Справа № 420/13938/25
20 червня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої Дубровної В.А, розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовною Комунального некомерційного підприємства “Херсонська міська клінічна лікарні ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, до Херсонської міської ради Херсонської області, до Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради про визнання протиправними розпорядження та наказу,
встановив:
До суду з позовом звернулося Комунальне некомерційне підприємство “Херсонська міська клінічна лікарні ім. Є.Є. Карабелеша» (далі - позивач, КНП “Херсонська міська клінічна лікарні ім. Є.Є. Карабелеша») до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (далі - відповідач 1), до Херсонської міської ради (далі - відповідача 2), до Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради (далі - відповідач 3), яким з урахуванням редакції позову від 16.05.2025 р. просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області "Про проведення незалежного аудиту фінансово-господарської діяльності комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша" Херсонської міської ради" від 17.04.2025 року № 349 р.
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради "Про проведення незалежного аудиту КНП "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша" Херсонської міської ради" від 28.04.2025 року №21 (зі змінами внесеними наказом Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради "Про змін до наказу управління охорони здоров'я Херсонської міської ради від 28.04.2024 № 21" від 05.05.2025 року № 23).
Ухвалою суду від 13 травня 2025 року залишити позовну заяву без руху.
Ухвалою суду від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Судом встановлено, що 06.06.2025 року від Херсонської міської ради Херсонської області надійшли заяви в яких просить здійснювати розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, покликаючись на важливе значення справи для відповідача та необхідністю надання усних пояснень по суті спору.
Вирішуючи дані клопотання відповідача , суд враховує наступне.
Форми адміністративного судочинства визначені у статті 12 КАС України.
Так, частинами 1-3 цього Кодексу визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, вказує, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, отже, ця справа є справою незначної складності.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. ( частина 3 ст. 257 КАС України).
Проте, у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для нього важливе значення розгляду справи саме в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін , дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту та негативні наслідки.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, сторони не обмежені у своєму праві подавати відповідь на відзив, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Покликання представника відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін , оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
Враховуючи, що на момент розгляду даної заяви позивача судом не встановлено законних підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін , а доводи відповідача визнані судом безпідставними, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін .
Керуючись ст. ст. 12, 170, 257-262, 248, 294, 295 КАС України, -
ухвалив:
У задоволенні заяв Херсонської міської ради Херсонської області від 06.06.2025 року про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про участь в судовому засідання в режимі конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна