10 червня 2025 року
м. Київ
справа № 303/7290/24
провадження № 51-1146 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 травня 2025 року,
встановив:
Як убачається із касаційної скарги та копій судових рішень,ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора щодо неналежного розгляду її скарги від 21 квітня 2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_4 оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22 травня 2025 року (провадження № 11-сс/4806/322/25) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду як незаконну. При цьому посилається на те, що вказана ухвала порушує її право на доступ до правосуддя та ст. 129 Конституції України. Водночас зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив їй у оскарженні вказаної ухвали слідчого судді, оскільки її скарга стосувалася нездійснення прокурором процесуальних дій, а саме, невиконання судового рішення, що підпадає під дію ч. 1 ст. 303 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши копії судових рішень, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Згідно ч. 3 статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 309 КПК України містять перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді і цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Водночас ч. 3 ст. 309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Як слідує із копій судових рішень, ОСОБА_4 у поданій апеляційній скарзі просила скасувати ухвалу слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні її скаргина бездіяльність прокурора щодо неналежного розгляду її скарги від 21 квітня 2025 року.
При цьому, згідно з положеннями ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Суддя апеляційного суду, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року, яка розглянута слідчим суддею в порядку ст. 306 КПК України з постановленням ухвали по суті скарги за результатами її розгляду, застосував положення ст. 309 КПК України, яка містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, з огляду на позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора щодо неналежного розгляду її скарги від 21 квітня 2025 року апеляційному оскарженню не підлягає.
Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не містять вказівки на порушення судом апеляційної інстанції норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення.
Враховуючи вищенаведене, твердження ОСОБА_4 щодо істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, а саме, безпідставної відмови у відкритті провадження за її апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу слідчого судді, не заслуговують на увагу.
Таким чином, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року, діяв відповідно до вимог закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення її скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 травня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3