10 червня 2025 року м.Дніпросправа № 160/22878/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 160/22878/24 (суддя Букіна Л.Є., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) щодо відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та зобов'язати останнього прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному чоловіку, який має дитину віком до вісімнадцяти років - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір якої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному чоловіку, який має дитину віком до вісімнадцяти років - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір якої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що він є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір якої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але отримав відмову із посиланням на норми статей 260 та 268 Сімейного кодексу України, оскільки позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , яка як мачуха має право приймати участь у вихованні дитини. Позивач вважає, що таке тлумачення приписів Сімейного кодексу України відповідачем є хибним. Звертає увагу, що відповідач вже надавав таку відстрочку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Із рішенням суду не погодився представник позивача, ним була подана апеляційна скарга. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначив, що такої підстави для надання відстрочки як самостійне виховання військовозобов'язаним дитини (дітей) віком до 18 років не може вважатися узагальнюючим поняттям в розумінні необхідності його застосування до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, нормами Сімейного кодексу України передбачено лише право, а не обов'язок, мачухи, вітчима, що лише проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, брати участь у їхньому вихованні.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є батьком дитини віком до вісімнадцяти років - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір якої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але отримав відмову у формі повідомлення №162 від 09.08.2024 №5633, в якому відповідач із посиланням на норми статей 260 та 268 Сімейного кодексу України зазначив, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , яка як мачуха має право приймати участь у вихованні дитини, а тому підстав для отримання відстрочки позивач немає.
Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що надання відстрочки можливе за умови самостійного виховання військовозобов'язаним дитини (дітей) віком до 18 років. Відтак, підтвердженим має бути факт самостійного виховування дитини (дітей) віком до 18 років. Позивач не підпадає під категорію особи, яка самостійно виховує дитину, тобто без сторонньої допомоги, оскільки перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 ..
За наслідками перегляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає наявними підстави для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні, в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХII).
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Предметом спору є відмова відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як чоловіку, який має дитину віком до 18 років, та у зв'язку зі смертю матері такої дитини.
Відповідач, відмовляючи у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у повідомленні №162 від 09.08.2024 року №5633 зазначив, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , яка як мачуха має право приймати участь у вихованні дитини, а тому підстав для отримання відстрочки позивач немає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Колегія суддів зазначає, що такої підстави для надання відстрочки як самостійне виховання військовозобов'язаним дитини (дітей) віком до 18 років, при умові коли другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, зазначена норма не містить.
Тобто, сам факт смерті одного з батьків дитини віком до 18 років є підставою для відстрочки іншого із батьків від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації позивачем було надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 та копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 .
З огляду на викладене вище, позивач надав відповідачу докази на підтвердження існування підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Враховуючи наведене, позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Щодо позовний вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 п.11 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:
- оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК: (п.56-58, 60)
Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, відповідач розглянув заяву позивача та оформив відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у формі повідомлення №162 від 09.08.2024 №5633.
В даному випадку, відповідач не допускав бездіяльності, тому, колегія суддів вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав позивача, визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене у формі повідомлення №162 від 09.08.2024 №5633.
Оскільки рішення відповідача про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправним, а позивач має право на отримання відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Щодо способу захисту порушеного права позивача, колегія суддів зазначає, що відповідач розглянув по суті заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та прийняв відповідне рішення, яке судом визнано протиправним, тому задоволення судом позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподіляються з урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 328 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 160/22878/24 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене у формі повідомлення №162 від 09.08.2024 №5633 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 664,44 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш