20 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1052/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у вересні 2021 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області призначило їй пенсію за віком, втім не врахувало до страхового стажу час роботи бухгалтером в СФГ "Луч" у 1992 - 1999 роках. У листопаді 2024 року позивачка звернулася із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням цього періоду роботи. Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві №111550000436 від 26.11.2024 року їй відмовлено у такому перерахунку через відсутність інформації про сплату страхових внесків. Позивачка не погоджується з таким рішенням та зазначає, що вона об'єктивно не може надати документи про сплату за неї страхових внесків СФГ "Луч" через те, що господарство знищило ці документи після закінчення 3-річного строку їх зберігання. Наголошує, що збереження архівних звітів та відомостей про сплачені страхові внески є обов'язком органів Пенсійного фонду України. З цих підстав просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №111550000436 від 26.11.2024 року "Про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку страхового стажу, набутого до 01.01.2004";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити їй перерахунок пенсії за віком з включенням до страхового стажу періоду роботи з 19.05.1992 року по 31.12.1999 року, починаючи з 19.11.2024 року.
Ухвалою від 05.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Відповідач відзив на позов не подав.
Третя особа подала пояснення із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 34 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" умовою зарахування часу роботи в СФГ членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором, до трудового стажу є документи, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування. Оскільки позивачка не надала таких документів за час її роботи в СФГ "Луч" з 19.05.1992 року по 31.12.1999 року, тому цей період не може бути врахований до її страхового стажу.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у серпні 2021 року звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначенням пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №111550000436 від 07.09.2021 року позивачці з 30.09.2021 року призначена пенсія за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з розрахунком стажу страховий стаж становить 33 роки 4 місяців 20 днів, а коефіцієнт страхового стажу склав 0,33333.
У листопаді 2024 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою від 19.11.2024 року, у якій просила зарахувати до страхового стажу час її роботи у селянському (фермерському) господарстві "Луч" з 19.05.1992 року по 31.12.1999 року. До заяви додала трудову книжку та довідку ФГ "Луч" №1 від 31.10.2024 року.
Ця заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві, яке прийняло рішення №111550000436 від 26.11.2024 року "Про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку страхового стажу, набутого до 01.01.2004", з підстав ненадання документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.
Позивачка не погодившись з таким рішенням, звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1058-IV:
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
- персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 Закону №1058-IV, частиною 1 якої передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу);
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
Відповідно до статей 56, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з неврахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні їй пенсії за віком періоду її роботи у селянському (фермерському) господарстві у 1992 - 1999 роках, за які відсутні відомості про сплату внесків на соціальне страхування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у чинній на той час редакції) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.
Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві.
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" трудові відносини в селянському (фермерському) господарстві визначаються і регулюються членами господарства, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом, угодою), - законодавством України про працю.
Видача трудових книжок членам селянського (фермерського) господарства і громадянам, які працюють в ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), та їх ведення провадиться господарством на загальних підставах.
Статтею 28 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" передбачено, що члени селянського (фермерського) господарства, починаючи з 16-річного віку, і особи, які працюють в ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), підлягають державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню нарівні з працівниками сільського господарства.
Селянське (фермерське) господарство реєструється як платник внесків на державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує внески на державне соціальне страхування на всі види заробітків за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють в ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).
Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.
Членам селянського (фермерського) господарства та особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), призначені пенсії виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 4.1 цієї Інструкції передбачено, що у разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором, або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів в трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.
Відповідно до пунктів 43, 49, 50 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.1994 року №5-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09.09.1994 року за №217/427, підприємства, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їхній праці, адвокати, громадяни-підприємці, які використовують найману працю зобов'язані:
- вести облік виплати громадянам коштів, у тому числі в натуральній формі, з яких проводиться відрахування на соціальне страхування.
- своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески та подавати йому відповідні звіти.
- допускати службових осіб Пенсійного фонду для проведення перевірок.
- зберігати облікові дані про нарахування, утримання та сплату до Пенсійного фонду страхових внесків протягом трьох років.
Посадові особи підприємств, винні у порушенні встановленого порядку реєстрації платників внесків, сплати платежів до Пенсійного фонду, у неподанні звітності Пенсійному фонду, залежно від обставин справи притягуються до матеріальної, дисциплінарної і адміністративної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням внесків, інших платежів, а також витрачанням коштів Пенсійного фонду здійснюється органами Пенсійного фонду.
Згідно з пунктом 8 Інструкції про стягнення не внесених в строк обов'язкових страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 26.09.1995 року №6-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.02.1996 року за №50/1075, на відділи (управління) Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах покладається:
а) контроль за своєчасністю подання платниками документів, пов'язаних з перерахуванням внесків та інших платежів;
б) обробка отриманих документів від установ банків про сплату внесків та інших платежів, що фактично надійшли на розрахунковий рахунок відділу Фонду;
в) стягнення не внесених у встановлені строки внесків та інших платежів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 року №794 затверджене Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яке містить такі норми:
1. Персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб).
2. Основні завдання персоніфікованого обліку:
створення єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб;
сприяння розвитку заінтересованості фізичних осіб у внесенні платежів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - пенсійне страхування) та створення умов для їхнього контролю за сплатою цих платежів;
сприяння створенню умов для більш повного надходження платежів на пенсійне страхування;
створення інформаційних передумов для визначення розміру виплат за пенсійним страхуванням залежно від тривалості страхового стажу та особистого внеску фізичної особи у формування коштів цього страхування;
забезпечення відповідно до законодавства захисту відомостей про фізичних осіб;
інформаційне забезпечення завдань прогнозування та планування у системі пенсійного страхування.
4. Персоніфікований облік здійснюється відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавства про обов'язкове державне пенсійне страхування, цього Положення.
5. Персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).
