Справа № 522/22826/24
Провадження №2-а/522/103/25
20 червня 2025 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення від 04.08.2024 №АВ/18724, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 № АВ/18724 від 04.08.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн., у зв'язку з тим, що позивач 03 серпня 2024 року об 11:00 годині у АДРЕСА_1 при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 не мав при собі військово-облікового документу. Позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення йому під розпис не вручався, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся наступного дня, 04.08.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, як вказує позивач, він не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки розгляд справи призначений менш ніж через три доби з моменту виявлення правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідачем не було виконано обов'язку повідомлення особи про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки позивач взагалі не мав часу для підготовки свого захисту та подання заперечень на протокол, ознайомлення з доказами тощо. У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. В оскаржуваній постанові не зазначено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не встановлено на підставі яких доказів встановлено місце правопорушення, час та чи мала місце подія правопорушення. Крім цього, не встановлено чи дійсно позивач особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 та з якою метою, оскільки він проживає та зареєстрований у м. Херсон, чи мали посадові особи повноваження на перевірку військово-облікових документів та чи не порушена процедура. Також, позивач зазначає, що у відповідності до п. 52 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», під час перевірки військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото-та відеофіксації. Отже, позивач вважає, що вказану постанову винесено протиправно з порушенням приписів чинного законодавства і вона підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, виходячи з викладеного.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року ОСОБА_1 поновлений пропущений строк для звернення з позовом до суду, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі запропоновано відповідачу протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду відзив на позов та роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні документи:
-належним чином засвідчену копію постанови по справі про адміністративне правопорушення №АВ/18724 від 04.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченою ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн., а також копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття вказаної постанови;
-документи, які б підтверджували повноваження підполковника ОСОБА_2 щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності;
-належним чином засвідчену копію витягу з журналу реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_4 за 03.08.2024 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа ухвала суду від 28.01.2025 була доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 30.01.2025 об 11:42:05.
На виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року 06 березня 2025 року від представника відповідача - Шкіль О. до суду надійшов лист, в якому зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечують у повному обсязі та у задоволенні позову просять відмовити. До листа додано належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом установлено, що 04 серпня 2024 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 складено Протокол № АВ/18723 про адміністративне порушення, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Суть адміністративного правопорушення: 03 серпня 2024 року о 11 год. 00 хв. в умовах особливого періоду, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено, що у порушення ч. 2 п. 10-1 Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-обліковий документ. Також в протоколі міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 17 год. 00 хв. 04.08.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також в протоколі зазначено про те, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності від пояснень і підписання протоколу відмовилася у присутності свідка.
04 серпня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № АВ/18724 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.
Як зазначено у мотивувальній частині постанови 03 серпня 2024 року о 11 год. 00 хв., було виявлено, що ОСОБА_1 , в умовах особливого період, під час дії воєнного стану та проведення мобілізації, що у порушення ч. 2 п. 10-1 Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-обліковий документ.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закону №3543, відповідно до частини шостої якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Законодавчий припис про необхідність мати при собі і пред'являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов'язок отримати такий документ.
Суд зазначає, що частиною десятою статті 1 Закону № 3543 (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3633-IX від 11 квітня 2024 року) було передбачено, що до військово-облікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 2 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
Відповідно до абзацу другого пункту 82 та пункту 9 Порядку № 559 формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
За пунктом 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру. (пункт 17 Порядку № 559).
Згідно із пунктом 18 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів наявності у нього, як на момент винесення спірної постанови при собі, так і на час розгляду справи, дійсного військово-облікового документа в оновленій формі чи старого зразка.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП порушення прави військового обліку, вчинене в особливий період (в період правового режиму воєнного стану).
Доводи позивача про не повідомлення його про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовуються відомостями зазначеними у протоколі від 03.08.2024, у якому наявна відмітка про відмову від підпису та одержання його копії у присутності свідка, який також засвідчив факт вчиненого порушення (а.с.36).
Суд відхиляє, які такі, що не спростовують факт відсутності у позивача військово-облікового документу та не пред'явлення його за вимогою уповноваженого особи відповідача, посилання на відсутність фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН