20 червня 2025 року
м. Київ
справа № 317/905/20
провадження № 61-7295ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування,
08 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
На підставі поданої касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження з таких підстав.
Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі.
До касаційної скарги приєднано квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 437,40 грн.
Позивач у 2020 році звернувся до суду з цим позовом, зокрема, з майновою вимогою про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - ціна позову визначається вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред'явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 102,00 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (визнання права на земельну ділянку), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Як наслідок, позивачу необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги за вимогою майнового характеру (підтвердивши його розмір належними доказами) та доплатити його, з урахуванням сплачених коштів, у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (земельної ділянки).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Крім того, за змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частина сьома статті 43 ЦПК України).
Аналіз матеріалів касаційного провадження свідчить, що до скарги не додано однієї копії касаційної скарги для інших учасників справи (акт Верховного Суду від 16 червня 2025 року про відсутність документу, зазначеного в додатках до касаційної скарги).
Тому, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надіслати до суду касаційної інстанції копію касаційної скарги для інших учасників справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2025 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков