№522/13073/25, 3/522/4573/25
20.06.2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше притягався до адміністративної відповідальності:
-згідно до постанови від 2.06.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2293881 за ч.4 ст.126 КУпАП до штрафу у розмірі 20 400 грн.,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,
ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП за наступних обставин:
25.05.2025 року приблизно о 13 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Gear», д/н НОМЕР_1 , по вулиці Фонтанська дорога, біля будинку №29, у м. Одесі, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1«а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
ОСОБА_1 у судове засідання на 15 годину 40 хвилин 20.06.2025 року не з'явився, про явку до судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому 12.06.2025 року судової повістки про виклик до суду, а також виставленням інформації на сайті Приморського районного суду м. Одеси.
Клопотання від ОСОБА_1 про перерву судового засідання, яке було призначено на 15 годину 40 хвилин 20.06.2025 року, у порядку ст.268 КУпАП, до суду не надходило.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1N?341320 від 25.05.2025 року,
- Відеозаписами долученими до матеріалів адміністративної справи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі зазначеного, суд застосовує аналогію права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно довідки інспектора ВАП УПП в Одеській області ДПП Бойко М. із інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (Справа № 702/301/20, Провадження № 51-944 кмо 23) встановлено, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп'яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Згідно до санкції ч.5 ст.126 КУпАП передбачено додаткове покарання у вигляді вилучення транспортного засобу чи без такого.
Згідно до вище указаного протоколу про адміністративне правопорушення транспортний засіб «Gear», д/н НОМЕР_1 не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а належить ОСОБА_2 .
На підставі вище зазначеного, враховуючи характер адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, інші обставини адміністративної справи, суд вважає необхідним, та достатнім застосування адміністративного стягнення згідно із санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Враховуючи вимоги ст.23 КУпАП для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, суд вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафа та позбавлення права керування транспортними засобами, так як він раніше притягався до адміністративної відповідальності, та без оплатного вилучення транспортного засобу, у зв'язку із тим, що вище зазначений транспортний засіб не перебуває у його приватній власності.
Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283, п. 1 ч.1 ст.284 КУпАП, судя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафа у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ грн. на користь держави України, та позбавити його права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 копна користь держави України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гаєва Л.В.