19 червня 2025 року справа № 160/4983/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі №160/4983/23 (суддя Турова О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерком» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерком" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000006/2 від 24.01.2023р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023/000038 від 24.01.2023р..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що митним органом необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості резервний метод.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача.
Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи та аргументам митниці.
Відповідач зазначає, що до митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У спірному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення всіх складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Оскаржені позивачем рішення та картка відмови митниці містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідач вважає, що у суду були відсутні підстави для скасування оскаржених рішень та, відповідно, для задоволення позовних вимог.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягала на задоволенні скарги.
Позивач був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, свого представника для участі в судовому засіданні не направив.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Полімерком» (код ЄДРПОУ 43978244) є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.12.2020 року, взято на облік як платника податків 24.12.2020 року у ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ (Новокадацький р-н м.Дніпра) та є платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності за КВЕД є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.
27.10.2022 року між ТОВ “Полімерком» (покупець) та підприємством SHANDONG ENSIGN INDUSTRY СО., LTD (постачальник) укладено контракт на поставку №27/10-22, за умовами п. 1.1. якого постачальник продає, а покупець приймає та оплачує харчові інгрідієнти в подальшому іменовану товар.
Згідно з п.1.2. Контракту асортимент, кількість, ціна, умови (строки) оплати та поставки, та інші умови поставки вказуються у Специфікації та проформах -.інвойс на кожну окрему поставку або серію поставок.
Відповідно до п.п.2.1., 2.2, 2.3 Контракту ціна за товар встановлюється в доларах США з урахуванням базису поставки, включаючи вартість тари, пакування, маркування а також з урахуванням інформації про перевезення. Ціна одиниці Товару та його загальна вартість може бути змінена лише за згодою сторін. Загальна ціна даного контракту складається з вартості всіх окремих партій Товару та складає 2000000,00 дол. США
Ціна партії товару, закріплена у відповідній специфікації є твердою та не може бути змінена в односторонньому порядку. Умови та строки оплати визначаються специфікацією до цього контракту. Країна призначення товару - Україна. (п.п. 2.6., 2.7 Контракту)
Згідно з п. 3.1 Контракту товар постачається виключно на умовах та в строки визначені цим Договором та відповідними Специфікаціями та проформами-інвойс на кожну окрему партію Товару.
Відповідно до п. 3.3 Контракту умови поставки за даним контрактом визначаються сторонами у відповідності з Інкотермс-2010 та вказуються в Специфікації або проформі-інвойс на кожну окрему поставку.
01.11.2022 року сторонами Контракту на поставку №27/10-22 від 27.10.2022 було погоджено Додаток №1, відповідно до якого сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB QINGDAO, Китай; умови оплати: 100% передоплата; відправник SHANDONG ENSIGN INDUSTRY СО., LTD; термін поставки: грудень 2022.
На виконання зовнішньоекономічного контракту №27/10-22 від 27.10.2022, укладеного між компанією “SHANDONG ENSIGN INDUSTRY CO., LTD.» (Китай), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № FZHG221028C1 від 21.11.2022 ТОВ “Полімерком» на митну територію України було ввезено товари, а саме: “Лимонна кислота, моногидрат лимонної кислоти (CITRIC ACID MONOHYDRATE) -75000 кг. Розмір гранул 8-40 меш. Хімічна форму ла C6H8O7*H2O, CAS N5949-29-1. Партія 1MT2210051. Застосовується в харчовій промисловості, як регулятор кислотності та консервант для виготовлення напоїв та кондитерських виробів» та “Органічні хімічні сполуки солі лимонної кислоти натрій цитрат: Тринатрій цитратдигідрат (TRISODIUM CITRATE DIHYDRATE) - 25000 кг. Розмір гранул 20-100 меш. Хімічна формула Na3C6H5O7*2H2O, CAS N6132-04-3. Партія 6ST2211005. Застосовуется як смакова добавка при виробництві газованих напоїв; як буферне з'єднання яке запобігає зміні рН; для регулювання кислотності харчових продуктів; для швидкорозчинних ліків; як компонент для виготовлення препаратів проти зневоднення.»
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару, 23 січня 2023 року позивачем подано до Тернопільської митниці митну декларацію (далі - МД): №23UA403030001649U7, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною договору (основний метод).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з митною декларацією №23UA403030001649U7 від 23.01.2023р. надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, а саме: сертифікат якості № б/н від 21.11.2022; рахунок-фактура (інвойс) № FZHG221028C1 від 21.11.2022; коносамент №BW22110041 від 25.11.2022; накладна УМВС№ 2151267815 від 13.01.2023; накладна УМВС№ 2151267880 від 13.01.2023; накладна УМВС№ 2151267898 від 13.01.2023; сертифікат про походження товару № 22C3707B0193/03843 від 22.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару № 42 від 10.11.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А009044 від 09.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А009044-1 від 09.01.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0901 від 09.01.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 112/22 від 18.01.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток № 1 від 01.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 27/10-22 від 27.10.2022; договір про надання послуг митного брокера № 0204 від 02.04.2021; договір (контракт) про перевезення № 215/4-ЮГЛ від 04.10.2022; копія митної декларації країни відправлення № 431020220000230701 від 25.11.2022 року.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні.
Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих до митного оформлення документах:
1) оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 27.10.2022 №27/10-22. Згідно з п.8.1 вищезазначеного контракту “товар вважається прийнятим покупцем за якістю, якщо він відповідає сертифікату аналізу, виданому Виробником...», однак, у поданих документах містяться розбіжності; у копіях митних декларацій від 25.11.2022 №431020220000230701 та від 25.11.2022 №431020220000230712 в описі товару зазначено 99,5%, а в сертифікатах якості від 21.11.2022 №YXITCR-20221122083-01 та від 21.11.2022 №YXITCR-20221122084-01 - 99,8%;
2) у копіях митних декларацій країни відправлення від 25.11.2022 №431020220000230701 та від 25.11.2022 №431020220000230712 наявне посилання на рахунки-фактури №ZHG221028C1A та №ZHG221028C1B, проте дані фактури до митного оформлення не подані. Враховуючи вищезазначене копії митних декларацій країни відправлення неможливо пов'язати з оцінюваним товаром;
3) відповідно до п.8.2 зовнішньоекономічного контракту товар має супроводжуватися, зокрема пакувальним листом, який до митного контролю та оформлення не поданий;
4) відповідно до п.2.1 та п. 4.1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.10.2022 № 215/4-ЮГЛ надання послуг експедитором здійснюється на підставі заявок, які зобов'язується надати Замовник (ТОВ “Полімерком»), але заявки до митного оформлення не надані;
5) відповідно до п.5.2 Договору від 04.10.2022 № 215/4-ЮГЛ Замовник оплачує послуги експедитора на умовах 100% передоплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку. Експедитором: рахунки-фактури № А009044-1 та № А009044 виставлені 09.01.2023, проте банківських платіжних документів, які підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не подано;
6) поданий до митного оформлення прайс-лист не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки не містить періоду дії цін, опису асортименту товарів, має адресний характер;
7) до складових митної вартості не додана сума за такий вид послуг як “Винагорода Виконавця», яка мала б бути врахована, зважаючи на те, що у рахунку-фактурі від 09.01.2023 № А009044-1 окремо винесено такий вид послуг з умовою “ціна без ПДВ» і не вказано чи здійснено послуги на митній території України.
Посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач в рамках проведення консультацій, з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов'язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; інформація біржових організацій про вартість товару; виписки з бухгалтерської документації.
Також позивача повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може надати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Листом вих. № 2301-1 від 23.01.2023 позивачем додатково надано митному органу рахунок за здійснення транспортних послуг, ціновий висновок ДЗІ від 18.01.2023, прайс-лист від постачальника, копія свіфт-повідомлення. Також позивач повідомив митницю, що ним надано усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000006/2 від 24 січня 2023 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: товар №1 - за ЕМД від 06.01.2023 № UА100100/2023/420256 від 17.01.2023 № ЦА205050/2023/6258 на рівні 1,44 дол. США/кг; товар №2 - за ЕМД від 23.01.2023 № UА110170/2023/200 на рівні 1,33 дол. США/кг.».
Крім того, митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023/000038, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000006/2 від 24 січня 2023 року, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням вказаного рішення про коригування митної вартості.
Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд зазначає, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів у митній декларації та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом, митним органом виявлено наступне:
1) оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 27.10.2022 №27/10-22. Згідно з п.8.1 вищезазначеного контракту “товар вважається прийнятим покупцем за якістю, якщо він відповідає сертифікату аналізу, виданому Виробником...», однак, у поданих документах містяться розбіжності; у копіях митних декларацій від 25.11.2022 №431020220000230701 та від 25.11.2022 №431020220000230712 в описі товару зазначено 99,5%, а в сертифікатах якості від 21.11.2022 №YXITCR-20221122083-01 та від 21.11.2022 №YXITCR-20221122084-01 - 99,8%;
2) у копіях митних декларацій країни відправлення від 25.11.2022 №431020220000230701 та від 25.11.2022 №431020220000230712 наявне посилання на рахунки-фактури №ZHG221028C1A та №ZHG221028C1B, проте дані фактури до митного оформлення не подані. Враховуючи вищезазначене копії митних декларацій країни відправлення неможливо пов'язати з оцінюваним товаром;
3) відповідно до п.8.2 зовнішньоекономічного контракту товар має супроводжуватися, зокрема пакувальним листом, який до митного контролю та оформлення не поданий;
4) відповідно до п.2.1 та п. 4.1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.10.2022 № 215/4-ЮГЛ надання послуг експедитором здійснюється на підставі заявок, які зобов'язується надати Замовник (ТОВ “Полімерком»), але заявки до митного оформлення не надані;
5) відповідно до п.5.2 Договору від 04.10.2022 № 215/4-ЮГЛ Замовник оплачує послуги експедитора на умовах 100% передоплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку. Експедитором: рахунки-фактури № А009044-1 та № А009044 виставлені 09.01.2023, проте банківських платіжних документів, які підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не подано;
6) поданий до митного оформлення прайс-лист не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки не містить періоду дії цін, опису асортименту товарів, має адресний характер;
7) до складових митної вартості не додана сума за такий вид послуг як “Винагорода Виконавця», яка мала б бути врахована, зважаючи на те, що у рахунку-фактурі від 09.01.2023 № А009044-1 окремо винесено такий вид послуг з умовою “ціна без ПДВ» і не вказано чи здійснено послуги на митній території України.
Щодо зауважень митниці.
Так, суд встановив, що на підтвердження витрат з транспортування товару ТОВ “Полімерком» було надано коносамент №BW22110041 від 25.11.2022; накладна УМВС № 2151267815 від 13.01.2023; накладна УМВС № 2151267880 від 13.01.2023; накладна УМВС № 2151267898 від 13.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А009044 від 09.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А009044-1 від 09.01.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0901 від 09.01.2023; договір (контракт) про перевезення №215/4-ЮГЛ від 04.10.2022
Відповідно до відомостей, наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB QINGDAO, China, згідно з Інкотермс 2010.
Згідно з Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB “Free on Board/Вільно на борту» означає, що продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем, в пойменованому порту відвантаження, або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати.
Тобто, базис поставки FOB покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Отже, ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних митних і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Так, згідно довідки про транспортні витрати від 09.01.2023 № 0901, транспортні витрати на доставку вантажу до кордону України контейнерів МRKU9390639, GLDU5575924, МRKU3696979, МRKU7918668 за коносаментом BW22110041 (223147877) по залізниці складають для ТОВ “Полімерком» згідно з договором №215/4-ЮГЛ від 04.10.2022 року склали:
- морський фрахт від Циндао, Китай до Гданськ, Польща складає 365686,00 грн без ПДВ за всі контейнери;
- комплекс ТЕО та доставка залізницею з порту Гданськ (Польща) до кордону Україною Перемишль-Мостиська складає 141245,48 грн без ПДВ за всі контейнери.
Вантаж не застрахований.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Оскільки наведеною нормою не встановлено певних вимог чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості, в спірному випадку зазначені вище документи підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України на визначених контрактом умовах.
Митним законодавством зобов'язано декларанта надати митному органу тільки документ із відомостями щодо вартості перевезення товару, при цьому обов'язку підтвердження оплати вартості перевезення на декларанта законом не покладено, тобто подання доказів оплати є правом декларанта.
Водночас, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.
У зв'язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного суду від 02 липня 2020 року справа № 803/916/17, від 31 травня 2019 року, справа №804/16553/14, від 07 травня 2020 року справа №400/2922/18.
Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.
Посилання митниці на ненадання до митного оформлення передбачених п.2.1 та п.4.1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.10.2022 № 215/4-ЮГЛ заявок є безпідставними, оскільки такі заявки не є обов'язковими документами, що мають бути надані для підтвердження заявленої митної вартості в силу приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України.
Колегія суддів погоджується і з висновками суду, що ненадання позивачем рахунків-фактур, які зазначені у декларації країни відправлення, не можуть бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання самих експортних декларацій країни відправлення не є обов'язковим за вказаних обставин для підтвердження митної вартості товару.
Щодо зауважень митниці, що до складових митної вартості не додана сума за такий вид послуг як “Винагорода Виконавця», яка мала б бути врахована, зважаючи на те, що у рахунку-фактурі від 09.01.2023 № А009044-1 окремо винесено такий вид послуг з умовою “ціна без ПДВ» і не вказано чи здійснено послуги на митній території України.
З рахунку передплатного №А009044-І від 09.01.2023 року слідує, що вартість “винагорода виконавця» включена у розмір ПДВ, що можливо встановити з наступного розрахунку: 13333,32 грн. (організація автомобільного перевезення) + 3047,40 грн. (винагорода виконавця) =16 380.72 гри. (сума без ПДВ). З цієї суми ПДВ складає: 3 276,14 гри., що і було зазначено у рахунку. Винагорода виконавця є з ПДВ, тобто ці послуги надані на території України і не можуть бути включені до митної вартості, тому що на послуги надані за межами території України не нараховується ПДВ.
Щодо зауважень митного органу про те, що у поданих документах містяться розбіжності: у копіях митних декларацій від 25.11.2022 року №431020220000230701 та від 25.11.2022 року №43102022000023712 в описі товару зазначено 99,5%, а в сертифікатах якості від 21.11.2022 року №YXITCR020221122083-01 та від 21.11.2022 №YXITCR-20221122084-01-99.8%.
Так, суд встановив, що сертифікат якості (Certificat of Analysis) від 21.11.2022 року №YXITCR-20221122084-01 наданий виробником містить інформацію про допустимий стандарт якості (колонка 2), який коливається від 99,5-100.5 %, при цьому стандарт якості на дане постачання товару становить 99,8 %, тобто цей показник входить у допустимий стандарт якості та не вважається фактом розбіжностей.
Крім того, підтвердженням того, що це є один і той самий товар, який поставляється та розмитнюється, є посилання в декларації виробника на серію та номер контейнеру, у якому поставляється товар.
Щодо тверджень митного органу про те, що до митного оформлення не було надано пакувального листа, що суперечить умовам контракту (п. 8.2). Колегія погоджується із висновками суду, що наведені обставини не впливають на визначення митної вартості товарів, а відтак не можуть бути підставою для її коригування.
Як вірно вказав суд, якісний сертифікат виробника та пакувальний лист не є первинними документами, що підтверджують митну вартість товарів та можуть бути прийняті до уваги виключно як додаткова інформація.
Крім того, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18).
Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбання товарів за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Суд встановив і з цим погоджується колегія суддів, що подані позивачем документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товарів за ціною договору, а також достатні для здійснення перевірки правильності заявленої митної вартості товару та спростування сумнівів, що виникли у митного органу під час перевірки наданих до митного оформлення документів та інформації.
Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності місять усі необхідні та належні відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Спірним рішенням відповідача, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Відповідно до пункту 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зробити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Окрім того, в такому випадку митним органом в рішенні повинна бути зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
Однак, в рішенні про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару, повних характеристик та умов поставки товару, ціну якого було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості товару позивача, що свідчить про порушення інспектором митного органу частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Правова позиція щодо обов'язкової обґрунтованості рішень митних органів про коригування митної вартості товарів за резервним методом міститься в рішеннях Верховного Суду, зокрема в постанові від 21.01.2020 р. у справі №813/5405/15, в постанові від 31.01.2020 року в справі № 804/7761/16.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Наведені у спірному рішенні доводи Тернопільської митниці не є належними для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару та доказом неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості, відповідно до вимог Митного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимог, встановлених статтею 55 Митного кодексу України, щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.
З урахуванням наведеного вище, є вірними висновки суду про необхідність визнати протиправним та скасувати оскаржене позивачем рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000006/2 від 24 січня 2023 року.
Оскільки оформлення картки відмови є похідною вимогою від основної, наявні підстави і для скасування спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі №160/4983/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 19.06.2025р.
Повний текст постанови виготовлено 19.06.2025р.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш