Справа № 522/22646/24
Провадження №2-а/522/102/25
20 червня 2025 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення від 04.08.2024 №АВ/18718, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 № АВ/18718 від 04.08.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн., у зв'язку з тим, що позивач 03 серпня 2024 року об 11:00 годині у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет №24 на 03.08.2024 о 21:00 годині, про що складений акт відмови від отримання повістки. Позивач зазначає, що згідно з ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання. Він проживає у АДРЕСА_2 . Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 об 11:00 годині 03 серпня 2024 року знаходився за адресою розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 : АДРЕСА_1 . Причина необхідності повторного прибуття в той же день до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 21:00 годині у постанові не зазначена. На думку позивача, інформація щодо його персональних та службових даних повинна бути отримана від уповноважених органів та з реєстрів, до яких службові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 мають доступ в електронному вигляді, а отже відповідачу було відомо про зареєстроване місце проживання позивача у АДРЕСА_3 та перебування його на військовому обліку. Також при розгляді адміністративного провадження про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не було встановлено чи мала повноважена службова особа ІНФОРМАЦІЯ_4 на вручення ОСОБА_1 повістки, з якою метою позивачу була виписана повістка та чи дійсно він відмовлявся від її отримання. У постанові не зазначено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що у співробітника відповідача були відсутні законні підстави для вручення повістки для явки у ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки його місце проживання зареєстроване у АДРЕСА_3 . При розгляді адміністративного провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в порушення ст. 280 КУпАП не було встановлено місце проживання позивача (у постанові відсутні дані про місце проживання позивача та його паспортні дані), проте текст постанови та супровідний лист були направлені позивачу за його місцем проживання у АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення йому під розпис не вручався, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся наступного дня, 04.08.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, як вказує позивач, він не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки розгляд справи призначений менш ніж через три доби з моменту виявлення правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідачем не було виконано обов'язку повідомлення особи про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки позивач взагалі не мав часу для підготовки свого захисту та подання заперечень на протокол, ознайомлення з доказами тощо.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року ОСОБА_1 поновлений пропущений строк для звернення з позовом до суду, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі запропоновано відповідачу протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду відзив на позов та роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні документи:
-належним чином засвідчену копію постанови по справі про адміністративне правопорушення №АВ/18718 від 04.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченою ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн., а також копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття вказаної постанови;
-документи, які б підтверджували повноваження підполковника ОСОБА_2 щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
На виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року 06 березня 2025 року від представника відповідача - Шкіль О. до суду надійшов лист, в якому зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечують у повному обсязі та у задоволенні позову просять відмовити. До листа додано належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом установлено, що 04 серпня 2024 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 складено Протокол № АВ/18717 про адміністративне порушення, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Суть адміністративного правопорушення: 03 серпня 2024 року о 11 год. 00 хв. в умовах особливого періоду і особистому зверненні всупереч вимог ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» в АДРЕСА_1 відмовився від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 до каб.№ 24 на 03 серпня 2024 року о 21.00 про що складено Акт відмови від отримання повістки.
04 серпня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № АВ/18718 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.
Як зазначено у мотивувальній частині постанови 03 серпня 2024 року о 11 год. 00 хв., було виявлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» 03 серпня 2024 року о 11 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 відмовився від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 до каб.№ 24 на 03 серпня 2024 року о 21.00 про що складено Акт відмови від отримання повістки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210-1 КУпАП).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до пп. 1 п. 47 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 вказано, що у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до приписів частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом установлено те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.08.2024р. № АВ/18717 офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 , позивач був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак від отримання повістки відмовився, про що було складено відповідний акт від 03.08.2024 № 18717/1
Аналогічне вбачається і з тексту повістки від 03.08.2024 №0225, наявної у матеріалах справи, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою уточнення військово-облікових даних; проходження військово-лікарської комісії.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Доводи позивача про не повідомлення його про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовуються відомостями зазначеними у протоколі від 04.08.2024, у якому зазначена дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення та наявна відмітка про відмову від підпису та одержання його копії у присутності двох свідків, які також засвідчили факт вчиненого порушення (а.с.35).
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН