Справа № 420/35568/24
20 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №76097555 від 31.10.2024 року про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсійним органом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року по справі №420/4210/24 було проведено 02.10.2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення від 11.12.2023 року №1100, виданої станом на 01.01.2023 року.
Про зазначенні обставини Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було повідомлено листом від 28.10.2024 року, водночас, не зважаючи на доводи пенсійного органу, відповідачем було винесено оскаржувану постанову в межах виконавчого провадження про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання вищевказаного рішення суду.
На підставі вищезазначеного, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду у справі №420/35568/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку ст.262 ч.5 КАС України за наявними у справі матеріалами з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст. 287 КАС України. Відповідачу запропоновано в 5-денний строк з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на адміністративний позов.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року провадження у справі було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та в подальшому поновлено після виконання доручення суду та надіслання до суду додаткових письмових доказів.
Під час розгляду справи від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, та зазначає, що безумовною підставою для накладення на боржника штрафу відповідно до Закону є встановлення виконавцем факту невиконання рішення суду без поважних причин.
Також від державної виконавчої служби до суду надійшли матеріали виконавчого провадження №76097555.
Третя особа пояснень по суті спірних правовідносин до суду не надавала.
17.06.2025 року від представника позивача надійшли додаткові письмові докази по справі.
Порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження визначений ст.ст. 258, 262 КАС України.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду (частина 4 ст. 287 КАС України).
Судом у справі встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року по справі №420/4210/24 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення від 11.12.2023 року №1100, виданої станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2023 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення від 11.12.2023 року №1100, виданої станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
23.09.2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Є.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76097555 на підставі виконавчого листа №420/4210/24, виданого 24.06.2024 року Одеським окружним адміністративним судом. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Вищевказана постанова була зареєстрована у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області 24.09.2024 року.
03.10.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно надіслало до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист, в якому повідомило, що 02.10.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року по справі №420/4210/24 пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення від 11.12.2023 року №1100, виданої станом на 01.01.2023 року.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 року становить 43 489,86 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2023 року по 31.10.2024 року, але доплата пенсії відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії на підставі рішення суду по справі №420/19238/23 з 01.02.2020 року без обмеження її максимальним розміром, оскільки питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось в зазначеному рішенні суду по справі №420/4210/24.
Зазначений лист було отримано відповідачем 08.10.2024 року.
14.10.2024 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №76097555 за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.
28.10.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно надіслало до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист, в якому повідомило обставини, аналогічні зазначеним у листі від 03.10.2024 року.
Водночас, 31.10.2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.
Пенсійний орган окремо зазначив, що Головне управління внесло відомості про рішення по справі №420/4210/24 до Реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. З огляду на те, що пенсійним органом включено нараховані суми пенсії до Реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, то невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Судом також встановлено, на виконання рішення суду №420/19238/23 від 13.10.2023 року, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 року, 06.06.2024 року пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року та 01.02.2022 року відповідно до виданих Управлінням Служби безпеки України в Одеській області довідок від 25.04.2023 року за №903, №904 та №905 про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, станом на 01.01.2021 року та станом на 01.01.2022 року, виходячи з основного розміру пенсії 86% від сум грошового забезпечення, та без обмеження максимальним розміром.
Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 розмір його пенсії з 01.02.2022 року становить 43 489,86 грн. та визначений к виплаті в такому максимальному розмірі.
Разом з тим суд зазначає, що в межах провадження по справі по справі №420/4210/24 не вирішувалась питання про необхідність здійснення перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром та виходячи з основного розміру пенсії 86%.
Позивач не погоджується з постановою про накладення на нього штрафу у розмірі 10200,00 грн. від 31.10.2024 року та звернувся до суду у справі 420/35568/24 для її оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши адміністративний позов, відзив на нього та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404- VIII).
Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно положень ст.27 Закону України “Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно зі ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз визначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає встановлення факту невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.
Поряд з цим Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.
В свою чергу Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 року у справі №420/70/19, від 23.04.2020 року у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 року у справі №360/4705/20 зазначив, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірної постанови слугувало те, що станом на час винесення останньої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на думку виконавчого органу, не було повністю виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року по справі №420/4210/24.
Разом з тим, як було встановлено судом за час розгляду справи, 02.10.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року по справі №420/4210/24 пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення від 11.12.2023 року №1100, виданої станом на 01.01.2023 року.
Судом встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 року становить 43 489,86 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2023 року по 31.10.2024 року, але доплата пенсії відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії на підставі рішення суду по справі №420/19238/23 з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року без обмеження її максимальним розміром та оскільки питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось в рішенні суду по справі №420/4210/24.
Пенсійний орган окремо зазначив, що Головне управління внесло відомості про рішення по справі №420/4210/24 до Реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Суд зауважує, що факт перерахунку пенсійним органом пенсії ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом від 02.10.2024 року про перерахунок пенсії з 01.02.2023 року. Розмір пенсії ОСОБА_1 (з обмеженням її максимального розміру) визначений у сумі 43 489,86 грн.
Водночас, судом також встановлено, що в межах провадження по справі №420/4210/24 не вирішувалось питання правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні перерахунку з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення від 11.12.2023 року №1100, виданої станом на 01.01.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року по справі №420/4210/24 позивачем було виконано, а тому постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.10.2024 року у виконавчому провадженні ВП №76097555 про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн. є необґрунтованою, протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 241-246, 255, 257, 258, 262, 287, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.10.2024 року у виконавчому провадженні ВП №76097555 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, код ЄДРПОУ 43315529).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.В. Білостоцький