7. Уповноважений орган:
створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб;
забезпечує автоматизоване використання відомостей про фізичних осіб для визначення права на виплати за пенсійним страхуванням та розміру цих виплат;
надає фізичним особам відомості про них, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у разі їх зміни, несвоєчасного надходження страхового збору (внесків), перегляду розміру виплачуваної пенсії, її індексації, зміни умов надання соціальних послуг чи перегляду питання про можливості їх надання - інформує письмово у встановлені строки застраховану особу;
надає роботодавцям допомогу в організації підготовки відомостей про фізичних осіб.
13. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять в установленому порядку від:
інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
Державної податкової адміністрації;
роботодавців;
фізичних осіб;
органів реєстрації актів громадянського стану про громадян, які померли;
державної служби зайнятості;
інших підприємств, установ та організацій.
14. Відомості про фізичних осіб збираються і зберігаються у документальній та електронній формі уповноваженим органом у встановленому порядку протягом життя фізичної особи та зберігаються також впродовж 75 років після її смерті.
16. На кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний індивідуальний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Персональна облікова картка фізичної особи повинна мати таку структуру:
2) частина персональної облікової картки, що відображає сплату страхового збору (внесків) та стаж роботи фізичної особи:
ідентифікаційний номер роботодавця;
рік, за який внесено відомості;
тривалість трудової або іншої діяльності, яка зараховується до стажу роботи;
сума заробітку (доходу), на який нараховується страховий збір (внески) на пенсійне страхування (помісячно);
розмір страхового збору (внесків) на пенсійне страхування за відповідний місяць;
відомості, які підтверджують наявність особливих умов праці, які дають право на пенсію на пільгових умовах.
У персональній обліковій картці одночасно накопичуються відомості про фізичних осіб від кожного роботодавця, де працювала особа, з урахуванням усіх фактів її трудової міграції та роботи за сумісництвом.
Суд установив, що селянське (фермерське) господарство "Луч" зареєстроване як юридична особа 19.05.1992 року. Тоді ж СФГ "Луч" зареєстроване як платник страхових внесків (страхувальник) в ПФУ за реєстраційним номером 0311030126. У 2004 році змінило назву на фермерське господарство "Луч".
ОСОБА_1 є членом сім'ї (дружиною) засновника СФГ "Луч" ОСОБА_2 та членом цього селянського (фермерського) господарства.
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 вона 19.05.1992 року прийнята на роботу в СФГ "Луч" бухгалтером, а 20.05.2011 року звільнена з посади бухгалтера за згодою сторін.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області при призначенні позивачці пенсії за віком у вересні 2021 року врахувало до страхового стажу із цього періоду роботи лише період з 01.01.2000 року по 20.05.2011 року, який підтверджений даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку - індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5, які ведуться з 2000 року.
Згідно з цими відомостями СФГ "Луч" під час роботи ОСОБА_1 у період з січня 2000 року по травень 2011 роках щомісяця нараховувало їй заробітну плату та сплачувало страхові внески за неї.
ФГ "Луч" надало позивачці довідку №1 від 31.10.2024 року, у якій повідомило про те, що господарство від моменту реєстрації у 1992 році належним чином виконувало свої обов'язки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідно до чинних на той час нормативних актів. Наразі немає можливості надати копії документів про нарахування, утримання та сплату внесків за період з 19.05.1992 року по 31.12.1999 року через закінчення строків їх зберігання та знищення.
Суд зазначає, що в цілях обчислення страхового стажу для призначення пенсії основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження автоматизованого персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (до 1 липня 2000 року), є трудова книжка. Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства зараховується до страхового стажу на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.
При цьому обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Така особа не повинна відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків, а наявність заборгованості по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу особи відповідних періодів роботи, підтверджених трудовою книжкою та іншими документами.
Забезпечення збору та обліку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати покладався на органи ПФУ.
Тож відсутність/незбереження органами ПФУ інформації про сплату страхувальником внесків за період до впровадження персоніфікованого обліку також не є підставою для неврахування до страхового стажу відповідних періодів роботи при призначенні пенсії.
Відповідач та третя особа не довели факт несплати СФГ "Луч" страхових внесків до Пенсійного фонду України за члена цього господарства ОСОБА_1 у період її роботи бухгалтером в 1992 - 1999 роках, коли вона підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах трудова книжка ОСОБА_1 є достатнім та належним документом для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії за період до впровадження системи персоніфікованого обліку, а неврахування періоду роботи позивачки в СФГ "Луч" з 19.05.1992 року по 31.12.1999 року тривалістю понад 7 років є протиправним.
Такі дії органів ПФУ призвели до заниження коефіцієнту страхового стажу та розміру призначеної та виплачуваної позивачці пенсії за віком.
Цей період роботи має бути включений до страхового стажу позивачки для призначення / обчислення пенсії та внесений до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи.
Отже оскаржуване рішення ГУ ПФУ в м. Києві №111550000436 від 26.11.2024 року про відмову позивачці у перерахунку страхового стажу з підстав непідтвердження факту сплати страхових внесків є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Право позивачки має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача, який за принципом екстериторіальності розглядав заяву від 19.11.2024 року про перерахунок пенсії, врахувати спірний період роботи до її страхового стажу та здійснити у зв'язку з цим перерахунок їй пенсії за віком. За правилами частини 4 статті 45 Закону №1058-IV такий перерахунок слід провести з 01.12.2024 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачкою витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви через електронний кабінет в сумі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 262, 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №111550000436 від 26.11.2024 року "Про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку страхового стажу, набутого до 01.01.2004".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у селянському (фермерському) господарстві "Луч" з 19.05.1992 року по 31.12.1999 року та здійснити у зв'язку з цим перерахунок її пенсії з 01.12.2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 968, 96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