19 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13032/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року (суддя Боженко Н.В) в адміністративній справі за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду із заявою до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», в якій позивач просить суд:
- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (код ЄДРПОУ 00374048).
Заява обґрунтована посиланнями на наявність правових підстав для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заявник призначив документальну позапланову виїзну перевірку відповідача, однак прибувши для її проведення уповноваженій особі заявника відмовлено у проведенні перевірки. З цих підстав заявником прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача, для підтвердження обґрунтованості якого заявник звернувся з даною заявою. Стверджує про обґрунтованість такого рішення виходячи з наявності законних підстав для проведення перевірки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (49022, м. Дніпро, вул. Зимових Походів, буд. 1, код ЄДРПОУ: 00374048) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту задоволено.
Підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (код ЄДРПОУ 00374048).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів». Скаржником зазначено, що умовою для адміністративного арешту є, зокрема, наявність законних підстав для проведення перевірки, існування саме цієї умови відповідачем заперечується. Відповідач зазначає, що обставина щодо отримання інформації від Національного банку України, залишилась поза увагою суду першої інстанції, що свідчить про не дослідження судом існування та/або відсутності законних підстав для проведення позапланового заходу.
Крім того, зазначає, що в наказі від 30.04.2025 № 2840-п відсутнє посилання на те, що на адресу ПрАТ «ДКХК» направлені письмові запити, а також відсутнє посилання на те, що ПрАТ «ДКХК» не надало та/або відмовилось надати пояснення та документальне підтвердження на запити позивача. Таким чином, відповідач вважає, що ним обґрунтовано відмовлено позивачеві в проведенні перевірки на підставі наказу від 30.04.2025 № 2840-п, оскільки в наказі не зазначені обов'язкові правові підстав для проведення перевірки, які передбачені ст. 78 ПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заявник звертався до відповідача із запитами про надання інформації:
- від 23.10.2023 року №71726/6/04-36-07-09-11 - стосовно зовнішньоекономічного контракту від 11.01.2023 року №54;
- від 16.11.2023 року №76392/6/04-36-07-09-11 - стосовно зовнішньоекономічного контракту від 21.02.2023 року №55;
- від 12.07.2024 року №49696/6/04-36-07-09-11 - стосовно зовнішньоекономічного контракту від 06.11.2024 року №151.
На ці запити відповідачем надано відповіді листами від 22.11.2023 №120358/6, від 18.12.2023 №21-08/499, від 01.08.2024 №21-08/264.
Наказом заявника від 30.04.2025 №2840-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з 05.05.2025 щодо виявлених порушень валютного законодавства за період з 11.01.2023 по 04.05.2025 при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 11.01.2023 №54, від 21.02.2023 №55, від 06.11.2023 №151.
На підставі цього відповідачем сформовано направлення на перевірку від 30.04.2025 №4728 на ім'я головного державного інспектора Маргарити Ємець.
05 травня 2025 року головним державним інспектором Маргаритою Ємець складено Акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки №1138/04-36-07-09/00374048. Згідно цього акту інспектором здійснено вихід за адресою відповідача: м. Дніпро, вул. Зимових Походів, 1. Виконуючому обов'язки директора відповідача Сергію Поплавському вручено наказ про призначення перевірки, пред'явлено службове посвідчення і направлення, від підпису про що в.о. директора відмовився. Також останній о 15:00 год 05.05.2025 відмовив в допуску до проведення перевірки із запереченням з таких причин відмови: з підставами проведення перевірки не згоден, наказ буде оскаржено в суді. Від підпису вказаного акту в.о. директора відмовився о 16:40 год.
05 травня 2025 року відповідач листом №21-08/79 надав заявнику заперечення стосовно проведення позапланової виїзної документальної перевірки. Зазначено, що наказ про призначення перевірки оскаржено до суду та подана заява про забезпечення позову, у зв'язку з вищевикладеним, Маргариту Ємець у допуску до проведення перевірки на підставі наказу № 2840-п від 30.04.2025, - відмовлено. Лист отримано Маргаритою Ємець о 16:40 год.
В наявності також акт про відмову від підпису вищевказаного акту, складений 05.05.2025 за №1139/04-36-07-09/00374048, складений головним державним інспектором Маргаритою Ємець.
05 травня 2025 року начальник відділу перевірок заявника подав начальнику заявника звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі вищевказаних документів.
06 травня 2025 року о 13:00 год відповідачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків щодо відповідача. Цим рішенням умовний адміністративний арешт застосовано до майна відповідача, яке перебуває за адресами:
- 49022, м. Дніпро, вул. Зимових Походів, буд. 1;
- АДРЕСА_1 ;
- АДРЕСА_2 .
Листом від 06.05.2025 №41341/6/04-36-07-09-11 заявник направив відповідачу вищевказане рішення. Даний лист з додатком (рішенням) направлено на поштову адресу відповідача рекомендованим листом №4904413205396 06.05.2025 року о 13:55 год.
З метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, заявник звернувся до суду з заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 19-1.1.1, 191.1.14 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені статтею 94 ПК України.
Пунктом 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Пунктом 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (п. 94.3 ст. 94 ПК України).
Згідно з п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
За правилами п/п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (п. 94.21 ст. 94 ПК України).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов'язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.
Відповідно до матеріалів справи відповідачем самостійно надано до суду лист-заперечення від 05.05.2025 №21-08/79, в якому викладено мотиви відмови у допуску до перевірки. Зазначено єдину підставу для відмови - факт оскарження наказу на призначення перевірки. Ця ж підстава для відмови відображена і в акті про відмову в допуску до перевірки, який склав інспектор. Відповідно, приймаючи рішення, обґрунтованість якого перевіряється за поданою заявою, заявник виходив з таких фактичних обставин: відмову в допуск до перевірки обґрунтована фактом оскарження наказу на перевірку. Саме і лише ці обставини оцінив заявник і виходячи виключно з них прийняв рішення про адміністративний арешт. Суд в свою чергу перевіряє обґрунтованість цього рішення, яка визначається на момент його прийняття.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не відмовляв в допуск до перевірки з будь-яких інших підстав, окрім аргументу щодо оскарження наказу на перевірку, оскільки вони не доводились заявнику та не були факторами, що впливали на прийняття рішення про адміністративний арешт.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що однією з обставин, яка є підставою для застосування адміністративного арешту майна згідно із приписами п.п. 94.2.3 п. 94 ст. 94 ПК України, є відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу, у зв'язку з чим, зважаючи на не допуск відповідачем посадових осіб позивача до проведення документальної перевірки, про що складено акт відмови від допуску, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги з вказаних підстав.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2024 року у справі №813/2932/17.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров