Справа № 522/13568/25
Провадження по справі № 1-кс/522/3868/25
(повний текст)
19 червня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , скаржниці ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024163500000561 від 23.10.2024,
03.10.2024 до відділу поліції №2 ОРУП №І за адресою: вул. Грецька, буд. 42, ОСОБА_4 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 296 КК України, однак за результатом розгляду заяви, працівником поліції вілділу поліції №2 ОРУП №1 заявниці було повідомлено, що відомості до ЄРДР внесено не було, заява буде розглянута дільничим відповідно до ЗУ «Про звернення громадян».
На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 була змушена звернутися до слідчого судді із відповідною скаргою, на шо ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 14.10.2024 справа №522/17652/24 скаргу задоволено, зобов'язано уповноважених осіб внести відомості до ЄРДР.
Було відкрито кримінальне провадження №12024163500000561 від 23.10.2024 року, в якому ОСОБА_4 має статус потерпілої.
В той же час, хоча в заяві про вчинення кримінального правопорушення було зазначено обставини, що містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 КК України. уповноваженими особами було внесено відомості в ЄРДР із визначенням кваліфікації за ст. 129 КК України.
Оскільки вищевикладена кваліфікація, на думку скаржниці є неналежною, такою, що не відповідає обставинам правопорушення, викладеним ОСОБА_4 в заяві від 03.10.2024, ОСОБА_4 було подано клопотання від 10.06.2025 до Приморської окружної прокуратури м. Одеси щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ст. 129 на ст.296 КК України в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні №12024163500000561 від 23.10.2024 року
Позиція учасників
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала вимоги скарги в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання є повністю вмотивованою.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши думку прокурора, скаржниці, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Мотиви слідчого судді
Відповідно до положень п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
А відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
З матеріалів провадження вбачається, що постановою прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну правової кваліфікації у кримінальному провадженні.
Так, зі змісту вказаної постанови встановлено, що відомості, які містились в заяві ОСОБА_4 , були внесені до ЄРДР, була визначена попередня кваліфікація кримінального правопорушення за ч.1 ст. 129 КК України з коротким викладом обставин самої заяви.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_4 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із відповідною скаргою в якій остання не погоджується з кваліфікацією у кримінальному провадженні та просить зобов'язати прокурора розглянути належним чином клопотання ОСОБА_4 .
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому розслідуванні особа, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представник, законний представник чи захисник можуть оскаржити рішення слідчого про відмову у проведенні слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України).
У розділі 6 Листа ВССУ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.
КПК України містить вимоги до постанови як рішення прокурора. Так, постанова прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України). Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення (ч. 6 ст. 110 КПК України)
Оцінивши постанову прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 від 17.06.2025 про відмову в задоволенні клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що вона містить усі обов'язкові елементи такого процесуального рішення, викладена на офіційному бланку та підписана прокурором ОСОБА_5 . Відтак, прокурор дотрималась процесуального порядку вирішення клопотання ОСОБА_4 .
Обґрунтованість постанови прокурора про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 залежить від якості аргументів, які наводить ОСОБА_4 у цьому клопотанні. Якщо конкретних аргументів не наведено - прокурор із таким ж рівнем абстрактності підстав може відмовляти у задоволенні клопотання.
Зі змісту скарги вбачається, що основною вимогою в скарзі ОСОБА_4 щодо скасування постанови прокурора є непогодження із кваліфікацією кримінального провадження за ч.1 ст. 129 КК України, оскільки вона просила внести відомості саме за ч.1 ст. 296 КК України.
Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Положеннями ч. 5 ст. 214 КПК України, п. 2.1 розділу 1 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Вимоги вказаних нормативно-правових актів указують на обов'язок представника органу досудового розслідування визначати попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду у справі за № 136/811/20 від 01.11.2022, кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Вимоги вказаних нормативно-правових актів указують на обов'язок саме представника органу досудового розслідування визначати попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Фактично, доводи ОСОБА_4 зводяться лише до незгоди з кваліфікацією у кримінальному провадженні №12024163500000561 від 23.10.2024.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурор у належний спосіб дослідила клопотання ОСОБА_4 , зміст та форма процесуального рішення (постанови про відмову у задоволенні клопотання) відповідає вимогам ст. 110 КПК України, доцільність у здійсненні перекваліфікації не доведена, доводи заявниці про необґрунтованість та незаконність постанови прокурора є непереконливими, що вказує на необхідність відмови у задоволенні скарги про скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 7, 9, 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024163500000561 від 23.10.2024 - залишити без задоволення з підстав, зазначених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Ухвала набирає законної сили після з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 20.06.2025 року о 10:00 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя ОСОБА_6