09 червня 2025 року
м. Київ
справа № 639/2479/21
провадження № 51 -993 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року,
встановив:
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 травня 2021 року, залишеною без зміни ухвалою Сумського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року, відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до вимог ст. 72 КК України.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаної ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню
в касаційному порядку.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено,
що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку
та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та наявних матеріалів, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 травня 2021 рокувідмовлено ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до вимог ст. 72 КК України і таке клопотання розглянуто в порядку виконання вироку суду відповідно до статей 537, 539 КПК України.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 травня 2021 року- без зміни.
Порушене у касаційній скарзі питання, стосується оскарження судового рішення, постановленого в порядку статей 537, 539 КПК України.
Щодо вказаного питання Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 18 березня 2019 року
у справі № 756/9514/15-к (провадження № 51-115 кмо 17), зазначивши,
що за змістом ст. 129 ч. 3 п. 8 Конституції України, ст. 424 ч. 2, ст. 539 ч. 6 КПК України ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню у касаційному порядку
не підлягають.
Оскаржувана засудженим ухвала апеляційного суду від 23 квітня 2025 року постановлена за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції
про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, а тому з врахуванням вимог ст. 424 ч. 2 КПК України та зазначеного вище висновку вона не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, у зв'язку із чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі ст. 428 ч. 2 п. 1
КПК України, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Сумського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3