17 червня 2025 року
м. Київ
справа № 681/1437/24
провадження № 51-2256ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 ,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Касаційного кримінального суду з касаційною скаргою.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з пунктами 3, 4 і 5 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначаються судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Однак скарга засудженого не відповідає зазначеним вимогам кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК в касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або про відмову в застосуванні заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду у апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вироку Полонського районного суду Хмельницької області від 27 березня 2025 року, та, як можливо зрозуміти зі змісту скарги, вказуючи про перегляд цього рішення судом апеляційної інстанції, не зазначає дату його ухвалення та найменування цього суду, що унеможливлює вирішення питання про те, чи можуть судові рішення, з якими не погоджується засуджений бути оскаржені в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 424 КПК, чи дотримано скаржником передбачені ст. 426 КПК строки касаційного оскарження.
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Проте, висловлюючи незгоду з постановленим стосовно нього вироком, засуджений не навів конкретних доводів, з посиланнями на статті закону, які саме порушення допустили суди, постановляючи судові рішення стосовно нього й не вказує у чому саме ці порушення полягали та як вони вплинули на законність і обґрунтованість постановлених судами судових рішень. Доводи касаційної скарги засудженого фактично зводяться до заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім цього, засудженому також необхідно врахувати і виконати інші вимоги до касаційної скарги, визначені статтею 427 КПК.
Зокрема, відповідно до пункту 5 зазначеної статті у касаційній скарзі необхідно зазначити вимоги до суду касаційної інстанції, які повинні відповідати змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції. Цією нормою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Натомість, ОСОБА_4 , за змістом касаційної скарги, просить скасувати вирок стосовно нього та не зазначає жодних вимог щодо рішення суду апеляційної інстанції. Таким чином, вимоги засудженого не конкретизовані та сформульовані без урахування положень ст. 436 КПК.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній чітко викладених вимог, які б узгоджувались з положеннями ст. 436 цього Кодексу, також перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Однак, усупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, засуджений не додав до касаційної скарги копії оскаржуваних судових рішень.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо, всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3