак слідчим доведено можливість використання в якості доказів відомостей, що містяться в цих речах та документах, доступ до яких він просить надати, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей та документів, що відповідає вимогам ч.6 ст.163 КПК України.
Крім того, слідчий суддя враховує вимоги, визначені у ст.ст.159, 162 КПК України, якими передбачено отримання слідчим (прокурором) інформації про місце зняття грошових коштів, що відбулося в минулому (постфактум).
Водночас, суд наголошує, що в кримінальному процесі превалює саме імперативний метод правового регулювання, який зокрема передбачає, що норми права несуть для підпорядкованих суб'єктів безальтернативний, наказовий характер, який виключає можливість права вибору.
Крім того, не можна залишити поза увагою положення ч.2 ст.163 КПК України, відповідно до яких, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться. А також положення ч.1 ст.166 КПК України, які передбачають можливість постановлення ухвали про дозвіл на проведення обшуку (термінової, раптової та неочікуваної слідчої (розшукової) дії), як наслідок невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів.
Таким чином, використане у ч.1 ст.165 КПК України словосполучення «зобов'язана надати» безальтернативно покладає на особу, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, обов'язок негайно (невідкладно) надати особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів. В іншому випадку, дії володільця речей або документів можна кваліфікувати як невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів, що є прямою підставою для проведення обшуку.
Вказані обставини приводять слідчого суддю до переконання про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого з наданням йому та групі слідчих в даному кримінальному провадженні доступу до заявлених ним речей і документів, які перебувають у розпорядженні компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю зняття їх копій на електронному та паперовому носіях та вилученні цих копій, за період часу з 21.04.2025 до 07.05.2025.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Керуючись ст.ст.132, 159, 160, 162-166 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750000543 від 27.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів - задовольнити частково.
Надати слідчому СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 та групі слідчих в даному кримінальному провадженні, а саме: старшим слідчим СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; слідчим СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , тимчасовий доступ до документів, які перебувають у розпорядженні компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю зняття їх копій на електронному та паперовому носіях та вилученні цих копій, а саме: до інформації про рух грошових коштів по банківській картці № НОМЕР_6 , за допомогою електронної платіжної системи (із зазначенням, місця їх зняття, чи кінцевого контрагента); всю відому інформацію, яка може бути використана в ході доказування, (місцезнаходження винної особи, паспортні дані, електронні пошти, номери мобільних телефонів, IMEI, IP-входу, тощо), за період часу з 21.04.2025 до 07.05.2025.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз'яснити представникам компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якому надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положенням КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Встановити строк дії ухвали два місяці з дня постановлення ухвали.
Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Разом з тим можливість оскаржити ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів передбачено положеннями п.10 ч.1 ст.309 КПК, відповідно до якої, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, якими дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.
Слідчий суддя ОСОБА_1