09 червня 2025 року
м. Київ
справа № 729/275/24
провадження № 51 - 2138 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
Вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2024 року ОСОБА_5 засуджено за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_5 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим покаранням, призначеним вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20 червня 2024 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання та встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки з покладанням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року вирок місцевого суду змінено в частині призначеного покарання. ОСОБА_5 призначено покарання за ст. 309 ч. 1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_5 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим покаранням, призначеним вироком Бобровицьким районним судом Чернігівської області від 20 червня 2024 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання та встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки з покладанням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Так, прокурор у своїй скарзі, хоч і зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 413 цього Кодексу з врахуванням конкретних обставин справи.
Також у поданій скарзі прокурор не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 без руху.
Встановити прокурору ОСОБА_6 п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3