Справа № 522/10731/19
Провадження по справі №1-кс/522/2874/25
20 червня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, в порядку ст. 303 КПК України, -
ОСОБА_3 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із скаргою в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ВП №5 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області, яка, на думку скаржниці, полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до уповноваженої особи ВП №5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області 14.04.2025 із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, щодо визнання її потерпілою у рамках кримінального провадження №42018162010000068 від 26.09.2018 року за ч.5 ст.191 КК України та кримінального провадження № 42016160000000597 від 29.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ст. 356, ч.2 ст. 364 КК України.
Проте, станом на теперішній час вимоги клопотання ОСОБА_3 уповноваженими посадовими особами ВП №5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області не виконані, клопотання не розглянуте.
У зв'язку з чим, заявниця звернулась до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Скаржниця ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, вказавши в прохальній частині скарги про розгляд скарги за її відсутності та щодо задоволення вимог скарги.
Прокурор, слідчий в судове засідання не з'явились, будучи належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду скарги.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму узагальненні від 12.01.2017 р. «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» роз'яснив, що якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої (розшукової) дії, однак воно залишилось без реагування або без належного реагування (наприклад, не було розглянуте або було розглянуте в частині) слідчого, то в такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.
Частиною 2 статті 9 КПК України на слідчого покладений обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Окрім цього, на слідчого, прокурора покладений обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені статтею 91 цього Кодексу (ч. 1 ст. 92 КПК України).
З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до ВП №5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області 14.04.2025 із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, щодо визнання її у якості потерпілої у кримінальному провадженні №42018162010000068 від 26.09.2018 року за ч.5 ст.191 КК України та кримінальному провадженні № 42016160000000597 від 29.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ст. 356, ч.2 ст. 364 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування було проігноровано вимоги ст. 220 КПК України, та не дивлячись на заявлені клопотання заявника розглянуті не були, тобто вчинено у цьому кримінальному провадженні бездіяльність.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути зокрема про зобов'язання вчинити певну дію.
Частиною 5 статті 40 КПК України регламентовано, що слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слід зазначити, що слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а тому може лише зобов'язати суб'єкт оскарження вчинити певну дію, тобто - розглянути звернення та постановити процесуальне рішення, перелік яких передбачений ст. 303 КПК України.
Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).
Таким чином, суд робить висновок, що стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення про визнання потерпілим буде прийняте поза межами повноважень слідчого судді.
Вивчивши скаргу ОСОБА_3 та матеріали, додані до неї, вважаю що вимоги скарги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме слід зобов'язати слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження №42018162010000068 від 26.09.2018 року за ч.5 ст.191 КК України та № 42016160000000597 від 29.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ст. 356, ч.2 ст. 364 КК України, зобов'язати належним чином розглянути клопотання в порядку ст.220 КПК України, надавши вмотивовану відповідь.
Керуючись ст. ст. 303-307, 318-380 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №42018162010000068 від 26.09.2018 року за ч.5 ст.191 КК України та кримінальне провадження № 42016160000000597 від 29.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ст. 356, ч.2 ст. 364 КК України, розглянути належним чином, відповідно до вимог ст. 220 КПК України:
- заяву ОСОБА_3 від 14.04.2025 про визнання її потерпілою надавши їй вмотивовану відповідь.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4